ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/61818.02.11
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна платіжна
система"
про стягнення 6 106,64 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники сторін:
від позивача: Дорошенко В.Ю. - предст. за довір. №04 від 10.01.2011р.;
від відповідача: Каткаленко Д.В. -директор;
Краснюк О.Т. - предст. за довір. №28/1-2 від 28.01.2011р.;
Невестюк М.А. - предст. за довір. №18 від 17.02.2011р.;
Рішення прийняте 18.02.201,1 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 16.02.2010 до 18.02.2011.
В судовому засіданні 18.02.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна платіжна система" про стягнення 4418,23 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5020 від 02.02.2010р., 237,79 грн. пені, 159,39 грн. збитків від інфляції, 132,55 грн. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 порушено провадження у справі №35/618, розгляд справи призначено на 12.01.2011.
Представник позивача у судовому засіданні 12.01.2011 заявив усне клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку із збільшенням позовних вимог та надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження від 13.12.2010 не виконав, витребувані судом документи не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.
Враховуючи неявку відповідача у судове засідання, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 31.01.2011.
24.01.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 5441,00 грн. основного боргу, 288,48 грн. пені, 213,93 грн. збитків від інфляції. Нова ціна позову згідно із розрахунком позивача становить 5943,41 грн.
31.01.2011 до початку розгляду справи через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника відповідача у судове засідання.
У судовому засіданні 31.01.2011 представник позивача розгляд даного клопотання поклав на розсуд суду.
Судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.02.2011.
07.02.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач додатково до заявлених позовних вимог просить стягнути з відповідача 163,23 грн. штрафу. Нова ціна позову згідно із розрахунком позивача становить 6106,64 грн.
У судовому засіданні 07.02.2011 заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідач у судове засідання 07.02.2011 свого представника не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань до суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.
Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів. Клопотання судом задоволено, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду спору у справі №35/618 продовжено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.02.2011.
У поданому відзиві на позов відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з незалежних від відповідача обставин він не використовував об'єкт оренди, електроенергію та інші комунальні послуги не споживав, пошкоджень та фізичного зносу орендованого майна зі своєї вини не допустив
У судовому засіданні 16.02.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 18.02.2011.
У судовому засіданні 18.02.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача у судовому засіданні подав додаткові докази по справі, які залучені судом до матеріалів справи, та надав усні пояснення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-
02.02.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі -позивач) Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна платіжна система" ( далі -відповідач) був укладений договір оренди №5020 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі -договір).
Відповідно до п. 1.1. договору позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 2,0 кв. м., в тому числі:
- частина площі вестибюлю Південного вокзалу у ліфтовому холі праворуч від дверей ліфта площею 1 кв. м.;
частина площі вестибюлю Південного вокзалу у касовій зоні ліворуч від білетної каси, поруч з інфоматом, площею 1 м кв.,
розміщене за адресою: м. Київ, Привокзальна, 3, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу Державного територіального - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" Центр регіональних перевезень пасажирів (далі -Балансоутримувач).
Майно передається в оренду з метою розміщення платіжних терміналів (п. 1.2. договору).
Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як передбачено п.10.1. договору, він укладений строком на 1 рік і діє з 02.02.2010. по 02.02.2011.
Відповідно до п. 7.1. договору позивач зобов'язаний передати орендарю майно в оренду за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з договором.
На виконання умов договору 02.02.2010 позивач передав відповідачу майно, що є предметом договору, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передавання орендованого майна, копія якого міститься в матеріалах справи.
Пунктом 5.3. договору на відповідача покладений обов'язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати оренду плату.
Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2009р. 404,92 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди -лютий 2010р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2009, січень, лютий місяці 2010.
Пунктом 3.3. договору зазначено, що орендна плата за кожній наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно із п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до п.5.9. договору на відповідача покладений обов'язок щомісяця до 12 числа надавати орендодавцеві та балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копії платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та балансоутримувачу) та на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив у повному обсязі орендну плату за період з лютого по грудень 2010, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед Державним бюджетом у розмірі 5441,00 грн.
Листом №30-05/11740 від 13.07.2010 позивач звертався до відповідача з пропозицією сплатити заборгованість по орендній платі у повному обсязі у вказаний у листі термін, однак відповідач не надав відповіді на лист.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як свідчать матеріали справи та надані представниками сторін пояснення, спірне приміщення є державним майном, правовий режим якого, а також права та обов'язки сторін, пов'язані з його орендним використанням, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Як передбачено ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).
Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата за користування об'єктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 3218,40 грн., його розмір належним чином доведений та документально підтверджений. Тому, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в цій сумі визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Як передбачено п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На підставі зазначених норм законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 288,48 грн., штраф у розмірі 163,23 грн., а також 213,93 грн. інфляційних втрат станом на 11.01.2011.
Позовні вимоги про стягнення пені, штрафу та інфляційних втрат підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача, які відповідають вимогам закону та правильність яких перевірена судом.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повної сплати орендної плати у встановлені договором строки.
Посилання відповідача на неможливість використання об'єкта оренди за призначенням, як на підставу звільнення від сплати орендної плати, судом відхиляються, з огляду на те, що згідно із актом приймання-передачі, підписаним відповідачем, орендоване майно було передане йому у належному стані, що відповідає істотним умовам договору оренди та призначенню майна.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 6106,64 грн.
Як передбачено п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" державні органи приватизації, яким є Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, звільнені від сплати державного мита за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави, та за вчинення нотаріусами виконавчих написів про стягнення заборгованості з орендної плати, а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
З огляду на задоволення позову у повному обсязі витрати по сплаті державного мита згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача повністю.
Як свідчать матеріли справи ціна позову, згідно із заявою позивача про збільшення позовних вимог, становить 6 106,64 грн.
Згідно з пп. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн. Отже, розмір державного мита, яке підлягає стягненню з відповідача, становить 102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 626, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна платіжна система" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5, ідентифікаційний номер 35309945) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г, ідентифікаційний код 19030825; р/р 31111094700011, ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк ГУДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22080300) 5 441,00 грн. (п'ять тисяч чотириста сорок одна грн. 00 коп.) - заборгованості за Договором оренди №5020 від 02.02.2010, 288,48 грн. (двісті вісімдесят вісім грн. 48 коп.) - пені, 163,23 грн. (сто шістдесят три грн. 23 коп.) -штрафу, 213,93 грн. (двісті тринадцять грн. 93 коп.) -інфляційних збитків.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна платіжна система" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 5-А, ідентифікаційний код 35309945) в доход Державного бюджету України 102,00 грн. (сто дві) гривні державного мита.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 28.02.2011