29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"02" березня 2011 р.
Справа № 22/5025/198/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" м. Славута Славутський району, Хмельницької області
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Онікс" с. Завалійки Волочиського району, Хмельницької області
про стягнення 260531,59 грн. заборгованості за Договором поставки, з яких 227739,60 грн. - основний борг, 25959,81 грн. - інфляційні збитки, 6832,18 грн. - 3% річних
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
від позивача: Стельмах Ю.М. - представник за довіреністю від 01.01.2011 р.
від відповідача: не з'явився
Повний текст рішення підписано та складено 02.03.2011 р.
Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Онікс" 260531,59 грн. заборгованості за договором поставки № 3/к від 23.02.2009 р., з яких 227739,60 грн. - основний борг, 25959,81 грн. - інфляційні збитки, 6832,18 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позову зазначає, що за договором поставки № 3/к від 23.02.2009 р. позивач здійснив поставку насіння кукурудзи в кількості 330,00 т., а відповідач прийняв зазначений товар, про що свідчить видаткова накладна № S-00000768 від 14.04.2009 р., однак не оплатив вартість отриманої продукції, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 227739,60 грн.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивач подав суду копію договору поставки № 3/к від 23.02.2009 р., копію видаткової накладної № S-00000768 від 14.04.2009 р., розрахунок суми позовних вимог, довіреність № 37 від 14.04.2009 р.
01.03.2011 р. на адресу суду надійшли пояснення позивача стосовно поданої відповідачем зустрічної позовної заяви, де позивач вказує на те, що даний зустрічний позов не має процесуальної сили зустрічного позову з огляду на те, що він поданий після початку розгляду справи по суті та повинен вважатися судом як пояснення по існуючій справі. Так, позивач зазначає, що вимоги стосовно якості насіння кукурудзи зазначені: в пункті 2.1. договору, у видатковій накладній, де зазначено, що це насіння першої репродукції - "R1", у свідоцтві на гібридне насіння № 029 від 16.04.2009 р., оригінал якого передавався відповідачу, Сертифікаті відповідності на насіння № UA 1.095.Х006266-09 від 08.04.2009 р., виданого Київською державною насіннєвою інспекцією, оригінал якого передавався відповідачу під час поставки. ТОВ "Онікс" прийняло насіння, використало його у своїй діяльності, при чому жодного разу не заявляло про те, що насіння не відповідає договірним вимогам. Відповідно до п. 5.2. Договору товар вважається прийнятим по кількості і якості за умови підписання видаткової накладної Покупцем. В обгрунтування своїх доводів позивач посилається на положення ст. ст. 673, 680 (п. п. 2, 4) Цивільного кодексу України. Разом з цим, позивач пояснює про наявність у останнього ліцензії на оптову торгівлю насінням, серія АВ № 332378, виданої Мінагрополітики, рішення № 242 від 05.04.2007 р., період дії - 05.04.2007 р. Стосовно гарантії на насіння позивач посилається на ст. 28 Закону України "Про насіння і садивний матеріал", а саме зазначає, що гарантія надавалася у Свідоцтві на гібридне насіння № 029 від 16.04.2009 р., форма якого встановлена ДСТУ 2240-93. Таким чином, підстав для визнання договору недійсним немає, доводи Відповідача є надуманими, він прийняв поставку товару, використав його та ніколи не пред'являв претензій до позивача стосовно кількості чи якості.
В судовому засіданні повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та уточнив їх в порядку ст. 22 ГПК України, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими поданими доказами, при цьому зазначив, що на час розгляду справи в суді заборгованість не сплачена.
В заяві від 02.03.2011 р. позивач вказує, що 3% річних нараховані на суму 227739,60 грн.
Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, ухвала про порушення провадження у справі надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом та вручена останньому, що підтверджується поштовим повідомленням від 05.02.2011 р.
Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 690246 позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Острозька, будинок 138, код 34863309.
Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 27.01.2011 р. відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, с. Завалійки, вул. Центральна, 86, код ЄДРПОУ 32461475.
23.02.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", в подальшому продавець, в особі директора П'єра Котене, що діє на підставі Статуту, та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Онікс", в особі директора Літепло Я.Б., в подальшому покупець, був укладений договір поставки № 3/к, згідно п. 1.1. якого продавець продає, а Покупець купує насіння кукурудзи (надалі товар) у порядках та на умовах, передбачених даним договором.
Насіння постачається на умовах EXW (місце поставки складські приміщення продавця) та вивозиться транспортом покупця. Базис поставки застосовується у відповідності до Інкотермс 2000 (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору базова ціна на товар, що підлягає поставці за даним договором, встановлюється в додатку № 1 до даного договору за 1 тону на умовах поставки EXW.
Згідно п. 5.2 договору товар вважається переданим по кількості та якості за умови підписання видаткової накладної покупцем.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання усіх умов.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Додатком 1 до договору № 3/к від 23.02.2009 р. сторони погодили ціну та кількість товару, а саме насіння кукурудзи (арабіка) в кількості 330 т., загальною вартістю 227739,60 грн. (21384 Євро).
Згідно п. 2 договору другий платіж у розмірі 227739,60 грн. сплачується покупцем до 30 вересня 2009 року.
Додаток до договору підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
На виконання умов договору поставки № 3/к від 23.02.2009 р. позивач здійснив поставку насіння кукурудзи у кількості 330,00 т. на суму 227739,60 грн., а відповідач отримав зазначену продукцію, про що свідчить видаткова накладна № S-00000768 від 14.04.2009 р., яка підписана сторонами та скріплена їх печатками та довіреність № 37 від 14.04.2009 р.
Актом звірки взаєморозрахунків № 891 від 30.06.2010 р. сторони встановили, що за договором № 3к від 23.02.2009 р. за відповідачем рахується борг в сумі 227739,60 грн.
Вказана заборгованість на даний час відповідачем не погашена, про що свідчать наявні матеріали справи.
За таких обставин, позивач звернувся до суду з вимогою примусового стягнення з відповідача основного боргу в сумі 227739,60 грн., на яку останнім нараховано інфляційні втрати за період з жовтня 2009 року по листопад 2010 року в сумі 25959,91 та 3% річних за період з 01.10.2009 р. по 01.10.2010 р. в сумі 6832,18 грн.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу товарно-матеріальні цінності, останній їх прийняв та зобов'язувався сплатити за них певну грошову суму.
Згідно з Указом Президента України „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році (Правила ІНКОТЕРМС ).
Відповідно до пп. А.1. п. 22 ІНКОТЕРМС Продавець зобов'язаний надати товар у відповідності з договором. Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором. Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підпунктом 2 додатку № 1 до договору сторони погодили строк оплати відповідачем отриманого товару - до 30.09.2009 р.
Отже, у позивача виникло право вимагати повного розрахунку за проданий товар 01.10.2009 року.
Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 227739,60грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором поставки насіння кукурудзи № 3/к від 23.02.2009 р., додатком № 1, видатковою накладною № S-00000768 від 14.07.2009 р., довіреністю тощо.
При цьому судом, зважаючи на п. 2 додатку до договору, враховується, що станом на 23.02.2009 р. (час укладання додатку) курс гривні по відношенню до долару США становив 7,7, що є меншим від курсу станом на 30.09.2009 р. (день фактичної сплати товару) - 8,01. Таким чином, навіть у разі коригування суми боргу відповідно до курсу долару, останнє не призведе до зменшення позовних вимог.
Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.
За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 227739,60 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6832,18 грн., розрахованих за період з 01.10.2009 р. по 01.10.2010 р., та індексу інфляції в сумі 25959,81 грн., розрахованих за період з жовтня 2009 р. по листопад 2010 р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Перевіривши розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, доданий позивачем до позовної заяви, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.10.2009 р. по 01.10.2010 р. в сумі 6832,18 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2009 р. по листопад 2010 р. в сумі 25959,81 грн. підлягають задоволенню судом в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 260531,59 грн., з яких 227739,60 грн. - основна заборгованість, 6832,18 грн. - 3% річних, 25959,81 грн. - інфляційних втрат, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При прийнятті рішення судом приймається до уваги, що договір поставки № 3/к від 23.02.2009 р. на поставку насіння кукурудзи не визнаний у встановленому законодавством порядку недійсним.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" м. Славута, Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Онікс" с. Завалійки, Волочиського району, Хмельницької області про стягнення 260531,59 грн. заборгованості задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Онікс" (Хмельницька область, Волочиський район, с. Завалійки, вул. Центральна, 86, код 32461475) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Хмельницька область, Славутський район, м. Славута, вул. Острозька, 138, код 34863309) 227739,60 грн. (двісті двадцять сім тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень 60 копійок) основного боргу, 25959, 81 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 81 копійка) інфляційних втрат, 6832,18 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять дві гривні 18 копійок) 3% річних, державне мито в розмірі 2605,32 грн. (дві тисячі шістсот п'ять гривень 32 копійки), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).
Видати наказ.
Суддя С.В. Заверуха
Віддруковано 2 примірника: 1. в справу, 2. відповідачу.
Повний текст рішення підписано та складено 02.03.2011 р.