"09" березня 2011 р.Справа № 02-2/10-5022/109/2011
Суддя Півторак М.Є.,
До господарського суду Тернопільської області звернулася із заявою №5 від 01.03.2011р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Кременець Тернопільської області, про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 47 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон).
Розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 03 березня 2011 року заяву №5 від 01.03.2011р. (вх. №0344) передано для розгляду судді Півтораку М.Є.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації інші юридичні особи ( у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статуту суб”єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до приписів преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом; застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Статтею 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що суб'єктами банкрутства, які підпадають під дію даного Закону можуть бути юридичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності.
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які мають заборгованість, що не ґрунтується на веденні підприємницької діяльності не підпадають під сферу регулювання зазначеного Закону та не можуть бути суб'єктами банкрутства відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема, у своїй Постанові №07/307 від 20 листопада 2007 року та Вищий господарський суд України у постанові N 01/1876 від 20.10.2009р.
Статтею 53 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Такий порядок передбачений, зокрема, ст. ст. 47 - 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).
Відповідно до частин 2, 3 статті 47 Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами. До заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого направляються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 47 Закону є наявність у нього заборгованості перед кредиторами, яка ґрунтується на веденні ним підприємницької діяльності.
В обґрунтування заявлених вимог ФОП ОСОБА_1 посилається, зокрема, на договір кредитної лінії №148/2007-МКК від 30.11.2007р. (з додатковою угодою до нього) іпотечного договору №5754 від 30.11.2007р., кредитний договір №12/06/236МК від 15.12.2006р. з додатком, кредитний договір №05/08/574МК від 14.05.2008р., договір про видачу траншу №05/08/574МК від 14.05.2008р. з додатком, кредитну угоду №05/08/574МК від 14.05.2008р., договір застави автотранспорту від 14.05.2008р., кредитний договір №05/08/576МК від 15.05.2008р., договір про видачу траншу №05/08/576МК від 15.05.2008р. з додатком, кредитну угоду №05/08/576МК від 15.05.2008р., відповідно до яких грошові зобов'язання боржника перед кредиторами: ВАТ КБ "Надра" та ПАТ КБ "Приватбанк" виникли не у зв'язку зі здійсненням ОСОБА_1 підприємницької діяльності, оскільки, дані договори укладені заявником як громадянином (фізичною особою), а не як суб'єктом підприємницької діяльності, а метою видачі кредитних коштів були споживчі цілі, тобто цілі, що не пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності.
Окрім того, суд зазначає, що СПД-ФО ОСОБА_1 вже звертався до господарського суду Тернопільської області з аналогічною заявою про порушення справи про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.12.2010р. на підставі ст. ст. 8, 47 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 1 ст. 62 ГПК України, відмовлено в прийнятті заяви №14 від 08.12.2010р. про порушення справи про банкрутство СПД-ФО ОСОБА_1, м. Кременець.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20 січня 2011 року ухвалу господарського суду Тернопільської області від 13.12.2010р. -залишено в силі.
Враховуючи вищенаведене, у прийнятті заяви № 5 від 01.03.2011р. про порушення справи про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кременець Тернопільської області, слід відмовити згідно п. 1 ст. 62 ГПК України.
Керуючись статтями 43, п. 1 ст. 62, 86 Господарського процесуального кодексу України суддя ,-
1. Відмовити Суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1, м. Кременець Тернопільської області в прийнятті заяви № 5 від 01.03.2011р. (вх. №0344 від 03.03.2011р.) про порушення справи про банкрутство.
2. Повернути Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, АДРЕСА_1 заяву № 5 від 01.03.2011р. та додані до неї документи (всього на 36-и арк.).
3. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито в сумі 85 грн., сплачене заявником до державного бюджету на рахунок 31111095700002 Територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області, банк одержувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО банку -838012, код -23588119, згідно квитанції № 1812.99.4 від 03.12.2010р., підлягає поверненню.
Суддя М.Є. Півторак