"14" березня 2011 р.Справа № 10/2/5022-53/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Півторака М.Є.
Розглянув справу
За позовом: Приватного малого підприємства "Галактика", м. Тернопіль, вул. Пушкіна, 5/177
до відповідач: Приватного малого підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", м. Тернопіль, вул. Миру, 3а
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, жителька м. Тернопіль, вул. Чалдаєва, 9 кв. 79
За участю представників:
Позивача: Цимбалюка О.Д. -директора ПМП "Галактика", наказ № 1 від 05.08.1991 року; Пацули В.О. -представника, довіреність від 20.01.2011 року; Федорович В.Ю. -представника, довіреність
Відповідача: Башуцького В.Я. -представника, довіреність від 23.09.2010 року;Маланюка Г.П. -представника , довіреність ;
Третьої особи: ОСОБА_1 -паспорт; ОСОБА_2 -представника, довіреність № 1535 від 09.03.2011 року.
В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно клопотання представника позивача здійснюється технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 12 год. 25.02. 2011 року ; 11 год. 11.03.2011 року ; 16 годин 14.03. 2011 року в порядку статті 77 ГПК України.
Суть справи:
До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Приватне мале підприємство "Галактика", м. Тернопіль, вул. Пушкіна, 5/177 до Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", м. Тернопіль, вул. Миру, 3а про:
- усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;
- зобов'язання ПМП «ТФ «Будівельник»відновити стан земельної ділянки, в т.ч.: знести самочинні будови (10-поверховий будинок, фундамент будинку, побутові споруди для робочих і охорони) - до 01 квітня 2011 року;
- звільнення земельної ділянки від будівельних відходів і провести рекультивацію землі - до 15 квітня 2011 року;
- визнання Договору про спільну діяльність від 16.04.2006 року недійсним;
- відшкодування понесених витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача.
Позивач зазначає, що укладений Договір про спільну діяльність на пайову участь у будівництві від 20.04.2006 року є недійсним, тому що: сам Договір неповний, не існує Додатку № 1, який мав би бути невід'ємною частиною Договору, оскільки мета Договору - створення і розпо діл результатів спільної діяльності і у відповідному розділі 3 Договору всі пункти посилаються на Додаток № 1; відповідач як Забудовник взагалі звільнений від відповідальності ; взагалі цей Договір є фіктивним (ст. 234 Цивільного кодекс, України), оскільки сторони не підписували акту прийому-передачі земельної ділянки (передбачено п.2.1.1 Договору), і жодна сторона не виконувала жодного пункту своїх зобов'язань; ч.З ст.413 Цивільного кодексу України встановлює, що «Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам».
Стверджує, що Відповідач так і не отримав від позивача прав на користування земельною ділянкою, він силою її захопив та протягом 2007-2008 років спорудив там: 10-поверховий будинок, поряд із ним фундамент ще одного будинку, тимчасові споруди для охорони, робочих тощо.
Вважає, що є всі підстави вважати будови Відповідача самочинними, оскільки вона була відведена для іншої мети, Відповідач не мав ні будівельного дозволу, ні належним чином затвердженого проекту.
Ухвалою суду від 17 січня 2011 року судове засідання призначене о 14 год. 15 хвилин 01 лютого 2011 року.
У відзиві на позов (вх. № 9226 від 11.02.2011 року) ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" заперечує заявлені вимоги повністю і вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Зазначає, що позивач не вказав жодної правової підстави для визнання вказаного договору недійсним.
Умовами Договору передбачено, що сторони здійснюють спільну діяльність без створення юридичної особи щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку: проект житлового будинку виготовлений і буде переданий позивачеві для погодження; сторони приступили до виконання своїх обов'язків згідно договору і на час розгляду позову в суді на земельній ділянці по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі побудовано багатоповерховий будинок за кошти, залучених відповідачем у третіх осіб.
Ухвалою господарського суду від 25 лютого 2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, жительку м. Тернопіль, вул. Чалдаєва, 9 кв. 79 та розгляд справи відкладено до 10 год. 45 хвилин 11 березня 2011 року.
У відзиві на позов (вх. № 10003(н) від 09.03.2011 року) третя особа заперечує заявлені вимоги повністю, і вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Зазначає, що 02.03.2007 року нею був укладений з ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" Договір на пайове будівництво двохкімнатної квартири №13, поверх четвертий, під'їзд перший, проектною загальною площею 76,68 кв. м. за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3.
Умови договору від 02.03.2007 року ОСОБА_1 виконала повністю, однак ПП "ТФ "Будівельник" їх не виконав, і з невідомих причин затримує закінчення будівництва та здачу будинку в експлуатацію. Вважає, що позивач втратив право користування земельною ділянкою по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі в силу приписів ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України; позивач порушив строк позовної давності, встановлений в три роки, а задоволення позовних вимог приведе до втрати нею як внесених коштів так і квартири. Просить в позові відмовити.
В судових засіданнях представник позивача прибув та підтримав заявлені вимоги повністю.
В судовому засіданні 14.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення господарського суду згідно приписів статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, третьої особи дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:
Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.
Позивач по справі: Приватне мале підприємство "Галактика", місцезнаходження органів управління якого м. Тернопіль, вул. Пушкіна, 5/177, є юридичною особою, яке зареєстроване у встановленому законом порядку і включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 14029059, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , серії АБ № 638591, виданого Державним реєстратором Грицик С.В. 24.01.2011 року, а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав.
В розумінні статті 54 Господарського процесуального кодексу України зміст позовних вимог та коло осіб, до яких пред'являється позов, визначається позивачем.
Предметом позову приватне мале підприємство "Галактика", м. Тернопіль визначило правомірність договору про спільну діяльність на пайову участь у будівництві, укладеного 20.04.2006 року між ПМП "Галактика", та ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з підстав, зазначених у позовній заяві.
Спосіб захисту цивільних прав та інтересів особа обирає при зверненні з позовною заявою до суду.
Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
У судовому засіданні встановлено, що 20 квітня 2006 року між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" (надалі іменується "Забудовник" ) в особі директора Щепановського Зіновія Васильовича, що діє на підставі статуту, з одного боку, та Приватним малим підприємством „Галактика" (надалі іменується "Замовник") в особі директора Цимбалюка Олександра Дем'яновича, що діє на підставі статуту, з другого боку, було укладено Договір про спільну діяльність на пайову участь у будівництві.
Договір складений у письмовій формі , підписаний повноважними представниками сторін ( директорами ) та скріплений відтисками мокрої печатки підприємств .
Пунктом 1.1. Договору сторони визначили, що Забудовник та Замовник зобов'язуються здійснювати спільну діяльність без створення юридичної особи в будівництві житлового багатоквартирного будинку за адресою: вул. Головацького, 3, м. Тернопіль (надалі іменується "об'єкт").
Спільну діяльність в будівництві об'єкту Замовник і Забудовник здійснюють шляхом вчинення дій, передбачених в розділі 2 договору. У зв'язку з цим, внесками в спільну діяльність визнаються грошові кошти, майнові права, виконані роботи та їх результати, професійні та інші знання, ділова репутація.
Розподіл результатів спільної діяльності Замовник і Забудовник здійснюють згідно з розділом 3 даного договору.
Строк початку будівництва до 01 липня 2006 р.; Строк закінчення будівництва згідно ДБН України.
Умовами договору передбачено ( п. 2.1.1.) Замовник (ПМП "Галактика") зобов'язувалося надати Забудовнику земельну ділянку, площею 0,7 га за адресою вул. Головацького, 3 в м. Тернополі, яка належить Замовнику на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 002030, до початку будівництва Забудовником об'єкту, згідно з актом приймання-передачі.
За власні, кредитні кошти або кошти третіх осіб, залучених Замовником, згідно п. 2.2.3. Договору, здійснювати в об'єкті добудову незавершеної будови, загальною площею, згідно з проектом, зазначеної в Додатку № 1 до даного Договору або забезпечити всіма необхідними матеріалами для добудови зазначених в додатку № 1 до даного Договору приміщень незавершеної будови, загальною площею згідно з проектом, або оплатити їх вартість Забудовнику з врахуванням доставки, і оплачувати роботу працівників, зайнятих на цих роботах, в тому числі всі відрахування з таких виплат, передбачені чинним законодавством (згідно фактичних витрат на будівництво).
Обов'язки Забудовника визначені пунктом 2.3. Договору і до яких віднесено, зокрема:
- виготовити проектно-кошторисну документацію на об'єкт, в тому числі і на зазначені в додатку до даного договору приміщення незавершеної будови, загальною площею згідно з проектом, яку узгодити з Замовником та затвердити у встановленому законодавством порядку;
- провести роботи по зміні меж земельної ділянки згідно п. 2.1.1., з метою відповідності об'єкту генеральному плану забудови мікрорайону;
- отримати у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради дозвіл на будівництво об'єкта, а також дозвіл на виконання будівельних робіт в Державній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, оформити та отримати для надання зазначених дозволів документи.
Забудовнику (відповідачу у справі) надано право з метою додаткового фінансування будівництва об'єкта залучати з правом укладення окремих договорів кредитні кошти, в тому числі кошти третіх осіб, залучених Забудовником за окремими договорами, під зобов'язання передати їм у власність жилі приміщення ( квартири ) в об'єкті за рахунок частки Забудовника (п. 2.4.2. Договору).
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за даним Договором.
Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, крім випадків порушення зобов'язань за даним Договором.
Так, в силу ч. 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Аналогічні вимоги визначає стаття 638 ЦК України.
Згідно статей 1130, ч. 2 статті 1131 Цивільного кодексу України (17/17-456-ЕП) за договором про спільну діяльність сторони ( учасники ) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна мета може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів.
Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Укладеним Договором про спільну діяльність на пайову участь у будівництві від 20 квітня 2006 року сторони встановили взаємні права та обов'язки в будівництві групи житлових багатоквартирних будинків за адресою м. Тернопіль, вул. Головацького, 3.
Також умови Договору передбачають вчинення сторонами ряду заходів: організаційних, правових, фінансових (у тому числі залучення коштів від фізичних та юридичних осіб в порядку передбаченому законодавством).
Отже, між сторонами виникли взаємні зобов'язання, пов'язані із здійсненням житлового будівництва по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі.
Позивач вважає, що укладений між сторонами договір має бути визнаний недійсним з підстав, вказаний у позовній заяві.
Суд зазначає, що правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій встановлено Законом України “Про планування та забудову територій“.
Так, згідно частини 1 статті 24 зазначеного Закону фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснювати будівництво об'єктів містобудування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, дозвіл на будівництво об'єктів містобудування.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п.2.3.7. Договору відповідач звертався до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про отримання дозволу на будівництво об'єкта.
15.03.2007 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення № 304 "Про звернення приватного малого підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" з питань будівництва", яким дозволив приватному малому підприємству "Тернопільська фірма "Будівельник" ( ід. Код 30066909 ) будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів та приміщеннями громадського призначення на земельній ділянці за адресою вул. Головацького, 3 (п. 1 рішення) та зобов'язано ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" погодити проектну документацію в управліннях містобудівного та архітектурного комплексу, житлово-комунального господарства та екології та приступити до будівельних робіт після отримання дозволу на виконання будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудівного та архітектурного комплексу (копія рішення знаходиться в матеріалах справи).
Отже, приватне мале підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" отримала дозвіл на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі, що відповідає приписам статті 24 Закону України "Про планування та забудову територій" та п. 2.3.7. Договору.
В той же час дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно зі статтею 29 цього Закону ( 1699-14) дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Також Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року № 273 затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.00 року за № 945/5166), яке розроблене згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій".
Вказане положення встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реконструкції та капітального ремонту об'єктів.
Представник відповідача та третьої особи надали у судовому засіданні копію Заяви ( Додаток № 1 до п. 2.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт ) поданої 13.06.2009 року ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник", м. Тернопіль Начальнику інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області про надання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва групи житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів і приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі.
Інспекцією держархбудконтролю у Тернопільській області було прийнято до розгляду вказану заяву, про що свідчить резолюція та відмова у наданні дозволу на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків по вул. Головацького, 3.
У серпні 2009 року ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" звернулася з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області про визнання протиправним рішення, викладеного у листі № 75 від 05 травня 2009 року щодо ненадання дозволу на будівництво групи житлових будинків по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року позов задоволено частково: зобов'язано Інспекцію надати ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів та приміщення громадського призначення,а саме: двох житлових будинків: перша черга -79-квартирний житловий будинок, друга черга -81-квартирний будинок, а третю чергу після виготовлення та подачі в Інспекцію необхідної проектної документації.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року скасована, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою від 26 жовтня 2010 року у справі № К-21392/10 Вищий Адміністративний Суд України касаційну скаргу приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" залишив без задоволення; постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року по справі залишив без змін.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач не отримав в Інспекції архбудконтролю у Тернопільській області дозволу на виконання будівельних робіт по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі , що порушує вимоги , встановлені у статті 29 зазначеного Закону .
Разом з тим, у судовому засіданні сторони підтвердили, що ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" приступила до будівництва житлових будинків по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі; зокрема, позивач вказує що на час подачі позову до господарського суду ПМП "ТФ "Будівельник" спорудила на земельній ділянці 10-поверховий житловий будинок.
На час розгляду позову в суді, згідно Довідки відповідача від 14.03.2011 року витрати на будівництві групи житлових будинків із вбудованими стоянками для автомашин та приміщеннями громадського призначення ( 1-ша, 2-га, 3-тя черги ) за адресою м. Тернопіль, вул. Головацького, 3 складають 27 770 200,41 грн. (Довідка знаходиться в матеріалах справи).
Постановою Кабінету Міністрів України № 225 від 25.03.1993 року ( у редакції Постанови КМУ від 07.04.1995 року № 253 ) затверджено Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, пунктом 2 якого визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють, зокрема, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування та архітектури в містах обласного підпорядкування.
Положенням про надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва , архітектури та житлової політики України від 05 грудня 2000 року № 273, Інспекція наділена правом складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законодавства.
У судовому засіданні встановлено, що Інспекцією держархбудконтролю у Тернопільській області здійснювалася перевірка дотримання вимог Закону України "Про планування та забудову територій" і було встановлено, що відповідач самовільно, без погодженої і затвердженої в установленому порядку проектної документації, без дозволу на виконання будівельних робіт органів ДАБК розпочав будівельні роботи по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі, чим порушив статтю 29 Закону України "Про планування та забудову територій", а тому 30 жовтня 2006 року видала Припис № 72 ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" про припинення виконання жодних будівельно-монтажних робіт на зазначеному об'єкті до отримання дозволу на їх виконання, а також 30.10.2006 року було винесено Постанову № 39 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування, якою на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 30.10.2006 року № 39 накладено на ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" штраф у сумі 7 358,00 грн. (сім тисяч триста п'ятдесят вісім гривень).
15 травня 2009 року Інспекція держархбудконтролю у Тернопільській області повторно видала ПП "ТФ "Будівельник" Припис № 18-18/09, в якому зазначає, що ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" без дозволу на виконання будівельних робіт органів ДАБК практично завершує будівельні роботи з будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів та приміщеннями громадського призначення, що розташовані за адресою м. Тернопіль, вул. Головацького, 3 та вказала на невідкладне припинення виконання будівельних робіт на вказаних об'єктах; привести збудований об'єкт у відповідність до вимог діючого законодавства, в тому числі отримати заключення ліцензованої проектної організації щодо надійності та безпечності збудованого об'єкта; 02 червня 2009 року начальником Інспекції було винесено Постанову № 22-18/09 про накладання штрафу за порушення у сфері містобудування, якою було накладено на ПП "ТФ "Будівельник" штраф у сумі 179 123,60 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч сто двадцять три гривні).
Таким чином , відповідач у справі вчинив правопорушення у сфері містобудування під час будівництва групи багатоквартирних житлових будинків по вул. Головацького ,3 в м. Тернополі і підприємство було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу та вчинено два приписи про припинення виконання будівельних робіт .
Досліджені у судовому засіданні документи підтверджують, що земельна ділянка площею 0,7000 га, яка розташована по вул. Головацького, 3 в місті Тернополі знаходиться у користуванні приватного малого підприємства "Галактика", м. Тернопіль, про що свідчить Державний Акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 002030, виданого 26 квітня 2001 року Тернопільською міською радою (копія знаходиться в матеріалах справи).
Як вказано у Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою цільове призначення (використання ) земельної ділянки -для будівництва та обслуговування 12-квартирного житлового будинку.
Отже, земельна ділянка по вул. Головацькій, 3 в м. Тернополі надана позивачеві в постійне користування для будівництва та обслуговування 12-квартирного житлового будинку.
Суд зазначає, що твердження третьої особи, що позивач втратив право користування вказаною земельною ділянкою по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі є безпідставним, оскільки Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-17/2005 від 22.09.2005 року визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ) положення пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року № 563-ХІІ( 563-12) з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою".
У судовому засіданні також встановлено, що Відповідач у справі використав надане йому п. 2.4.2. Договору право на укладання з третіми особами договори на пайову участь у будівництві житлових будинків по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі. Зокрема, приватне мале підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" уклала 02 березня 2007 року з ОСОБА_1 Договір, згідно умов якого ПМП приймає у пайове будівництво на двохкімнатну квартиру НОМЕР_1, проектною загальною площею 76,68 кв. м. за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3 ( копія договору знаходиться в матеріалах справи ) . Аналогічні договори укладені з іншими пайовиками .
Третя особа стверджує, що вона повністю виконала умови договору і внесла на рахунок ПМП кошти у зазначеній у договорі сумі і знесення побудованого 10-ти поверхового будинку приведе до порушення її майнових прав.
Позивач вважає, що будівництво групи житлових будинків по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі є самочинним і відповідач повинен їх знести.
Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного Кодексу України будівля, споруди, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Так, матеріалами справи підтверджується , що ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" здійснює будівництво групи житлових будинків по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі без одержання відповідного дозволу Інспекції архбудконтролю у Тернопільській області, без затвердження у встановленому порядку проекту. Разом з тим суд відзначає, що дозвіл на будівництво об'єкта від виконавчого комітету Тернопільської міської ради відповідач отримав , що відповідає вимогам статті 24 Закону України " Про планування та забудову територій ".
Також відповідач надав суду Комплексний державний експертний висновок № 41-97-08 від 14.03.2009 року , виконаного Філією ДП " Укрдержбудекспертиза " у Тернопільській області " по робочому проекту на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів та приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького ,3 в місті Тернополі ( І черга -79 квартирний житловий будинок ) та Комплексний державний висновок № 44-238-08 від 18.03.2009 року по робочому проекту будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів та приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького ,3 в м. Тернополі ( 2-га черга -81 квартирний житловий будинок ) , а також Договір № 504-07 від 06.11.2007 року на створення науково-технічної продукції , укладеного з ДП " Проектний інститут " Тернопільський Промбудпроект " державного акціонерного товариства " Будівельна компанія " Укрбуд " на виконання проекту житлового будинку на існуючих пальових фундаментах по вул. Головацького ,3 в м. Тернополі . Згідно Довідки № 437 від 11.03.2011 року станом на 01.03.2011 року приватне підприємство " Тернопільська фірма " Будівельник " на виконання вищезазначеного договору перерахувала 99,0 тис. грн.
Приватне мале підприємство "Галактика", м. Тернопіль у позовній заяві від 11.01.2011 року як правову підставу для знесення (демонтажу) самочинного будівництва посилається на приписи статті 376 ЦК України.
Так, стаття 376 ЦКК України, окрім визначення поняття самочинного будівництва, даного в частині першій, визначає різні правові наслідки для особи яка вчиняє або вчинила самочинне будівництво.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що така особа не набуває права власності на самочинне будівництво.
А частина, 4 пов'язує знесення самовільного будівництва у випадку заперечення власника земельної ділянки ( користувача ) проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснює самочинне будівництво на його земельній ділянці , або якщо це порушує права інших осіб.
Як зазначено вище, ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" здійснює житлове будівництво на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні ПМП "Галактика" згідно Державного Акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 002030, виданого 26 квітня 2001 року Тернопільською міською радою.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р."Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Відповідно до статті 215 ЦК України (17/17-456-ЄП) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання, яких є необхідним для чинності правочину:
1.зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
2.особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
3.волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
4.правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
5.правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 215 ЦК України (17/17-456-ЄП) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Звертаючись з позовом про визнання Договору недійсним, позивач в якості підстави для задоволення вимог зазначив: Договір неповний, не існує Додатку № 1, який мав би бути невід'ємною частиною Договору, оскільки мета Договору - створення і розподіл результатів спільної діяльності і у відповідному розділі 3 Договору всі пункти посилаються на Додаток № 1; відповідач як Забудовник взагалі звільнений від відповідальності; взагалі цей Договір є фіктивним (ст. 234 Цивільного кодекс, України), оскільки сторони не підписували акту прийому-передачі земельної ділянки (передбачено п.2.1.1 Договору), і жодна сторона не виконувала жодного пункту своїх зобов'язань; ч.З ст.413 Цивільного кодексу України встановлює, що «Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам», що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договору даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
В той же час, згідно п. 8 статті 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Отже, відсутність перелічених позивачем умов у спірному договорі не тягне визнання договору недійсним.
Суд також зазначає, що отримання дозволів та оформлення документації для початку будівництва об'єкту за своїм юридичним змістом є зобов'язаннями відповідача за договором. Про те, за загальним правилом невиконання чи не належне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною, у такому разі зацікавлена особа має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.
До того ж, вказаний договір перебуває у стадії виконання сторонами своїх зобов'язань.
Під час розгляду позову встановлено , що відповідач прийняв до часткового виконання умови Договору від 20.04.2006 року та здійснює будівництво групи житлових будинків по вул. Головацького, 3 в м. Тернополі
Позовні вимоги, заявлені приватним малим підприємством "Галактика", м. Тернопіль стосуються відносин, які виникли у 2006 році на підставі Договору про спільну діяльність на пайову участь у будівництві, укладеного 20 квітня 2006 року і правомірність укладення якого оспорюється позивачем.
Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому перебіг строку позовної давності починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 261 Кодексу).
Відповідно до статті 257 ЦК України загальну позовну давність встановлено тривалістю у три роки.
Позивач повинен був дізнатися про своє порушене право.
Таким чином строк позовної давності на звернення з позовом про визнання недійсним Договору про спільну діяльність на пайову участь у будівництві сплив 20 квітня 2009 року.
09 березня 2011 року третя особа ОСОБА_1 м. Тернопіль подала до господарського суду відзив, ( вх. № 10003(н) в якому зазначає, що позивач порушив строк позовної давності в три роки і у судовому засіданні її представник при вирішенні спору просить застосувати позовну давність.
Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України -сплив позовної давності, про застування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Позивачем в позові не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що позивачем не доведено обставин на які він посилається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги.
Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
За таких обставин суд визнає позовні вимоги приватного малого підприємства "Галактика", м. Тернопіль безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. згідно статті 49 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись статтями 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального Кодексу України, статтями 11, 15, 16, 203, 215, 257, 376, 638, 1130, 1131 Цивільного кодексу України, статтями 20, 179, 180, 181 Господарського кодексу України“, ст. ст. 24, 29 Закону України "Про планування та забудову територій", господарський суд,-
1.В позові відмовити.
2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.
3.Повне рішення складено 18 березня 2011 року.
Суддя М.Є. Півторак