91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
24.03.11 Справа № 1/23пн/2011
За позовом Луганської міської ради, м. Луганськ
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Луганськ
про звільнення земельної ділянки
Суддя Зюбанова Н.М.
від позивача -Шинкарьова О.А., дов. від 24.11.10 № 01/03-30/5449/0/2-10;
від відповідача -не прибув
Суть спору: про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0049 га за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна (біля дома № 3) шляхом знесення торговельного павільйону за власні кошти.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.
Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Неприбуття вдруге у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення його представника, суд дійшов до наступного.
Так, відповідно до ст. ст. 125-126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди оформляється договором оренди земельної ділянки.
Як встановлено при розгляді справи, на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 18.03.98 № 115/48 відповідачу -СПД ОСОБА_1 була надана в оренду земельна ділянка площею 0,0049 га строком на 5 років за адресою: вул. Обороннна (біля дома№ 1) для розміщення торгівельного павільйону та укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 17.06.99, державна реєстрація від 07.07.1999 №3079.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Луганської міської ради від 28.02.06 № 41/224 було поновлено договір оренди земельної ділянки від 17.06.99, державна реєстрація від 07.07.99 № 3079 шляхом внесення змін до п. 1.1 договору щодо встановлення 10 років строку оренди.
Рішенням Луганської міської ради від 19.06.2009 № 53/135 було заперечено проти користування земельною ділянкою за адресою: вул. Оборонна (біля будинку № 3) після закінчення строку дії договору та проти його поновлення в порядку, передбаченому ч. З ст. 33 Закону України «Оренду землі».
За умовами п. 3.4.6 договору оренди сторони дійшли згоди, що орендар зобов'язаний інформувати орендодавця про свій намір про продовження або припинення договірних відносин до закінчення терміну дії договору.
На виконання ч. З ст. 33 закону України «Про оренду землі»та п. 2. 1 рішення Луганської міської ради від 19.06.09 № 53/13 Управлінням нерухомим майном Луганської міської ради відповідачу було направило рекомендований лист-повідомлення від 03.07.09 № 2299/1про те, що договір оренди земельної ділянки від 17.06.99 припинився 07.07.09.
Крім того, також було повідомлено, що як вбачається зі змісту ст. 34 Закону України «Про оренду землі»у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Відповідно до діючого законодавства України, передача об'єкту оренди здійснюється за актом приймання-передачі.
Крім цього, п. 3.4.5 договору оренди передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, придатному для її використання.
Згідно ст. 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Відповідно ст. 189 ЗК України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
Так, згідно акту обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна (біля будинку № 3) від 01.12.10, на ній розташований торгівельний павільйон, тобто факт самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки відповідачем є доведеним.
Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Таким чином, відповідач використовує земельну ділянку та продовжує її використовувати в порушення вимог ст. 125, 126 ЗК України.
Згідно ст. 13 Конституції України, земельні ресурси є об'єктом права власності українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи місцевого самоврядування, а згідно ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до системи місцевого самоврядування входять міські, сільські, селищні ради, у зв'язку з чим позивачем заявлений позов в особі Луганської міської ради.
У відповідності до ст. 212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Отже, вимога про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки є обґрунтованою та такою, що підтверджується наявними у справі доказами, та підлягає задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, ст. 212 ЗК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0049 га для розміщення торговельного павільйону за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна (біля дома № 3) шляхом знесення торговельного павільйону за власні кошти, видати наказ.
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1:
- в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач -УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк -ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку -095 - державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській ОДПІ у м. Луганську;
- в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській ОДПІ у м. Луганську.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного рішення -28.03.11.
Суддя Н.М.Зюбанова
Помічник судді Г.А.Кравцова