79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
21.03.11 Справа № 2/63
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Юрченка Я.О.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від позивача (скаржник) -не з'явився
від відповідача -Пастуховська Ж.П.
від третіх осіб -не з'явились
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс К-1», б/н, б/д
на рішення господарського суду Закарпатської області від 21.01.2011 (підписане 26.01.2011 року), суддя Якимчук Л.М.
по справі №2/63
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс К-1», м.Ужгород
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Київ в особі Закарпатської філії ПАТ «Брокбізнесбанк», м.Ужгород
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -ОСОБА_4, с.Іза
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, м.Ужгород
про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 №1569 від 05.07.2010 року таким, що не підлягає виконанню
рішенням господарського суду від 21.01.2011 року по справі №2/63 відмовлено в позові ТзОВ «Ресурс К-1»про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 №1569 від 05.07.2010 року таким, що не підлягає виконанню.
В рішенні суд посилаючись на положення Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 року, ст.ст.18, 546, 548, 572, 575 ЦК України, Закон України «Про іпотеку», умови кредитного договору №336/1 від 05.04.2007 року та іпотечного договору №336/2 від 27.10.2009 року, яким забезпечено виконання зобов'язання за кредитним договором і передбачено право іпотекодержателя (Банку) звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, прийшов до висновку, що виконавчий напис №1569 від 05.07.2010 року вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_5 з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Ресурс К-1»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 21.01.2011 року по справі №2/63, прийняти нове рішення, яким визнати виконавчий напис приватного нотаріуса №1569 від 05.07.2010 року таким, що не підлягає до виконання, вказуючи на порушення судом норм чинного законодавства. Зокрема, апелянт посилаючись на вимоги ст.87 Закону України "Про нотаріат", п.282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5, якими передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, а також на п.283 вказаної Інструкції, яким передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень, однак, відповідач надіславши вимогу 21.12.2009 року, продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом, пеню, що на думку скаржника, свідчить про затягування часу для збільшення суми боргу. Одночасно, апелянт вказуючи на ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат»вважає, що стягнення грошових сум з боржника за виконавчим написом нотаріуса можливо лише у разі, якщо заборгованість перед стягувачем має безспірний характер.
Представники скаржника (позивача) та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у запереченні на апеляційну скаргу, просила оскаржуване рішення залишити без змін, зазначаючи про безпідставність посилань скаржника на порушення при вчиненні виконавчого напису Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Оскільки явка представників сторін та третіх осіб не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача (скаржника) та третіх осіб.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2007 року між акціонерним банком «Брокбізнесбанк»(правонаступник якого -ПАТ «Брокбізнесбанк») в особі директора Закарпатської філії (в тексті договору - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс К-1»(в тексті договору -позичальник) укладено кредитний договір №336/1, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався надати позивачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 60000 дол. США зі строком повернення до 04.04.2009 р. із сплатою 14 % річних за користування кредитом, а останній здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використовувати кредит за цільовим призначенням, виконувати усі зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені договором.
Сторонами в подальшому укладались договори, якими вносились зміни до вказано вище кредитного договору, а саме: правочин №1 від 11.10.2007 року, яким передбачено надання позичальнику кредиту в розмірі 99 000 дол. США з умовою зменшення максимального ліміту заборгованості протягом останніх шести місяців кредитування - по 16500 дол. США щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та остаточного погашення суми кредиту не пізніше 04.04.2009 року; правочин №2 від 09.04.2008 року, яким передбачено надання кредиту в розмірі 119 000 дол. США з умовою зменшення максимального ліміту заборгованості протягом останніх п'яти місяців кредитування - по 23800 дол. США щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та остаточного погашення суми кредиту не пізніше 04.04.2009 року; правочин №3 від 24.04.2008 року, яким передбачено надання кредиту в розмірі 148500 дол. США з умовою зменшення максимального ліміту заборгованості протягом останніх п'яти місяців кредитування - по 30000 дол. США щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та остаточного погашення суми кредиту не пізніше 04.04.2009 року, правочин №4 від 01.07.2008 року, яким визначено, що зменшення максимального ліміту заборгованості буде відбуватись протягом останніх п'яти місяців кредитування - по 29700 дол. США щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та остаточного погашення суми кредиту не пізніше 04.04.2012 року, а процентну ставку за користування кредитом збільшено до 16% річних; правочин №5 від 10.10.2008 року, яким визначено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 18% річних; правочин №6 від 03.04.2009 року, яким відстрочено сплату відсотків за березень 2009 року до 29.05.2009 року без нарахування пені та штрафів.
27.10.2009 року між АТ «Брокбізнесбанк»(в тексті договору -іпотекодержатель) в особі начальника юридичного відділу Закарпатської філії та ОСОБА_4 (в тексті договору -іпотекодавець) укладено іпотечний договір №336/2, відповідно до п.1.1 якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором №336/1 від 05.04.2007 року, правочинів №№1, 2, 3, 4, 5 та інших додаткових угод, укладених до нього, якщо такі будуть укладені між сторонами, передає в іпотеку іпотекодержателю (відповідачу) нерухоме майно - нежитлову будівлю - адмінбудинок, позначений літерою "А" на плані земельної ділянки, загальною площею 691,0кв.м. та розташований за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Іза, вул.Леніна, буд.№97. Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_6 від 27.10.2009 р. за реєстровим номером 7516 та зареєстрованого Хустським державним підприємством технічної інвентаризації 27.10.2009 в книзі 1 за номером запису 26.
Умовами іпотечного договору, зокрема, п.п.5.1.1, 5.1.2 передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання або його частини при настанні строку виконання, а також право іпотекодержателя, вимагати достроково виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки, у випадку порушення позичальником основного зобов'язання за кредитним договором чи іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, а також у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно із п.7.1 вказаного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання по кредитному договору в цілому або в його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, в цілому або в частині, іпотекодержатель (відповідач) має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 7.4 іпотечного договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання по кредитному договору в порядку, встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору, а згідно п.7.5 договору - іпотекодержатель самостійно обирає способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до вимог статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема - заставою. У ст. 572 ЦК України наведено поняття застави, а саме в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Одночасно, за змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України одним із видів договору застави є іпотека. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
В зв'язку з неналежним виконанням позивачем умов кредитного договору №336/1 від 05.04.2007 року та наявністю простроченої заборгованості по сплаті кредиту, відсотків за кредитним договором, пені по відсотках та неустойки, відповідачем направлялись на адресу позичальника (позивача) та іпотекодавця (ОСОБА_4В.) повідомлення про дострокове стягнення заборгованості №1813 від 14.09.2009 року та №181/2 від 01.04.2010 року. У зазначених повідомленнях відповідач вимагає повернення всієї заборгованості, включаючи кредит у розмірі 148500 доларів США, відсотки за користування кредитом, пеню. Поряд з цим, відповідач вказує, що у випадку невиконання ТзОВ "Ресурс К-1" даної вимоги на протязі 30-ти днів ПАТ "Брокбізнесбанк" змушене буде розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається, з матеріалів справи, повідомлення № 181/2 від 01.04.2010 року вручено іпотекодавцю (ОСОБА_4В.) - 14.04.2010 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (арк. справи 101, зворот). Повідомлення №1813 від 14.09.2009 року, адресоване позичальнику (ТзОВ «Ресурс К-1») і, яке надсилалось за місцезнаходженням останнього - м.Ужгород, вул.Шевченка,22, повернено поштовою установою з відміткою про неможливість вручення через відсутність адресата за вказаною адресою (арк. справи 103).
Судом відзначено, що п.4.2.7 кредитного договору №336/1 від 05.04.2007 року передбачено обов'язок позичальника (ТзОВ «Ресурс К-1») письмово повідомляти про зміну назви, місцезнаходження та інші зміни, які впливають на виконання зобов'язань за цим договором протягом трьох робочих днів з моменту настання таких обставин, проте, останнім в порушення наведеного змінено місцезнаходження та не повідомлено про це Банк, що спричинило неможливість вручення йому письмової вимоги.
В зв'язку з залишенням вказаних вимог без задоволення, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про вчинення виконавчого напису вих.№343/5 від 16.06.2010 року (арк. справи 99).
05.07.2010р. приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис №1569, відповідно до якого на підставі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю -адмінбудинок, позначений літерою "А" на плані земельної ділянки, загальною площею 691,0кв.м. та розташований за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Іза, вул.Леніна, буд.№97, що на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 27.10.2009 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №7516, належить на праві власності ОСОБА_4 та за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна, задовольнити вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк", які станом на 16.06.10 (згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором №336/1 від 05.04.07, наданим Закарпатською філією, вих.№343/5/1) складали: заборгованість за кредитом - 148500 дол.США, що по курсу НБУ станом на 16.06.10 становило 1175258,70грн.; заборгованість за відсотками (за липень 2009року - червень 2010року) 25704,76 дол.США, що по курсу НБУ станом на 16.06.10 становило 203432,61грн.; пеня по відсотках- 2206,49 дол.США, що по курсу НБУ станом на 16.06.10 становило 17462,60грн.; неустойка- 2227,50 дол.США, що по курсу НБУ станом на 16.06.10 становило 17628,88 грн.
Не заслуговує на увагу суду посилання скаржника на порушення при вчиненні виконавчого напису Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5, так як відповідно до п.288 вказаної Інструкції виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.). Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку.
У ст. 18 ЦК України зазначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Відповідно до статей 34, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють виконавчі написи за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими Переліком документів (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Пунктом 1 Переліку встановлено, що для одержання виконавчого напису на нотаріально посвідчених угодах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як встановлено судом, відповідачем на виконання нормативно встановлених вимог надано нотаріусу необхідні документи, які підтверджують безспірну заборгованість боржника та право вимоги стягувача.
Слід зазначити, що скаржник (позивач) факт наявності заборгованості по кредиту, відсотках, а також пені на прострочені відсотки та неустойці за кредитним договором не заперечує.
Щодо посилань позивача на те, що відсоткова ставка визначена невірно, слід зазначити, що додатком до кредитного договору №336/1 від 05.04.2007 року -правочин №5 від 10.10.2008 року внесено зміни до вказаного кредитного договору та визначено, що ставка за цим договором становить 18% річних.
Не заслуговують на увагу також твердження апелянта про безпідставність нарахування відсотків в зв'язку з припиненням дії договору на підставі ч.3 ст.615 ЦК України, внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання від 21.12.2009 року, тобто з часу надіслання відповідного повідомлення банком, так як вимога про дострокове повернення позики, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, є санкцією за неналежне виконання боржником зобов'язання по поверненню позики на умовах розстрочення платежу, а не підставою для припинення зобов'язань, а тому відповідачем правомірно нараховано відсотки належні йому до сплати відповідно до умов договору та ст.1048 цього кодексу.
Поряд з цим, відповідно до ч.4 ст.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Як відзначено судом, в даному випадку письмові вимоги були направлені позичальнику та іпотекодавцю - 14.09.2009р. та 01.04.2010р., а спірний виконавчий напис вчинено нотаріусом 05.07.2010 року.
Матеріалами справи підтверджено невиконання позивачем зобов'язань, передбачених кредитним договором щодо повернення в установлені строки кредиту та сплати відсотків за користування таким. Поряд з цим, відповідач підставно нарахував позивачу пеню за несвоєчасну сплату відсотків. Заборгованість позивача за кредитом, визначена у виконавчому написі нотаріуса, є безспірною, на її спростування останнім не наведено ніяких вагомих доводів та не подано доказів, які б спростовували розмір заборгованості щодо основного боргу, відсотків та пені.
Таким чином, підстави для відмови у вчиненні виконавчого напису на момент його вчинення у приватного нотаріуса були відсутні, так як відповідачем були додержані всі перелічені вище вимоги: подані нотаріусу необхідні документи, які підтверджують безспірну заборгованість боржника та право вимоги стягувача.
З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Закарпатської області від 21.01.2011 року по справі №2/63 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс К-1»без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Юрченко Я.О.