"21" березня 2011 р.Справа № 18/8/5022-87/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В. Розглянув справу:
за позовом Прокурора Підволочиського району в інтересах держави, вул. Залізнична, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль
до відповідача Професійно-технічного училища №23 м. Скалат, вул. Л. Курбаса, 30, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область
про cтягнення збитків в розмірі 147 085,22 грн. заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
За участю представників сторін:
Прокурора: Олійник А.Д. -прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення №39.
Позивача: Сушко А.С. -завідувач юридичного сектору, довіреність №1-1/3257-1 від 05.10.2010 р.
Відповідача: Колісник Л.П. -директор, Колісник Р.М. -головний бухгалтер, довіреність №71 від 25.02.2011р.
В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Прокурор Підволочиського району звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до відповідача -професійно-технічного училища №23 м. Скалат про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 147 085,22 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що перевіркою, проведеною державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області 06.07.2010 р. встановлено, що професійно-технічне училище №23 м. Скалат здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу за відсутності дозволу на такі викиди, що є порушенням ст.ст. 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
В підтвердження викладеного додає акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 06.07.2010 р., розрахунок розміру відшкодування збитків, протокол про адміністративне правопорушення №005753 від 06.07.2010 р., постанову про накладення адміністративного стягнення №45 від 06.07.2010 р. та інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 24.01.2011 р. порушено провадження по справі та її розгляд призначено на 10.02.2011 р., який відкладався за клопотаннями відповідача до 28.02.2011 р. та 21.03.2011 р.
Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, із врахуванням поданих 01.03.2011 р. та 14.03.2011 р. заяв про уточнення позову. А саме, щодо допущеної описки у тексті позовної заяви №79 стосовно спалюваної відповідачем речовини та замість 92 700 кг вугілля зазначено 92 700 м3 газу. Тому просять суд вважати, що відповідачем завдано збитків державі внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря саме від спалювання 92 700 кг вугілля.
Представники відповідача проти позову заперечили, зокрема і з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначили, що професійно-технічне училище №23 м. Скалат є неприбутковою організацією та бюджетною установою, яка фінансується з місцевого бюджету та для якої на 2011 рік не передбачено такого роду видатків, як відшкодування збитків за рішенням суду. Також зазначають, що із позовної заяви не вбачається, від якого джерела спалювання -природного газу чи вугілля нанесено шкоду державі та який розмір збитків підлягає до стягнення. Крім того, заявили, що відповідачем станом на час розгляду справи в суді виготовлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Втім позов визнали в повній мірі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Згідно ст. 20 Закону України №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 р. №2707-XII відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України №2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Згідно із п. 4 ст. 33 Закону України №2707-XII особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність, згідно із законом.
Стаття 68 Закону України №1264-ХІІ передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та poзмipax, встановлених законодавством України, яка кореспондуються зі ст. 34 Закону України №2707-XII.
06.07.2010 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області було здійснено перевірку професійно-технічного училища №23 м. Скалат на предмет дотримання останнім природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки у якому, поряд з іншим, зафіксований факт здійснення підприємством викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання вугілля за відсутності відповідного дозволу уповноважених органів, що є порушенням ст. ст. 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Даний акт підписаний з боку відповідача директором професійно-технічного училища №23 м. Скалат Колісником Л.П. без зауважень та заперечень.
За порушення природоохоронного законодавства 06.07.2010 р. державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення №005753 та 06.07.2010 р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №45, згідно якої на інженера професійно-технічного училища №23 м. Скалат -ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно довідки №197 від 06.07.2010 р. виданої директором професійно-технічного училища №23 м. Скалат, за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. було використано 53 205 кг вугілля, за період з 01.01.2010 р. по 01.04.2010 р. було використано 39 495 кг вугілля.
Згідно представленого позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків, проведеного у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064), внаслідок порушення відповідачем вимог діючого природоохоронного законодавства, а саме здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання 92 700 кг вугілля за відсутності відповідного дозволу уповноважених органів державі заподіяні збитки на суму 147 085,22 грн.
Відповідно до ст. 11, 1166 ч. 1 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач не надав суду будь - яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів погашення заподіяних державі збитків, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 147 085,22 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Професійно-технічного училища №23 м. Скалат (вул. Л. Курбаса, 30, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 02547642) в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області на р/р 33119331700410, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588608 в ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012 -147 085 (сто сорок сім тисяч вісімдесят п'ять) грн. 22 коп. збитків.
3. Стягнути з Професійно-технічного училища №23 м. Скалат (вул. Л. Курбаса, 30, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 02547642) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 1 470 (одну тисячу чотириста сімдесят) грн. 85 коп. державного мита.
4. Стягнути з Професійно-технічного училища №23 м. Скалат (вул. Л. Курбаса, 30, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 02547642) на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: Державний бюджет м. Тернополя, код 22050003: 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання -22.03.2011 р., через місцевий господарський суд.
Суддя Н.В. Охотницька