ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/3018.02.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Плюс»
До Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум»
Про визнання кредитного договору недійсним
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача Савчук С.П., довіреність № б/н від 15.09.2010
Ухвалою Господарського суду Херсонської області № 11/189-ПД-10 від 23.12.2010 року справу № 11/189-ПД-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Преміум-Плюс”до Публічного акціонерного товариства “Банк Форум”про визнання кредитного договору недійсним направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір № 0006/08/11-KL від 14.03.2008 укладено з порушенням чинного законодавства, а саме не дотримано усіх істотних умов.
Ухвалою суду від 10.01.2011р. наведені документи прийнято до провадження суддею Мельник В.І., присвоєно № 1/30, та призначено до розгляду на 28.01.2011 р.
27.01.2011р. позивач подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, та клопотання про зобов'язання відповідача скерувати відзив, у разі його подання, на адресу позивача.
27.01.2011 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов.
28.01.2011р. представник позивача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконано, а саме не надано всіх документів на її вимогу.
Представник відповідача проти позову заперечив, підстави своїх заперечень, виклав у відзиві, який подав через канцелярію суду.
У задоволенні клопотання позивача щодо зобов'язання відповідача скерувати відзив на адресу позивача суд відмовив, оскільки відповідачем до відзиву надано докази його відправки позивачу.
Суд відклав розгляд справи на 18.02.2011.
18.02.2011 представник позивача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.01.2011 не виконав.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 0006/08/11-KL від 14.03.2008р. (далі -кредитний договір), на підставі якого відповідач надав позивачу кредитні кошти у розмірі 295 000,00 грн. строком до 13.03.2009р. під 18,8 % річних.
Позивач у своєму позові просив суд визнати наведений договір недійсним, оскільки вважає що даний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме при його укладенні між сторонами не було дотримано усіх істотних умов.
Дослідивши документи додані до матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Позивач в своїй позовній заяві просив суд визнати наведений договір недійсним, оскільки у ньому відсутній строк дії договору, відсутня відповідальність банку щодо видачі кредиту та оскільки кредитний договір скріплений не печаткою юридичної особи, а печаткою Херсонської філії АКБ «Форум».
Щодо строку дії кредитного договору № 0006/08/11-KL від 14.03.2008р.
Частина 1 ст.1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати кредитні кошти (кредит) у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто зобов'язання банку за кредитним договором є надання кредиту у розмірі та на умовах встановлених договором, і відповідно зобов'язанням позичальника є повернути кредит та сплатити проценти. Отже, зобов'язання за кредитним договором діє з моменту досягнення домовленості видати кредит у певній сумі на певний строк і діє до його виконання сторонами. Зі сторони банку зобов'язання кредитувати діє з моменту досягнення домовленості про надання кредиту, видачі кредитних коштів і до моменту який визначений календарною датою повернення кредиту. З цього моменту зобов'язання банку надавати кредитні кошти (кредит) за кредитним договором припиняється. Зі сторони позичальника зобов'язання діє до моменту повернення кредиту та сплати процентів.
Частиною 7 статті 180 ГК України та ч.1 ст.631 ЦК України визначає, що строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки -впродовж якого існують господарські зобов'язання (правовідносини) сторін. Види визначені ч.1,2 статті 251 ЦК України, у відповідності до якого: 1) час, який визначений періодом у часі є строком; 2) час, який визначений моментом у часі є терміном. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуча настати.
Отже, строком дії кредитного договору є час протягом якого банк зобов'язаний кредитувати позичальника, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти, це час з настанням якого припиняється зобов'язання сторін за договором.
Пунктом 1.2 кредитного договору з додатковими угодами до нього №1 від 30.05.2008, від 15.12.2008, № 4 від 13.03.2009 визначено, що кредитні кошти надаються строком до 12.03.2010року. Отже кредитним договором визначений час протягом якого банк здійснює кредитування (діє зобов'язання банку кредитувати) і відповідно визначено час з якого зобов'язання банку кредитувати відповідача припиняється.
Пунктом 2.5 кредитного договору визначено, що сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. Отже, кредитним договором визначено і час за який здійснюється нарахування процентів і відповідно здійснюється сплата процентів -це фактичний строк користування кредитними коштами. Отже часом припинення нарахування процентів є закінчення фактичного строку користування кредитними коштами (повернення кредиту) -подія, яка має неминуче настати.
Крім того, п.7.3 кредитного договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Отже, закінчення строку дії договору визначений часом -моментом повного виконання своїх зобов'язань сторонами, як зі сторони банку так і зі сторони позичальника. Зазначена умова кредитного договору, відповідає умові визначеній ст. 599 ЦК України -зобов'язання (правовідносини) припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Щодо відсутності відповідальності банку щодо видачі кредиту.
Відповідальність сторін не є істотною умовою договору, оскільки істотною умовою договору є умови про предмет договору, умови, що, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою сторін має бути досягнуто згоди (ч.2 ст.180 ГК України, ч.1 ст. 638 ЦК України).
Частина 1 ст.180 ГК України зазначає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань. Отже, істотними умовами господарського договору є умови на підставі яких виникають (встановлюються) господарські зобов'язання. За якими одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторни певну дію або утримуватись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 ст.1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати кредитні кошти (кредит) у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, істотними умовами кредитного договору є умови, які визначають зобов'язання банку надати кредитні кошти (кредит), розмір та умови надання цих коштів, зобов'язання позичальника повернути кредит та сплатити проценти. І саме ці умови кредитного договору є істотними, оскільки з досягненням згоди з цих умов виникає (встановлюється) господарське зобов'язання щодо надання кредиту, розміру кредиту, умов надання кредиту, умов повернення кредиту та умов сплати процентів.
Крім того, п.7.2 договору сторони визнали, те що ними узгоджені усі істотні умови і зобов'язуються надалі ніяких претензій одна до одної з цього приводу не мати.
Також ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Стаття 627 ЦК України зазначає, що сторони є вільними у визначенні умов договору. Отже, жодним законодавчим актом не передбачено, що сторони у договорі не можуть (не мають права) не визначати їх відповідальність за порушення умов договору.
Щодо посилань позивача про те, що договір скріплений не печаткою юридичної особи, а печаткою Херсонської філії АКБ «Форум».
Відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій діють на підставі виданої довіреності.
Частиною 2 ст.207 ЦК України визначає, що правочин який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою. Відповідно і філія, при виконанні всіх або частини функцій юридичної особи має право вчиняти правочини від імені юридичної особи та скріплювати їх своєю печаткою, оскільки діє від імені юридичної особи.
Відповідно до положення про Херсонську філію АКБ «Форум»(затвердженої рішенням Спостережної ради АКБ «Форум»протоколом № 24/2007 від 17.09.2007), що діяло на момент укладення кредитного договору, відповідач мав всі права по укладенню, підписанню кредитних договорів та видачі кредитних коштів, що прямо зазначено у п.п.1.8, 1.9, 1.11, 1.12, 3.1.3, 3.6, 4.1, 6.3 даного положення.
Крім того в розділі 8 кредитного договору міститься відтиск печатки на якому міститься крім найменування Херсонської філії, також найменування юридичної особи від імені якої договір скріплено печаткою, а саме Акціонерний комерційний банк «Форум», м. Київ.
Також ч.2 ст.207 ЦК України не містить прямого застереження щодо скріплення правочинів юридичної особи виключно печаткою юридичної особи і неможливості їх скріплення печаткою уповноваженого структурного підрозділу (філії).
Статтею 239 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Отже твердження позивача, щодо того що кредитний договір не скріплений печаткою юридичної особи не відповідає дійсному.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження викладеного в позові, тобто обставин та доказів, на підставі яких у суду виникло обґрунтоване право визнати кредитний договір № 0006/08/11-KL від 14.03.2008р. недійсним.
Оскільки розгляд справи обмежений процесуальними строками, суд приймає рішення на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання кредитного договору № 0006/08/11-KL від 14.03.2008р. недійсним, є документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.І.Мельник
(Дата складання повного тексту рішення 28.02.2011р.)