ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/12928.02.11
За заявою Приватного підприємства “Джерело”
Про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.10.
у справі № 30/129
За позовом Приватного підприємства “Джерело”
До Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “УКРСОЦБАНК”
Про визнання договору недійсним
Суддя Ващенко Т.М.
Без виклику представників сторін
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.10. у справі № 30/129 в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Джерело»відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.10. у справі № 30/129 рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.10. у справі № 30/129 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.11. у справі № 30/129 рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.10. у справі № 30/129 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.10. у справі № 30/129 залишено без змін.
17.01.11. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшла заява вих. № 14-01/11-ГСК від 14.01.11. від Приватного підприємства “Джерело” відповідно до якої заявник просить суд роз'яснити рішення Господарського суду м. Києва у справі № 30/129 від 02.07.10. в частині визначення, що на підставі зазначеного договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 050/27-207, укладеного між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ПП "Джерело" 22.06.07., АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" було перераховано на рахунок ПП "Джерело" грошові кошти в іноземній валюті в сумі 2 402 489,55 доларів США, 2 000 000,00 Євро та в національній валюті України у розмірі 2 236 970.95 грн.", а саме чи є такий факт встановлений та якими доказами він підтверджений.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.11. у справі № 30/129 відмовлено Приватному підприємству “Джерело” в задоволенні заяви про роз'яснення рішення Господарського суду м. Києва у справі № 30/129 від 02.07.10.
22.02.11. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшла заява вих. № 22-02/11-ГСК від 22.02.11. від Приватного підприємства “Джерело” відповідно до якої заявник просить суд роз'яснити рішення Господарського суду м. Києва у справі № 30/129 від 02.07.10. в частині визначення, що на підставі зазначеного договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 050/27-207, укладеного між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ПП "Джерело" 22.06.07., АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" було перераховано на рахунок ПП "Джерело" грошові кошти в іноземній валюті в сумі 2 402 489,55 доларів США, 2 000 000,00 Євро та в національній валюті України у розмірі 2 236 970.95 грн.", а саме чи є такий факт встановлений та якими доказами він підтверджений.
Заява обґрунтована тим, що питання щодо надання кредитних коштів, їх розмір та валюта, в який вони були надані не було предметом судового розгляду, з цього приводу судом будь - яке обґрунтування не наведено, такі обставини у встановленому законом порядку судом не встановлювались, в матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження цього факту, а тому не є встановленим судом фактом, який у відповідності до ст. 35 ГПК України не підлягає доказуванню в інших спорах між тими ж сторонами.
Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Роз'яснення рішення, ухвали - засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.
Із заявою про роз'яснення рішення, ухвали можуть також звернутися треті особи, прокурор, який брав участь у справі. Суд не має права роз'яснювати рішення, ухвалу з власної ініціативи.
Роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати:
- відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК;
- відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 ГПК.
Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст. ст. 84, 86 ГПК щодо змісту рішення, ухвали.
Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.
Враховуючи вищевикладене, заява, подана Приватним підприємством “Джерело” не є по своїй суті заявою про роз'яснення рішення. Крім того, суд відзначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення;
У п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 р. N 02-5/422 "Про судове рішення" дається вказівка господарським судам виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України).
У п. 6 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи повинен господарський суд апеляційної інстанції перевіряти законність і обґрунтованість: рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, якщо оскаржується лише частина такого рішення; інших, крім оскаржуваного, судових рішень, ухвалених господарським судом у конкретній справі, відповів таке. Відповідно до припису частини другої статті 101 ГПК доводи, викладені в апеляційній скарзі, не є обов'язковими для господарського суду апеляційної інстанції. Останній перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Отже, якщо в апеляційній інстанції оскаржується лише частина судового рішення, суд зобов'язаний перевірити законність і обґрунтованість й тієї його частини, щодо якої відсутні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Це правило стосується перевірки законності і обґрунтованості лише того судового рішення, яке оскаржено в апеляційному порядку, і не поширюється на решту судових рішень, ухвалених господарським судом у конкретній справі.
Відповідно до ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Юридична оцінка обставин справи полягає у визначенні норм матеріального права, які підлягають застосуванню з метою встановлення змісту прав та обов'язків сторін у правовідношенні та вирішення спору на підставі оцінки зібраних у справі доказів.
Повнота встановлення обставин справи полягає в тому, що господарський суд поставив на свій розгляд усі питання і дослідив усі передбачені нормою матеріального права юридичні факти чи доказові факти, наявність або відсутність яких впливає на вирішення справи.
Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.10. у справі № 30/129 прийнято судом за результатами оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, в його мотивувальній частині вказано обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.
Крім того, рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.10. у справі № 30/129 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.10. у справі № 30/129 та постановою Вищого господарського суду України від 13.01.11. у справі № 30/129, якими перевірено законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду.
Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного підприємства “Джерело” про роз'яснення рішення Господарського суду м. Києва у справі № 30/129 від 02.07.10.
Керуючись ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Відмовити Приватному підприємству “Джерело” в задоволенні заяви про роз'яснення рішення Господарського суду м. Києва у справі № 30/129 від 02.07.10.
Суддя Т.М. Ващенко