"23" лютого 2011 р.Справа № 14/107-1986
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
Розглянув справу
за позовом ОСОБА_1 - учасник ТОВ "Ремвзуття", АДРЕСА_1.
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвзуття", вул. Медова, 10, м. Тернопіль, 46000.
відповідача 2 Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль, 46000.
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсними змін до статуту та скасування записів у ЄДР щодо державної реєстрації змін до статуту товариства.
За участю представників сторін:
Позивача: ОСОБА_2;
Відповідача 1: Гринчак М.О., довіреність від 25.04.09 р.;
Відповідача 2: не з'явився.
Суть справи:
ОСОБА_1 звернулася в господарський суд Тернопільської області із позовом до відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвзуття" та відповідача 2 - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсними змін до статуту та скасування записів у ЄДР щодо державної реєстрації змін до статуту товариства.
В обґрунтування заявлених вимог, що підтримані у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на порушення відповідачем його прав на участь в управлінні діяльністю господарюючого суб'єкта та перешкоджання у реалізації інших повноважень, якими чинне законодавство України наділяє учасника товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідачі у відзиві на позовну заяву та згідно пояснень повноважних представників у судових засіданнях проти позову заперечують посилаючись на невідповідність заявлених позовних вимог приписам законодавства, яке регламентує спірні правовідносини та фактичним обставинам.
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їхні процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та заперечення представника відповідача господарським судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.09.2010 року по справі №18/114-2193 було задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "Ремвзуття" про визнання недійсним рішення зборів учасників, яке оформлене протоколом №7 від 28.11.2008 року в частині виключення позивача з числа учасників вказаного товариства та визнано недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвзуття" в редакції прийнятій та затвердженій рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвзуття", проведених 28.11.2008 року, які оформлені протоколом №7 від 28.11.2008 року, та зареєстрованій держаним реєстратором Виконавчого комітету Тернопільської міської ради 17.12.2008 року.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 р. у справі № 18/114-2193 рішення господарського суду Тернопільської області від 30.09.2010 р. було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов в частині визнання недійсним рішення зборів учасників, яке оформлене протоколом №7 від 28.11.2008 року в частині виключення позивача з числа учасників вказаного товариства та визнання за товариством частки в статутному капіталі в розмірі 28,486 % задоволено, а в частині визнання недійсною державної реєстрації статуту ТОВ "Ремвзуття" в новій редакції відповідно до п.15 протоколу зборів учасників ТОВ "Ремвзуття" № 7 від 28.11.2008 р. - відмовлено.
Крім того, на проведених 28 листопада 2009 року зборах учасниками товариства ухвалено рішення про затвердження змін до статуту господарюючого суб'єкта (п.13 протоколу).
Позивач, посилаючись на те що рішення про затвердження змін до статуту ТОВ "Ремвзуття" було зумовлене змінами у складі учасників товариства, в тому числі внаслідок протиправного виключення із їхнього числа ОСОБА_1, вважає, що оспорювані рішення також підлягають визнанню недійсними та, як наслідок, державну реєстрацію змін до установчих документів слід скасувати.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши доводи представника позивача та заперечення відповідачів, суд прийшов до висновку, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити з огляду на таке.
Згідно ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України, статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до п.4 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
При вирішенні даного спору судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 р. по справі № 18/114-2193 визнано недійсним рішення зборів учасників, яке оформлене протоколом №7 від 28.11.2008 року в частині виключення позивача з числа учасників вказаного товариства. В подальшому Додатком №1 до статуту товариства, в редакції від 08.10.2010 р., який затверджений загальними зборами учасників господарського товариства 14.01.2011 року (копія у справі) ОСОБА_1 включено до складу учасників товариства.
Таким чином, визначений у позовній заяві предмет позову та фактичні обставини, які викладені вище, дають підстави суду для висновку про підвідомчість вказаного спору господарському суду.
В той же час, суд зважає на правові позиції, що містяться у постанові Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2008 року № 13 (далі - Постанова ). Зокрема, Верховний Суд України зазначив, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання (п.11).
З наведеного слід зробити висновок, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
При цьому суд констатує, що у позовній заяві не визначено яке саме право позивача як учасника було порушено відповідачами, за яких обставин відбулося порушення цих прав і у якій спосіб порушене право позивача, без порушення прав інших учасників, може бути відновлено судом.
Більше того, із долучених до матеріалів справи відповідачем 1 письмових доказів слідує, що за наслідками проведених 20 березня 2009 року, 8 жовтня 2010 року та 14 січня 2011 р. загальних зборів учасників TOB "Ремвзуття", оформлених протоколами № 8 від 20.03.2009 р., № 10 від 08.10.2010 р. та № 11 від 14.01.2011 р., було прийнято рішення про внесення змін в Статут Товариства в редакції від 08.10.2010 р. (номер запису про реєстрацію змін 1 646 105 001 100 3382) шляхом викладення відповідних змін у Додатку № 1 до Статуту Товариства в редакції від 08.10.2010 р., де було вказано, що учасником товариства є поряд із іншими фізичними особами і ОСОБА_1
Вказаний Додаток № 1 до Статуту TOB "Ремвзуття" в редакції від 08.10.2010р. затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 11 від 14 січня 2011 року та пройшов державну реєстрацію у порядку, передбаченому ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у відділі державних реєстраторів виконавчого комітету Тернопільської міської ради (номер запису про реєстрацію змін № 1 64 6 105 001 200 3382 від 09.02.2011р.).
Крім цього, суд приймає до уваги, що поняття корпоративних прав визначено частиною першою статті 167 ГК України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
В той же час, із поданих учасниками спору доказів слідує, що на час вирішення даного спору судом ОСОБА_1 вибула зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвзуття".
Так, матеріали справи свідчать, що підставою для виключення вказаної особи із числа учасників господарського товариства слугували рішення учасників ТОВ "Ремвзуття", які прийняті на зборах, що проведені 14.01.2011 року.
Зокрема, пунктом 4 даного рішення (копія протоколу №11 у справі) за "… систематичне невиконання та неналежне виконання обов'язків учасника товариства та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства" ОСОБА_1 виключено з числа учасників товариства.
Нова редакція статуту TOB "Ремвзуття" зареєстрована державним реєстратором виконавчого комітету Тернопільської міської ради 10.02.2011р. (номер запису про реєстрацію змін № 1 646 105 001 300 3382 від 10.02.2011р.), внаслідок чого за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 у складі учасників ТОВ "Ремвзуття" не числиться.
При цьому суд констатує, що жодним із учасників спору до матеріалів справи не долучено, а судом не здобуто, належних та допустимих доказів, які б вказували на те що прийняте на зборах 14.01.2011 року рішення про виключення ОСОБА_1 з числа учасників товариства, і як наслідок проведені зміни до установчих документів ТВ "Ремвзуття" з даного приводу були скасовані судом чи самими учасниками товариства.
З наведеного суд констатує, що на час вирішення спору позивач учасником господарського товариства не являлась.
В той же час, аналіз пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, поняття корпоративні права , які визначені частиною першою статті 167 ГК України, правових позицій, які викладені ВГСУ у п.1.3 Рекомендацій від 28.12.2007 р. № 04-5/14 дає суду підстави для висновку що стороною корпоративного спору може бути учасник, що вибув з товариства лише у спорах про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства та спорах пов'язаних із визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов з товариства.
З наведеним кореспондуються і положення п. 5.6 Рекомендацій, у якому зазначено що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів господарських товариств з підстав недотримання вимог закону під час їх скликання та проведення є учасник або акціонер, права яких на участь у загальних зборах було порушено, та господарське товариство.
В свою чергу, за відсутності у ОСОБА_1 правомочностей на участь в управлінні господарською організацією на час вирішення спору суд не вбачає порушення прийнятим рішенням її корпоративних прав.
Зважаючи на викладене вище в сукупності та приймаючи до уваги приписи ст.ст. 32-34 ГПК України, в силу яких доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу, застосовуючи принцип диспозитивності, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Згідно до ст.ст.44-49 ГПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст.1, 2, 12,32 - 34, 43, 44- 49, , 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 12.03.2011 року через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко