"16" березня 2011 р. Справа № 5016/381/2011(4/25)
Позивач Закрите акціонерне товариство “ПентоПак”,
вул. Броварська, 5, м. Бориспіль, Київська область, 08300,
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Вознесенська
продовольча компанія”,
вул. Жовтневої революції, 283, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., 56500,
Суддя Дубова Т.М.
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Топченко А.С. довіреність № 682 від 07.07.10р.
СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №18/09 від 23.01.09р. в сумі 38989,81 грн., з яких: 25466,09 грн. залишку боргу; 13523,72 грн. пеня за період з 11.11.10р. по 04.02.11р.
Від позивача надійшло клопотання за № 220/410 від 09.03.11р. про розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 38989,81 грн., з яких: 25466,09 грн. залишку боргу; 13523,72 грн. пені за період з 11.11.10р. по 04.02.11р., посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором купівлі-продажу № 18/09 від 23.01.09р. щодо сплати за товар, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 526, 530, 625, 692 ЦК України.
Заявою про уточнення позовних вимог від 03.03.11р. позивач зменшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 24405,68 грн., з яких: 10881,96 грн. залишку боргу та 13523,72 грн. - пені за період з 11.11.10р. по 04.02.11р.
Враховуючи, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, справа розглядається за заявою від 03.03.11р.
Відповідач відзив не надав, але в судовому засіданні пояснив, що заборгованість ним сплачена в повному обсязі на підставі платіжних доручень №№ 580 від 21.01.11р. на суму 12000,00 грн., 1423 від 24.02.11р. на суму 4584,13 грн., 1272 від 01.03.11р. на суму 10000,00 грн., 1306 від 15.03.11р. на суму 10000,00 грн.; заперечив нарахування пені.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі, тому підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
23.01.09р. сторони уклали договір № 18/09 купівлі-продажу та додаткову угоду № 1, згідно яких позивач повинен продати відповідачу термоусадкові пакети з полімерних матеріалів виробництва в асортименті, кількості та за цінами, які вказані у відповідних документах, доповненнях до договору (рахунках-фактурах, специфікаціях, накладних), а відповідач своєчасно розрахуватися за отриманий товар (арк.спр. 11-16).
На виконання умов визначеного договору купівлі-продажу позивач по видатковим накладним №№ 2379 від 26.10.10р. та 2462 від 04.11.10р. відпустив товар представнику відповідача за дорученнями на загальну суму 49315,71 грн. (арк.спр. 17-20).
Відповідно до п. 6.3 договору в редакції додаткової угоди відповідач повинен був розраховуватись за товар з відстрочкою платежу на 15 календарних днів з моменту відвантаження товару.
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач, згідно ст. 664 ЦК України, виконав свої зобов'язання за договором передав товар, відповідач умови договору на час подання позову виконав частково, прийнятий товар оплатив не своєчасно, що є порушенням вимог ст. 692 ЦК України, про що свідчить картка рахунку 6311 від 01.08.10-31.12.10р, згідно якої відповідач свої обов'язки щодо оплати поставленого товару виконав частково та несвоєчасно в сумі 24731,58 грн.
Далі, 21.01.11р. платіжним дорученням № 580 відповідач перерахував суму 12000,00 грн., які позивач не врахував.
Отже, станом на час подання позову 11.02.11р. борг відповідача складав 13466,09 грн.
24.02.11р. платіжним дорученням № 1423 відповідач перерахував ще суму 4584,13 грн., 01.03.11р. платіжним дорученням № 1272 - суму 10000,00 грн., 15.03.11р. платіжним дорученням № 1306 - суму 10000,00 грн., а всього 24584,13 грн., згідно яких відповідачем повністю погашено борг та надлишково сплачено 11118,04 грн.
За таких обставин, на суму основного боргу 10881,96 грн. в позові слід відмовити.
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Щодо нарахованої позивачем пені в розмірі 0,5 % за період з 11.11.10р. по 04.02.11р. в сумі 13523,72 грн., то позов в цій частині підлягає задоволенню частково з огляду на те, що відповідальність за невиконання грошового зобов'язання та розмір пені передбачено сторонами у п. 10.4 договору купівлі-продажу № 18/09.
Між тим, ч. 6 ст. 231 Господарського Кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Нацбанку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України та ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 1339,02 грн., виходячи зі ставок НБУ за період з 11.11.10р. по 04.02.11р. та з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем в сумі 12000,00 грн. 28.10.10р., 12731,58 грн. -24.12.10р. та 12 000,00 грн. -21.01.11р.
Зарахувати визначену пеню у рахунок надлишково перерахованих відповідачем коштів в сумі 11118,04 грн. суд не вправі, оскільки в призначенні платежів відповідач пеню не визначав.
Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Заперечення відповідача прийняті судом до уваги частково.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вознесенська продовольча компанія” (вул. Жовтневої революції, 283, м. Вознесенськ, Миколаївська область, код 24781924) на користь закритого акціонерного товариства “ПентоПак” (вул. Броварська, 5, м. Бориспіль, Київська область, код 20620489) суму 1339,02 грн. (тисяча триста тридцять дев'ять грн. 02 коп.) - пені, 13,42 грн. (тринадцять грн. 42 коп.) - держмита та 12,98 грн. (дванадцять грн. 98 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу.
На суму 10881,96 грн. - основного боргу та 12184,70 грн. - пені в позові відмовити.
Суддя Т.М.Дубова
Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 24.03.2011р.