23.03.11УКРАЇНА
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, тел. (462) 672-847
проспект Миру, 20
Іменем України
“ 22 ” березня 2011 року справа № 18/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вітава”
07100, м. Славутич Київської області, просп. Ентузіастів, 8
До Дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона»відкритого акціонерного товариства «Київсільелектро»
14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 24
про стягнення 11487 грн. 93 коп.
Суддя А.С.Сидоренко
Представники сторін:
від позивача: Некряч Н.В. -предст., дов. від 20.02.2011р. № 6
від відповідача: Миненко М.М. -гол. інженер, дов. від 26.01.2011р. № 69
Рішення виноситься після перерв, оголошених в судовому засіданні з 01.03.2011р. по 15.03.2011р. та з 15.03.2011р. по 22.03.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 22.03.2011р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вітава” (надалі -Позивач) заявлено позов до дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона»відкритого акціонерного товариства «Київсільелектро»(надалі -Відповідач) про стягнення безпідставно отриманих Відповідачем грошових коштів в сумі 11424,00 грн., пені за користування грошовими коштами в сумі 46,09 грн. та трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 17,84 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач вказує, що ним помилково було перераховано Відповідачеві грошові кошти в сумі більшій ніж ціна договору від 19.05.2010р. № 11 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.06.2010р. № 1), укладеного між сторонами, а тому Відповідач, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, зобов'язаний їх повернути.
Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України пеню та на підставі ст. ст. 536, 625 Цивільного кодексу України три проценти річних з простроченої суми за період з 19.01.2011р. по 06.02.2011р.
Відповідач позовні вимоги не визнає, мотивуючи свої заперечення фактичним виконанням ним додаткових робіт на суму 11424,00 грн. про що був складений відповідний акт, який Позивач відмовився підписати.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
19 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вітава” (Замовником) та дочірнім підприємством «Чернігівська механізована колона»відкритого акціонерного товариства «Київсільелектро» (Підрядником) був укладений договір № 11 (надалі -Договір).
Згідно п. п. 1.1, 1.2 Договору, підрядник в межах договірної ціни зобов'язується виконати монтажні, пусконалагоджувальні роботи та лабораторні випробування обладнання 10/0,4кВ трансформаторної підстанції та трьох силових щитів на заводі по виробництву люмінесцентних світильників в м. Славутич Київської області, здати виконані роботи замовнику і приймальній комісії. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Обсяги робіт визначаються кошторисом (додаток № 2), а вартість -договірною ціною (додаток № 1).
У відповідності з п. п. 2.1, 2.2, 2.4 Договору, загальна вартість робіт, доручених для виконання підряднику по даному договору, становить 84960,00 грн.
Договірна ціна, яка складена згідно даного кошторису, встановлюється твердою і не уточнюється, за винятком випадків якщо:
а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників;
б) в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлені безперечні помилки, які не було виявлено на стадії складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно -кошторисної документації;
в) у випадках зміни законодавства, яке сталося у період дії даного договору, що впливає на вартість виконаних робіт.
Обсяги робіт оформлюються актом форми КБ-2В, а вартість робіт - довідкою форми КБ-3.
Відповідно до п. 2.6 Договору, оплата виконаних робіт за договором здійснюється наступним чином:
- до початку виконання робіт замовник сплачує підряднику аванс у сумі 25488,00 грн., що складає 30% загальної вартості робіт;
- після підписання довідки форми КБ-3 замовник протягом 10 робочих днів перераховує підряднику 40% вартості виконаних робіт, що складає 33984,00 грн.
- остаточний розрахунок між сторонами здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання їх уповноваженими представниками акту здачі об'єкта в експлуатацію.
Пунктом 10.2 Договору визначено, що збільшення обсягів робіт оформлюється додатковою угодою.
Як вбачається із матеріалів справи, сторонами були узгоджені договірна ціна (додаток № 1 до Договору) та локальний кошторис на монтажні роботи (додаток № 2 до Договору).
На виконання п.п. 2.6.1 п. 2.6 Договору, 26 травня 2010 року Позивач платіжним дорученням № 3896 перерахував Відповідачеві аванс в сумі 25488,00 грн.
01 червня 2010 року сторони, керуючись п. 10.2 Договору, уклали додаткову угоду № 1 до Договору. Згідно п. 1 додаткової угоди, вартість робіт, доручених для виконання підряднику по даній угоді, становить 11424,00 грн.
Також, сторонами було підписано договірну ціну (додаток № 1 до додаткової угоди № 1) та локальний кошторис на монтажні роботи (додаток № 2 додаткової угоди № 1).
На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та додатковою угодою № 1 Відповідач виконав роботи на загальну суму 96384,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року форми КБ-2В та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2010 року форми КБ-3, підписаних сторонами та скріплених їх печатками.
В свою чергу, Позивачем було перераховано Відповідачеві за виконані роботи 82320,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 17.09.2010р. № 4702 на суму 10000,00 грн., від 22.09.2010р. № 4715 на суму 1424,00 грн. та від 27.09.2010р. № 4775 на суму 70896,00 грн.
Усього Позивачем було перераховано Відповідачеві з урахуванням авансового платежу 107808,00 грн.
20 вересня 2010 року електроустановка об'єкту ТОВ «Компанія «Вітава»була прийнята робочою комісією в експлуатацію, про що свідчить відповідний акт, підписаний членами комісії, зокрема, представниками сторін по справі. Як вбачається із п. 4 акту, будівельно -монтажні роботи виконувалися з червня 2010 року по серпень 2010 року.
13 січня 2011 року Позивач звернувся до Відповідача листом № 12/01 з вимогою повернути зайво перераховані платіжними дорученнями від 17.09.2010р. № 4702 та від 22.09.2010р. № 4715 грошові кошти в сумі 11424,00 грн.
Цей лист був отриманий Відповідачем 18.01.2011р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36).
На вимогу Позивача Відповідач відповів листом від 27.01.2011р. № 73 в якому повідомив, що зайвих грошових коштів не отримував, оскільки ним були виконані роботи на загальну суму 107808,00 грн. В цьому ж листі Відповідач просив Позивача підписати акт фактично виконаних робіт і один примірник акту повернути на його адресу.
Як вбачається із акту приймання виконаних будівельних робіт, складеного Відповідачем 30.11.2010р. в односторонньому порядку, ним виконані роботи на підставі Договору, додаткової угоди № 1 та додаткової угоди № 2 на загальну суму 11424,00 грн.
Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти фактів укладення між сторонами додаткової угоди до договору від 19.05.2010р. № 11 та виконання Відповідачем додаткових робіт за цим договором.
Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно -кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно -кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Отже, договір від 19.05.2010р. № 11, укладений між сторонами, являється договором будівельного підряду.
У відповідності з ст. 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.
У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
За правилами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не було надано доказів укладення між сторонами додаткової угоди до договору від 19.05.2010р. № 11 щодо доручення для виконання робіт, вказаних ним у акті приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.2010р.
Також, Відповідачем не було надано доказів повідомлення Позивача про необхідність проведення додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, і збільшення кошторису.
Судом критично оцінюється акт приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.2010р., оскільки він підписаний Відповідачем в односторонньому порядку.
Представник Відповідача в судовому засіданні стверджував, що додаткові роботи виконувалися ним в серпні 2010 року, втім акт датований 30.11.2010р. і цією ж датою відображено виконання додаткових робіт в бухгалтерському обліку Відповідача по карткам рахунків 6811 та 3612 (а.с. 60, 61). В той же час в акті прийняття робочою комісією в експлуатацію електроустановки вказано, що будівельно -монтажні роботи виконувалися з червня 2010 року по серпень 2010 року.
Доказів направлення Позивачеві вищевказаного акту приймання виконаних будівельних робіт та доказів відмови останнього від підписання акту до введення об'єкту в експлуатацію Відповідачем надано також не було.
Оскільки Відповідачем не було надано доказів повідомлення Позивача про необхідність проведення додаткових робіт, він позбавляється права вимагати від Позивача плату за виконані додаткові роботи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що грошові кошти в сумі 11424,00 грн., перераховані Позивачем платіжними дорученнями від 17.09.2010р. № 4702 та від 22.09.2010р. № 4715, були отримані Відповідачем без достатньої правової підстави.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
За змістом ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, Відповідач був зобов'язаний у семиденний строк від дня пред'явлення йому вимоги повернути грошові кошти Позивачеві, однак цього не зробив.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з Відповідача три проценти річних з простроченої суми в розмірі 17,84 грн. за період з 19.01.2011р. по 06.02.2011р.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та дату отримання Відповідачем вимоги (18.01.2011р.), суд присуджує до стягнення з Відповідача три проценти річних з простроченої суми в розмірі 11,27 грн. за період з 26.01.2011р. по 06.02.2011р.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за користування чужими грошовими коштами в сумі 46,09 грн. за період з 19.01.2011р. по 06.02.2011р.
Однак, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
так, ст. 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписом ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Оскільки між сторонами відсутній правочин у письмовій формі про забезпечення виконання зобов'язань неустойкою, позовні вимоги про стягнення пені являються необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 199, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 536, 546, 547, 549, 610, 625, 875, 877, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона»відкритого акціонерного товариства «Київсільелектро», м. Чернігів, вул. Інструментальна, 24 (р/р 2600100016187 в філії ВАТ „Укрексімбанку”, м. Чернігів, МФО 353649, код 22819893) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вітава”, м. Славутич Київської області, просп. Ентузіастів, 8 (р/р 26004124620800 в АТ „УкрСибБанк, м. Київ, МФО 351005, код 30239245) 11424 грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 11 грн. 27 коп. трьох процентів річних, 114 грн. 35 коп. державного мита та 234 грн. 91 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко
Рішення підписано 23 березня 2011 року.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко