Рішення від 21.03.2011 по справі 7/5/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

21 березня 2011 р. Справа 7/5/2011/5003

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Лакталіс-Миколаїв", м. Миколаїв

до: Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта", с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область

про стягнення 136912,97 грн. заборгованості

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники:

позивача: Жадько В.Л. - юрисконсульт, представник, довіреність № б/н від 02.06.2010 року, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 08.07.2007 року.

відповідача: Сологуб М.Ф. - представник, довіреність № б/н від 01.02.2011 року, посвідчення водія НОМЕР_2 видане 17.12.1999 року.

Юрченко В.І. - бухгалтер, доручення № б/н від 21.03.2011 року, паспорт серія НОМЕР_3 виданий 22.02.1996 року.

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство "Лакталіс-Миколаїв" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" про стягнення 136912,97 грн. заборгованості.

Ухвалою від 21.01.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/5/2011/5003 та призначено до розгляду на 10.02.2011 року.

Ухвалою від 10.02.2011 року розгляд справи відкладено до 11.03.2011 року

11.03.2011 року в зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів розгляд справи відкладено до 21.03.2011 року.

18.03.2011 року до господарського суду Вінницької області від представника ПСП "Еліта" надійшов відзив на позовну заяву в якому останній позов не визнає в повному обсязі в зв'язку з відсутністю боргу.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.07.2007 року між Приватним сільськогосподарським підприємством "Еліта" (Товаровиробник) та Закритим акціонерним товариством "Лакталіс-Миколаїв" (Заготівельник) укладено договір на закупівлю молока. Відповідно до п.1.1 Договору Товаровиробник зобов'язується поставити та передати у власність Заготівельнику молоко коров'яче (сировина), Заготівельник зобов'язується прийняти та оплатити його в порядку та на умовах Договору.

Згідно до п. 2.1 Договору ціна на товар встановлюється згідно протоколу погодження ціни між сторонами, що являється невід'ємною частиною Договору.

Ціна на молоко може змінюватись в залежності від зміни ціни на ринку молока. Ціни, за якими буде купуватись сировина, обумовлюються сторонами шляхом підписання нового протоколу погодження ціни, не пізніше 5 днів до початку звітного періоду (місяця), з якого вступає в силу зміна ціни (нова ціна) (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п.3.4 Договору Товаровиробник визначає у присутності представника Заготівельника кількість та якість сировини (густину, термостійкість, температуру С, масову частку жиру), методом згідно діючої нормативної документації.

Відповідно до п.п.4.2, 4.2.1, 4.2.2 Договору сторони погодили розрахунки за прийняту сировину здійснювати в такому порядку як:

- сировина прийнята від Товаровиробника в період із 01 по 15 число поточного місяця оплачується в повному об'ємі, на протязі 5 банківських днів, в строк до 20 числа поточного місяця, без врахування передбачуваної дотації. Виплату дотації проводити 1 раз на місяць, з 20 по 30 число місяць слідуючому за звітним, шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок Товаровиробника;

- сировина прийнята від Товаровиробника в період із 16 по 30 (31) число поточного місяця, оплачується в повному об'ємі, на протязі 5 банківських днів, в строк до 10 числа слідуючого місяця.

За несвоєчасне проведення розрахунків Заготівельник сплачує Товаровиробнику штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 9.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007 року, в частині проведення розрахунків, до їх повного завершення.

02.01.2008 року в зв'язку з закінченням строку дії Договору від 01.04.2007 року між ПСП "Еліта" та ЗАТ "Лакталіс-Миколаїв" укладено новий Договір на закупівлю молока, відповідно до якого проводилась подальше поставка товару.

Відповідно до п. 1.1 Договору Товаровиробник зобов'язується поставити та передати у власність Заготівельнику молоко коров'яче (сировина), Заготівельник зобов'язується прийняти та оплатити його в порядку та на умовах Договору.

Згідно до п. 2.1 Договору ціна на товар встановлюється згідно протоколу погодження ціни між сторонами, що являється невід'ємною частиною Договору.

Ціна на молоко може змінюватись в залежності від зміни ціни на ринку молока. Ціни, за якими буде купуватись сировина, обумовлюються сторонами шляхом підписання нового протоколу погодження ціни, не пізніше 5 днів до початку звітного періоду (місяця), з якого вступає в силу зміна ціни (нова ціна) (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору Товаровиробник надає Заготівельнику документи, такі як:

- щомісячну довідку ветеринарної служби регіону про благополуччя МТФ форми № 2;

- товарно-транспортну накладну;

- 1 раз на місяць - податкову накладну та акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.2.1 Договору розрахунки за прийняту сировину здійснювати в такому порядку як:

- розрахунки за поставлену сировину Товаровиробником проводити щотижнево за кожний минулий календарний тиждень з відстрочкою платежу 3-х банківських днів без урахування дотації.

За несвоєчасне проведення розрахунків Заготівельник сплачує Товаровиробнику штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 5.2 Договору).

Крім того, 01.05.2007 року між ПСП "Еліта" та ЗАТ "Лакталіс-Миколаїв" підписано договір оренди обладнання № 16, відповідно до п. 1.1 якого Заготівельник зобов'язується передати Товаровиробнику в оренду обладнання для охолоджування молока, а Товаровиробник зобов'язується прийняти це обладнання і забезпечити його правильну експлуатацію та збереження за адресою: с. Війтівка, Бершадського району, Вінницької області, а також виконання робіт та послуг передбачених цим Договором. При цьому передане обладнання в оренду, являється винятковою власністю Заготівельника.

Відповідно до п.2.1 Договору Заготівельник зобов'язується передати Товаровиробнику обладнання для охолоджування молока марки Жапи-1600, потужністю 2,0 кВт, № 20G1604711, в технічно справному стані.

Товаровиробник зобов'язується сплачувати Заготівельнику орендну платню в розмірі - 576,00 грн., з яких 480,00 грн. - орендна плата, 96,00 - НДС. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Заготівельника на підставі виставленого рахунку (п.3.2 Договору).

За актом № 287 від 31.05.2007 року відповідачу нараховано орендну плату у сумі 384,00 грн..

01.05.2007 року між ПСП "Еліта" та ЗАТ "Лакталіс-Миколаїв" підписано договір оренди обладнання № 16/1, відповідно до п. 1.1 якого Заготівельник зобов'язується передати Товаровиробнику в оренду обладнання для охолоджування молока, а Товаровиробник зобов'язується прийняти це обладнання і забезпечити його правильну експлуатацію та збереження за адресою: с. Війтівка, Бершадського району, Вінницької області, а також виконання робіт та послуг передбачених цим Договором. При цьому передане обладнання в оренду, являється винятковою власністю Заготівельника.

Відповідно до п. 2.1 Заготівельник зобов'язується передати Товаровиробнику обладнання для охолоджування молока марки Жапи-1600, потужністю 2,0 кВт, № 21Е1601511, в технічно справному стані.

Товаровиробник зобов'язується сплачувати Заготівельнику орендну платню в розмірі - 576,00 грн., з яких 480,00 грн. - орендна плата, 96,00 - НДС. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Заготівельника на підставі виставленого рахунку (п.3.2 Договору).

За актом № 288 від 31.05.2007 року відповідачу нараховано орендну плату у сумі 384,00 грн..

Також за накладними № 439 від 17.08.2007 року та № 555 від 08.11.2007 року ПСП "Еліта" поставлено товарно-матеріальні цінності (миючі засоби) на суму 1089,30 грн. (539,80+549,50).

02.10.2007 року ПСП "Еліта" надіслало лист ЗАТ "Лакталіс-Миколаїв", в якому просить надати аванс у сумі 200 000,00 грн. - як попередню оплату товару за Договором. В листі також зазначено про повернення суми, отриманої в якості передоплати, протягом 4 місяців рівними частинами за рахунок поставок молока.

Відповідно до листа 18.10.2007 року платіжним дорученням № 11487 ЗАТ "Лакталіс-Миколаїв" перерахувало ПСП "Еліта" кошти у сумі 200 000,00 грн..

Як вбачається із матеріалів справи позивачем фактично за період з 20.04.2007 року по 04.01.2008 року перераховано відповідачу грошові кошти за вищевказаними договорами на закупівлю молока та згідно листа від 02.10.2007 року на загальну суму 1553450,00 грн..

Факт перерахування грошових коштів на вказану суму підтверджується платіжними дорученнями, картками рахунків, реєстрами платежів наявними в матеріалах справи тощо.

Відповідачем за період з 01.04.2007 року по 12.01.2008 року поставлено товар на загальну суму 1079234,52 грн..

Факт передачі товару позивачу підтверджується товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини, звітами про надходження молока, карточками рахунків, розрахунками дотацій, приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини тощо.

Окрім поставки молока на вказану вище суму відповідач також здійснив повернення грошових коштів на суму 350000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та картками рахунків наявними в матеріалах справи.

З врахуванням викладеного заборгованість відповідача згідно договорів на закупівлю молока продукції становить 124215,48 грн. (1553450,00-1079234,52-350000,00).

Разом з тим, як вказувалось вище відповідачем залишились неоплаченими також послуги по оренді обладнання на суму 768,00 грн. та вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей на суму 1089,30 грн. - загалом на 1857,30 грн..

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача становить 126072,78 грн. ((1553450,00-1079234,52-350000,00)+1857,30).

04.01.2010 року позивачем надіслано претензію відповідачеві з вимогою погашення заборгованості по попередній оплаті.

За твердженням позивача відповіді на претензію № 15 від 04.01.2010 року відповідачем надано не було, заборгованість за поставлений товар не погашено.

Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли правові відносин регулювання яких здійснюється різними нормами матеріального права.

Зокрема, правові відносини з договорів про закупівлю молока регламентуються § 3 "Поставка" Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж", а правовідносини з договорів оренди регламентуються § 1 "Загальні положення про найм (оренду)" Глави 58 ЦК України "Найм (оренда)".

В свою чергу дії позивача по передачі товарно-матеріальних цінностей за видатковими накладними № 439 від 17.08.2007 року та № 555 від 08.11.2007 року та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що такі дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу.

Відповідно ст. 712 ГПК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із змісту договорів на закупівлю молока вбачається, що сторонами в п.п.4.2.1, 4.2.2 Договорів передбачалось проведення оплати після отримання продукції від відповідача. При цьому сторонами, у вказаних договорах не обумовлено строки поставки товару.

Разом з тим встановлені судом обставини свідчать про те, що позивачем фактично було здійснено попередню оплату продукції, оскільки перерахування грошових коштів відбувалось до отримання продукції.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Із аналізу договорів на закупівлю молока випливає, що останні не містять обумовлення строку повернення грошових коштів отриманих в якості попередньої оплати.

Як вказувалось вище, 04.01.2011 року позивачем заявлено претензію відповідачу з вимогою повернути борг в сумі 126072,78 грн..

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що прострочення боржника по поверненню попередньої оплати пов'язується із приписами ч.2 ст.530 ЦК України, тобто після спливу семиденного строку від дня пред'явлення вимоги.

Аналогічні висновки щодо відсутності чітких строків проведення оплати орендних платежів та поширення на вказані правовідносини приписів ч.2 ст.530 ЦК України судом отримано також в результаті аналізу приписів договорів оренди обладнання, п.п.3.2 яких передбачали здійснення оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача на підставі виставленого рахунку.

Виходячи з приписів ст.692 ЦК України обов'язок по оплаті за отримані згідно накладних № 439 від 17.08.2007 року та № 555 від 08.11.2007 року товарно-матеріальні цінності для відповідача не пов'язується із фактом пред'явлення вимоги - а випливає із факту отримання товару.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 126072,78 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 10840,19 грн. 3 % річних розрахованих за період з 19.02.2008 року по 31.12.2010 року за результатами чого суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаної вимоги виходячи з наступного.

Із розрахунку наведеного безпосередньо в позовній заяві вбачається, що позивач обраховує 3 % річних на заборгованість в сумі 126072,78 грн. за період з 19.02.2008 року по 31.12.2010 року.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про стягнення 3 % річних позивач посилається на приписи ч.3 ст.693 та ст.625 ЦК України.

Згідно ч.3 ст.693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

В ч.2 ст.536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Системне тлумачення приписів ч.3 ст.693, ч.2 ст.536 та ч.2 ст.625 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що нарахування процентів, якщо інше не передбачено договором, здійснюється за прострочення поставки товару чи повернення суми попередньої оплати, а відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена ч.2 ст.625 ЦК України у вигляді 3 % річних може застосовуватись у випадку прострочення боржника у грошовому зобов'язанні.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом і про що вказувалось вище, загальна сума заборгованості становить 126072,78 грн. і складається із боргу по попередній оплаті в розмірі 124215,48 грн., боргу по орендній платі в розмірі 768,00 грн., боргу по отриманим товарно-матеріальним цінностям в розмірі 1089,30 грн..

Також судом зазначалось вище про те, що прострочення боржника за вимогами про сплату боргу по попередній оплаті та орендній платі пов'язано із заявленням позивачем претензії 04.01.2010 року, а тому нарахування 3 % річних на суми заборгованості по вказаним вимогам правомірне зі спливом семиденного строку від дня пред'явлення вимоги.

Отже, правильним буде розрахунок 3 % річних у наступному вигляді:

- з 19.02.2008 року по 31.12.2010 року на суму заборгованості по поставлених товарно-матеріальних цінностях - 1089,30 грн.;

- з 20.01.2010 року по 31.12.2010 року на суму заборгованості по орендній платі та попередній оплаті - 124983,48 грн..

Визначаючи дату з якої розпочалось прострочення боржника на суму заборгованості по орендній платі та попередній оплаті суд врахував нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів визначені в п.4 "Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 року № 1149 (5 днів з моменту здачі листа оператору поштового зв'язку) та вихідні дні оператора поштового зв'язку (07.01.2010 року, 10.01.2010 року, 11.01.2010 року).

В результаті перерахунку 3 % річних із врахуванням виявлених помилок судом отримано 3648,06 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

В решті позову в цій частині слід відмовити, як заявленому безпідставно.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Заперечення відповідача надані ним до суду 18.03.2011 року в якому останній посилається на відсутність боргу оцінюються судом критично, оскільки не спростовують правомірності та обґрунтованості заявленого позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням часткової відмови в стягненні 3 % річних.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

21.03.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст.49, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта", вул. Котовського, 1, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412 (ідентифікаційний код - 31968683) - на користь Приватного акціонерного товариства "Лакталіс-Миколаїв", вул. Виноградна, 2, м. Миколаїв, 54018 (ідентифікаційний код - 23624594) - 126072 грн. 78 коп. - боргу, 3648 грн. 06 коп. - 3 % річних, 1 297 грн. 21 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 223 грн. 60 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забез6печення судового процесу.

3. В стягненні 7192 грн. 13 коп. 3 % річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 28 березня 2011 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи

Попередній документ
14410617
Наступний документ
14410621
Інформація про рішення:
№ рішення: 14410620
№ справи: 7/5/2011/5003
Дата рішення: 21.03.2011
Дата публікації: 30.03.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги