73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
22.03.2011 Справа № 11/63-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Концерну "Титан"
до Обласного комунального підприємства "Аеропорт-Херсон"
третя особа-1 без самостійних вимог на стороні відповідача: Херсонська обласна рада
третя особа-2 без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон"
про стягнення 136875186, 71 грн.
за участю представників:
позивача: не прибув
відповідача: не прибув
третьої особи-1: не прибув
третьої особи-2: не прибув
Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 665492 грн. 63 коп. заборгованості за неповернення поворотної фінансової допомоги наданої на підставі Договору від 03.04.2006 р., 409277 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 129158805 грн. 96 коп. пені, 6641610 грн. 16 коп. штрафу.
Ухвалами суду від 26 травня 2009 року та від 18 червня 2009 року до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача було залучено Херсонську обласну раду та ТОВ "Аеропорт "Херсон".
Відповідач належним чином, за адресою реєстрації, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повідомлений про час та місце розгляду справи, але відзиву та витребуваних судом документів не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
У зв'язку з цим справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Херсонська обласна рада у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до рішення сесії Херсонської обласної ради від 10 грудня 2005 року №157 та угоди про приймання-передачу кредиторської заборгованості ТОВ "Аеропорт "Херсон" прийняв на себе зобов'язання щодо погашення кредиторської заборгованості, визначеної у договорі, у якості цілей для отримання фінансової допомоги. Договором про правонаступництво між ОКП "Аеропорт Херсон" та ТОВ "Аеропорт "Херсон", останнього визначено як правонаступника за зобов'язаннями ОКП "Аеропорт Херсон". У зв'язку з цим третя особа-1 вважає, що ОКП "Аеропорт Херсон" є неналежним відповідачем у справі.
ТОВ "Аеропорт ""Херсон" у відзиві на позовну заяву з урахуванням уточнень від 06.07.2009 р. вказує на наступне. Угода про правонаступництво між ОКП "Аеропорт Херсон" та ТОВ "Аеропорт "Херсон" була укладена 01.03.2006 року. дана угода стосувалась лише тих боргів ОКП "Аеропорт Херсон", які існували на 01.03.2006 року. Договір надання поворотної фінансової допомоги між позивачем та відповідачем укладено 03.04.2006 року. За вказаним договором ТОВ "Аеропорт "Херсон" не має зобов'язань. Позовні вимоги концерну "Титан" вважає правомірними.
Херсонською обласною радою вдруге заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки уповноваженого представника, яке судом відхиляється виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи через свого представника; представником відповідача можуть бути інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Отже, позивач не позбавлений права направити для участі в судовому засіданні іншого представника свого органу або надати повноваження щодо представництва в судовому процесі іншим особам за довіреністю.
Крім того, дії представника Херсонської обласної ради щодо неодноразового заявлення клопотань про відкладення розгляду справи свідчать про затягування судового процесу.
Розглянувши матеріали справи,
Між Концерном "Титан" та ОКП "Аеропорт Херсон" був укладений Договір від 03 квітня 2006 року про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати поворотну фінансову допомогу в сумі 665492 грн. 63 коп. відповідачу, а відповідач - використати отриману від позивача поворотну фінансову допомогу за цільовим призначенням і повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим Договором строк.
Згідно платіжного доручення №47 від 03 квітня 2006 року позивач перерахував відповідачу 665492 грн. 63 коп. безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно угоди від 03.04.2006 р.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору поворотна фінансова допомога надається Стороні-2 (відповідачу у справі) на строк до 31 червня 2006 року.
Строк визначений у п. 4.1. цього Договору, може бути продовжений або скорочений за домовленістю Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.
Додаткової угоди до Договору щодо продовження строку повернення фінансової допомоги сторонами не укладалось.
Відповідач зобов'язання за договором щодо повернення фінансової допомоги не виконав, грошові кошти отримані від позивача в сумі 665492 грн. 63 коп. не повернув.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 665492 грн. 63 коп. безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно угоди від 03.04.2006 р. підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню фінансової допомоги з 01.07.2006 року по 28.02.2009 року нараховано відповідачу до сплати 409277 грн. 96 коп. інфляційних втрат.
Розрахунок інфляційних втрат здійснено позивачем вірно, судом перевірено, у зв'язку з чим вимоги щодо їх стягнення також підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем за порушення зобов'язань щодо повернення фінансової допомоги нараховано відповідачу штраф в сумі 6641610 грн. 16 коп. та 129158805 грн. 96 коп. пені.
З приводу вказаних вимог позивача суд зазначає наступне.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У пункті 6.2. Договору зазначено, що при простроченні повернення поворотної фінансової допомоги (її частини) Сторона-2 сплачує Стороні-1 за її вимогою штраф у розмірі 1 (одного) відсотка від розміру неповерненої суми поворотної фінансової допомоги за кожен день прострочення.
Статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, враховуючи визначення штрафу та пені наданих статтею 549 ЦК України фактично сторонами при викладенні пункту 6.2. Договору не встановлено розміру нарахування такого виду забезпечення позову як штраф, оскільки останній обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, тобто одноразове нарахування, тоді як у договорі йдеться про нарахування за кожен день прострочення виконання, що фактично є пенею, нарахування якої передбачено пунктом 6.3. Договору.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.
Пунктом 6.3. Договору сторонами було обумовлено, що при простроченні повернення поворотної фінансової допомоги (її частини) Сторона-2 додатково до штрафу, передбаченого п. 6.2. цього Договору, сплачує Стороні-1 за її вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від неповерненої суми поворотної фінансової допомоги за кожен день прострочення.
Аналіз наведених норм законодавства та змісту Договору щодо стягнення пені дає підстави для висновку, що сторони при укладанні Договору не досягли згоди щодо розміру пені, оскільки ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначити, за який саме період вона береться.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення штрафу та пені задоволенню не підлягають, як заявлені безпідставно.
Приймаючи до уваги наведене вище позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 665492 грн. 63 коп. заборгованості за неповернення поворотної фінансової допомоги та 409277 грн. 96 коп. інфляційних втрат. В задоволенні решти позову має бути відмовлено.
Заперечення Херсонської обласної ради не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до угоди про приймання передачу кредиторської заборгованості укладеної між ОКП "Аеропорт Херсон" та ТОВ "Аеропорт "Херсон" на підставі Рішення XXI сесії четвертого скликання Херсонської обласної Ради № 517 від 10.12.2005 року, з метою визначення та формування величини Статутного капіталу ТОВ "Аеропорт "Херсон", ОКП "Аеропорт Херсон" передає, а ТОВ "Аеропорт "Херсон" приймає, та обліковує згідно чинного законодавства кредиторську заборгованість ОКП "Аеропорт Херсон", визначену п. 1.1.1-1.1.4 цієї Угоди, перед третіми особами в розмірі всього 3327601,27 грн. (три мільйони триста двадцять сім тисяч шістсот одна гривня 00 коп.).
Херсонська обласна рада посилаючись на дану угоду вважає, що 665492 грн. 63 коп. поворотної фінансової допомоги наданої позивачем також увійшли до кредиторської заборгованості ОКП "Аеропорт Херсон" переданої ТОВ ""Аеропорт "Херсон".
Слід зазначити, що відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Враховуючи наведене заміна боржника (ОКП "Аеропорт Херсон") у зобов'язанні, що виникло на підставі Договору від 03 квітня 2006 року про надання поворотної фінансової допомоги можлива лише за згодою кредитора (Концерну "Титан").
Доказів надання такої згоди з боку позивача Херсонською обласною радою не надано. Позивач у своїх поясненнях вказує, що до укладення угоди про приймання передачу кредиторської заборгованості позивач відношення не має.
ТОВ "Аеропорт "Херсон" в уточненні до свого відзиву вказує на те, що про укладення Договору від 03 квітня 2006 року про надання поворотної фінансової допомоги йому відомо не було. Угоду про приймання передачу кредиторської заборгованості між ОКП "Аеропорт Херсон" та ТОВ "Аеропорт "Херсон" було укладено раніше ніж Договір про надання поворотної фінансової допомоги, а тому останній і не міг прийняти заборгованість відповідача перед позивачем, оскільки такої ще не було.
Щодо посилань Херсонської обласної ради на Угоду про правонаступництво, що була також укладена між ОКП "Аеропорт Херсон" та ТОВ "Аеропорт "Херсон", то суд зауважує, що з неї взагалі не вбачається, що ТОВ "Аеропорт "Херсон" прийняв від ОКП "Аеропорт Херсон" зобов'язання фінансового характеру, оскільки предметом вказаної угоди є передача в правонаступництво всієї документації, що належить ОКП "Аеропорт Херсон".
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Обласного комунального підприємства "Аеропорт Херсон" (код ЄДРПОУ 31488915, м. Херсон, Аеропорт ЦА, 73000, р/р 26001301751789 в КБ ВФ "ХЦВ ПІБ", м. Херсон, МФО 352286) на користь Концерну "Титан" (код ЄДРПОУ 25279836, вул. Івана Мазепи, 17, кв. 26, м. Київ 01015, р/р 26009026437621 в Печерському відділенні КМФ АКБ "Укрсоцбанк", м. Київ, МФО 322012) - 665492 грн. 63 коп. заборгованості за неповернення поворотної фінансової допомоги, 409277 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 10747 грн. 71 коп. витрат по сплаті державного мита та 0 грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 25.03.2011 р.