79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.03.11 Справа№ 5015/647/11
за позовом: Заступник прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго», м. Львів
до відповідача: Дочірнє підприємство «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», м. Львів
про стягнення 89 992, 45 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
Від прокуратури -Цинайко Н. І.
Від позивача - Охріменко В.В.
Від відповідача -н/з
Суть спору:
Позов заявлено заступником прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго», м. Львів до дочірнього підприємства «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», м. Львів про стягнення 89 992, 45 грн.
Ухвалою господарського суду від 08.02.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.02.2011р.
22.02.2011р. розгляд справи відкладався підстав, викладених в ухвалі суду.
Представник позивача та прокурор в судове засідання з”явились, позов просять задоволити.
Відповідач в судове засідання не з”явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та прокурора, суд в с т а н о в и в:
Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями. Відповідно до ст.180 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
На виконання умов договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №1018 від 01.10.2009р., комунальне підприємство “Залізничтеплоенерго” зобов”язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а відповідач - Дочірнє підприємство «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»оплачувати одержувану теплову енергію її на умовах, передбачених договором.
Згідно п.6.3 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.
Позивач взяті на себе договірні зобов”язання виконав повністю, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Проте, відповідач договірні зобов”язання в частині оплати виконував неналежним чином, згідно поданого розрахунку позовних вимог, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.09.2010р. по 01.01.2011р. становить 88674,95 грн., що підтверджено довідкою позивача про заборгованість від 22.03.2011р. (в матеріалах справи) та підлягає стягненню. Доказів зворотнього суду не надано.
Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п.7.2.3 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно розрахунку становить 798,33 грн. та підлягає стягненню.
Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 364,65 грн. та 3% річних на загальну суму 154,52 грн., відповідно до поданого розрахунку.
Таким чином, загальна сума заборгованості становить 89992,45 грн. та підлягає стягненню.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст.179, 180, 193, 216 ГК України, ст.ст.32, 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з дочірнього підприємства «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», м. Львів, вул.. Шевченка, 392 а (р/р 26001241538001 у ЗГРУ «Приватбанк»у м. Львові, МФО 325321, код ЄДРПОУ 25548101):
-на користь Львівського комунального підприємства “Залізничтеплоенерго” , м. Львів, вул. С.Петлюри,4а (р/р 260038680 в ЛОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 20784943)-88674,95 грн. основного боргу, 798,33 грн. пені, 154,52 грн.- 3% річних, 364,65 грн. інфляційних нарахувань;
- в доход держбюджету - 899,92 грн. держмита;
- в доход місцевого бюджету Личаківського району м. Львова - 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.
Рішення складено 25.03.2011р.