23.03.11
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 67-28-47
Іменем України
22 березня 2011 року справа № 12/33
Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",
вул. Комсомольська, 55б, м. Чернігів, 14000
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 14037
( АДРЕСА_2)
Предмет спору: про стягнення заборгованості 13623,66 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
від позивача: Рябчук С.В. довіреність № 10 від 31.12.2010 р. представник
від відповідача: ОСОБА_1, приватний підприємець, особисто
Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви з 15.03.2011 року по 22.03.2011 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 6692 грн. 29 коп. боргу, 6515 грн. 08 коп. пені за період з 02.03.2010 року по 20.09.2010 року, 3 % річних в сумі 106 грн. 74 коп. за період з 02.11.2009 року по 01.01.2011 року та 309 грн. 55 коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.11.2009 року по 31.12.2010 року, згідно умов Договору № 1-0547 від 15.10.2009 року на постачання теплової енергії.
Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2011 року підтримав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.
Представники сторін в судовому засіданні 22.03.2011 року заявили усні клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Представник позивача в судовому засіданні 22.03.2011 року підтримав свої позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.03.2011 року не заперечував проти позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, 3 % річних, інфляційних нарахувань та просив суд зменшити розмір нарахованої пені у зв'язку з важким фінансовим становищем, та з урахуванням того, що сума пені є надмірно великою у порівнянні із сумою боргу.
Представник позивача щодо вирішення питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, поклався на розсуд суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
15.10.2009 року між сторонами було укладено Договір № 1-0547 на постачання теплової енергії.
Відповідно до умов зазначеного договору позивач (виробник) взяв на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію для підігріву води та опалення, а споживач (відповідач) зобов'язується сплачувати виробникові (позивачу) за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачу для об'єктів, перерахованих у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору, а саме: об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, приміщення площею 86,8 м кв. Дане приміщення належить відповідачу на правах оренди, згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова № 519 від 10.09.2009 р., копія якого додана позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до п.1.2. Договору № 1-0547 на постачання теплової енергії від 15.10.2009 р., тарифи на послуги на момент укладення договору становлять (з урахуванням ПДВ): на опалення - 671,99грн./1Гкал, 15,86грн./1м.кв, підігрів води -30,37 грн/1 м.куб. або 671,99 грн/1Гкал.
Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі безоблікового споживання теплової енергії на момент укладення цього договору становить: 1376,65 грн. (з урахуванням ПДВ), у тому числі за: опалення 1376,65 грн. (за 86,8 кв. метрів).
У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії або водолічильника остаточна вартість послуг визначається згідно їх показань.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 76 від 16.03.2009 року було погоджено тарифи для ВАТ „Облтеплокомуненерго” на послуги теплопостачання у розмірі: - бюджетні установи: 627,27 грн./Гкал, інші споживачі -671,99 грн./Гкал.
Пунктом 11.1 договору визначено , що договір діє до 10.10.2010 року включно,набирає чинності з дня його підписання та вважається пролонгованим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної із сторін не надійшло заяви про відмову від нього.
Ні позивач, ні відповідач не надали суду доказів про відмову від договору протягом останнього місяця його дії, а тому договір є пролонгованим до 10.10.2011 року.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу за період з жовтня 2009 року по грудень 2010 року теплової енергії на загальну суму 12145,59 грн. (жовтень 2009р. -754,93 грн., листопад 2009 року -1376,65 грн., грудень 2009 року -1376,65 грн., січень 2010 року -1376,65 грн., лютий 2010 р. -1376,65 грн., березень 2010 року -1376,65 грн., квітень 2010 року -688,32 грн., жовтень 2010 року -1065,79 грн., листопад 2010р. -1376,65 грн., грудень 2010 року -1376,65 грн.), що підтверджується рахунками № 1-0547 від 31.10.2009, 30.11.2009, 31.12.2009, 31.01.2010, 28.02.2010, 31.03.2010, 30.04.2010, 31.10.2010, 30.11.2010, 31.02.2010), копії яких додано позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до п. п. 6.4, 6.5. договору, розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця. Розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач за отриману теплову енергію розрахувався частково, сплативши 5453,30 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких додано до матеріалів справи. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 6692,29 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6515,08 грн., за період з 02.03.2010р. по 20.09.2010р. за порушення строків оплати спожитої теплової енергії відповідно до п. 7.3.3. Договору.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. за період з 27.09.2008 року по 30.09.2008 року.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Пунктом 7.3.3. Договору сторони встановили, що за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. Договору, споживач (відповідач) сплачує пеню в розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 6515,08 грн. за прострочку оплати спожитої теплової енергії за період з 02.03.2010р. по 20.09.2010р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України , у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Приймаючи до уваги, що відповідач є фізичною особою -підприємцем , а розмір пені є надмірно великий у порівнянні з основним боргом, і стягнення всієї суми пені може привести до банкрутства відповідача , суд, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір пені на 50 %, відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 3257,54 грн.
Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 106,74 грн. за період з 02.11.2009 р. по 01.01.2011 р. та 309,55 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.11.2009 р. по 31.12.2010 р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.3.3. Договору, за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. Договору, споживач зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати теплової енергії, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 106,74 грн. за період з 02.11.2009 р. по 01.01.2011 р. та 309,55 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.11.2009 року по 31.12.2010 року.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлену теплову енергію не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 6692 грн. 29 коп. боргу, 3257 грн. 54 коп. пені, три проценти річних в сумі 106 грн. 74 коп. та 309 грн. 55 коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів. В решті позову відмовити.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 136,24 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 218, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14037 (код НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", вул. Комсомольська, 55/Б, м. Чернігів, 14000 (р/р № 26004300000976 в ВАТ Банк «Демарк»м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 6692 грн. 29 коп. боргу, 3257 грн. 54 коп. пені, три проценти річних в сумі 106 грн. 74 коп. та 309 грн. 55 коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів, 136,24 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
СУДДЯ Л.М.Лавриненко
Повне рішення підписано 23.03.2011 року.