79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
16.03.11 Справа № 29/172(10)
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів: Давид Л.Л.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного наукового-виробничого підприємства «Світанок», м.Львів.
на рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2010 р.
у справі № 29/172 (10)
за позовом ТзОВ «Фірма Рубіж», м.Київ.
до відповідача: Приватного наукового-виробничого підприємства «Світанок», м.Львів.
про стягнення 73259,83 грн.
Представники:
від позивача: Копейка Г.І.- представник.
від відповідача: не з»явився.
Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.
Розпорядженням голови суду від 16.03.11р. проводились зміни щодо складу колегії суду.
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.12.2010р. у справі №29/172 (суддя М.Синчук) позовні вимоги задоволено, стягнено з відповідача 73259,83 грн. заборгованості, відшкодовано судові витрати.
Рішення мотивоване тим, що позивачем виконано роботи за договором підряду, про прийняття яких відповідачем свідчать акти здачі-приймання проектно-кошторисної продукції, доказів проведення відповідачем оплати суду не представлено, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 73'259,83 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2010р. у справі №29/172 (10) скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи і просить прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Крім того, апелянт вважає акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 09.09.2009р. на суму 130000 грн. є недійсним, оскільки від імені позивача, підписаний невідомою особою, в додатковій угоді №3 від 26.05.2006р. та в акті від 9.09.2009р. зазначено, що вказані документи підписано директором Фадєєвим Є.Е., однак порівняння цих підписів стверджує, що ці документи підписані різними особами, недодержання вимог ч.2 ст.203 ЦК України щодо необхідного обсягу дієздатності у особи, що вчиняє правочин, є підставою для визнання правочину недійсним.
Представник відповідача в судове засідання не за»явився, причини неявки суду не повідомлено, про належне повідомлення учасників судового процесу свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивач у відзиві, представник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, вказавши, що акти здачі-приймання проектної документації підписано повноважними представниками сторін, скріплення їх печатками свідчить про схвалення актів керівництвом.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Між сторонами у справі укладено договір №2126 від 22.08.2008 р., за умовами якого, замовник (відповідач у справі) доручає, а підрядник (позивач у справі) приймає на себе розробку проекту вогнезахисту несучих металевих конструкцій; проектної документації на стадії “Робочий проект” автоматичної установки спринклерного повітряного пожежегасіння, автоматичної установки водяного спринклерного пожежегасіння; внутрішнього протипожежного водопроводу, автоматичної установки пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу; управління інженерним обладнанням, яке задіяне при пожежі та узгодження її в органах Державної пожежної безпеки на об'єкті: "5-ти рівневий паркінг №1 для автомобілів ТК "Буковель" в с.Поляниця Яремчанської міськради Івано-Франківської області".
Відповідно до п. 3.1 договору, договірна вартість робіт з розробки проекту складає 285'866,09 грн., в тому числі ПДВ 20% - 47644,35 грн. (Додаток №1 до Договору).
Відповідно до п. 4.2. договору, розрахунки за виконані роботи замовник здійснює згідно акту приймання виконаних робіт, на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту. Відповідно до п. 3.2. додаткової угоди №2 від 27.10.2008р., замовник здійснює розрахунки згідно акта приймання виконаних робіт, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту.
Відповідно до п.4.1 договору, замовник на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання цього договору перераховує підряднику аванс в розмірі 142500,00 грн.
На виконання п.4.1 договору, відповідач перерахував позивачу аванс в розмірі 142500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №354 від 15.09.2008 р.
27.10.2008р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №2126, яким змінили розділу договору «Юридичні адреси сторін».
27.10.2008р. сторони уклали Додаткову угоду №2 до договору (надалі -Угода1). Відповідно до п.1.1. Угоди 1, замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач у справі) приймає на себе проведення додаткових робіт з розробки проектної документації на стадії "Проект" та "Робоча документація" автоматичної установки водяного спринклерного пожежегасіння; внутрішнього протипожежного водопроводу, автоматичної установки пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу; управління інженерним обладнанням, яке задіяне при пожежі та узгодження її в органах Державної пожежної безпеки на об'єкті: "5-ти рівневий паркінг №1 для автомобілів ТК "Буковель" в с. Поляниця Яремчанської міськради Івано-Франківської області", згідно п. 1.1. Договору №2126 від 22.08.2008 р.
Актом здачі-прийняття проектно-кошторисної продукції до Додаткової угоди 2, сторони погодили, що вартість виконаних проектних робіт складає 85759,83 грн.
26.05.2009 р. сторони уклали Додаткову угоду №3 до Договору про внесення змін, якою визначили, що договірна вартість робіт складає 215759,83 грн.
Актом здачі-прийняття проектно-кошторисної продукції до Додаткової угоди 3, сторони погодили, що вартість виконаних проектних робіт складає 130000,00 грн.
24.03.2010р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №24/03 про сплату заборгованості в розмірі 73259,83 грн.
З врахуванням сплаченої відповідачем суми авансу 142500 грн., борг відповідача становить (130000+85759,83) -142500 = 73259,83 грн.
Доказів сплати заборгованості станом на день розгляду справи судом, а саме основної суми боргу в розмірі 73259,83 грн. матеріали справи не містять.
Між сторонами у справі укладено договір на проведення проектних робіт, який підпадає під регулювання норм статтей 887- 891 ЦК України.
Відповідно до ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Обов»язки замовника встановлені ст.889 ЦК України, відповідно до ч.1 якої, замовник зобов»язаний, якщо інше не встановлено договором підряду, сплатити підряднику встановлену ціну після завершення всіх робіт чи сплати її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Виходячи з поданих сторонами доказів та пояснень, судом встановлено, що станом на день прийняття оскаржуваного рішення, укладений позивачем та відповідачем договір не було розірвано та не визнано його недійсним, а тому він є чинним і підлягає належному виконанню.
За таких обставин, враховуючи, що відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, місцевий господарський суд підставно задоволив позовні вимоги в частині стягнення боргу.
Щодо доводів апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Матеріали справи містять ухвалу господарського суду, скеровану останнім на зазначену в матеріалах справи поштову адресу відповідача, як рекомендована кореспонденція з повідомленням про вручення, яка повернута на адресу господарського суду поштовим відділенням з зазначенням причини невручення адресату на поштову конверті, а саме: «за місцем обслуговуванням»(а.с.43,44,45).
Як зазначено у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»та пункті 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом зв'язку з зазначеною відміткою про причину не вручення, може вважатися належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу, вчинення судом відповідних процесуальних дій.
Як вбачається із матеріалів справи, договору, додаткових угод, які підписані відповідачем, свою юридичну адресу відповідач вказував: м.Львів, вул.Орна,2.
Будь-яких доказів, які б свідчили що відповідач повідомив позивача про свою поштову адресу: м.Львів, вул.Шевченка,80 і що останній знав про таку адресу, матеріали справи не містять, а тому дана обставина не може бути підставою для скасування рішення суду по тій причині, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Про схвалення позивачем дій щодо підписання актів свідчить безпосередньо скріплення підписів печаткою останнього. Слід зазначити, що відповідно до п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 року №17 - відповідальність і контроль за дотримання порядку зберігання печаток та штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Враховуючи наведене, господарський суд вірно зробив висновок про те, що виконані позивачем роботи прийняті відповідачем, так як підписи на актах здачі-приймання проектно-кошторисної продукції скріплені печаткою позивача та відповідача.
Не заслуговують на увагу покликання апелянта, як на підставу скасування оскаржуваного рішення господарського суду про те, що акти здачі-приймання проектно-кошторисної продукції і укладений між сторонами договір від імені позивача підписано різними особами з огляду на те, що ототожнення відповідачем правових підстав недійсності правочину з підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань, що виникли з такого правочину, є помилковими в зв'язку з тим, що такі підстави різні за своєю правовою природою та характером правовідносин.
Належних та допустимих доказів того, що замовник мав претензії до переліку найменувань виконаних робіт, їх об'ємів чи визначеної підрядником вартості робіт суду не надано, відсутні будь-які письмові заперечення.
На підставі ст.43 ГПК України, місцевим господарським судом вірно надано оцінку доказам у справі, висновки суду відповідають обставинам справи, рішення суду ґрунтується на вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна інстанція не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1.Рішення господарського суду Львівської області 07.12.2010 р. у справі № 29/172 (10) залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного наукового-виробничого підприємства «Світанок», м.Львів без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку
3.Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Мурська Х.В.