ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 18/11624.02.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»;
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват Комп'ютер Сервіс»;
про припинення порушення права інтелектуальної власності; заборону дій, що
порушують авторське право; стягнення компенсації та відшкодування
моральної шкоди;
За зустрічним
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»;
про визнання виключних авторських та суміжних прав;
Суддя Мандриченко О.В.
Представники за первісним позовом:
Від позивача: Мацюра Н.В., представник, довіреність б/н від 03.12.2010 р.;
Від відповідача: не з'явились;
Від третьої особи: Мацюра Н.В., представник, довіреність б/н від 03.12.2010 р.;
Представники за зустрічним позовом:
Від позивача: не з'явились;
Від відповідача: Мацюра Н.В., представник, довіреність б/н від 03.12.2010 р.;
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2008 р. порушено провадження у справі №18/116, справа призначена слуханням на 08.04.2008 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2008 р. слухання справи №18/116 відкладене до 24.04.2008 р.; до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучене Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват Комп'ютер Сервіс».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2008 р. слухання справи №18/116 відкладене до 29.05.2008 р.; строк вирішення спору у даній справі продовжений.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2008 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва б/д у справі №18/116.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2008 р. слухання справи №18/116 призначене на 18.09.2008 р.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.10.2008 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва (без дати) у справі №18/116.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.10.2008 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2008 р. у справі №18/116.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2008 р. слухання справи призначене на 20.11.2008 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2008 р. слухання справи відкладене на 09.12.2008 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2008 р. у справі №18/116.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2009 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 р. у справі №18/116.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.03.2009 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України від 11.12.2008 р. у справі №18/116.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.03.2009 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України від 11.02.2009 р. у справі №18/116.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 р. справа призначена слуханням на 05.05.2009 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2009 р. слухання справи №18/116 відкладене до 28.05.2009 р.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2009 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2008 р. та ухвалу Вищого господарського суду України від 11.12.2008 р. у справі №18/116.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2009 р. відмовлено у прийнятті заяв про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2008 р. у справі №18/116.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2009 р. відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва без дати у справі №18/116.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2009 р. слухання справи призначене на 10.09.2009 р.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2009 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2009 р. у справі №18/116.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2009 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України від 02.06.2009 р. у справі №18/116.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.11.2009 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2009 р. у справі №18/116.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2008 р. у справі №18/116.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2008 р. у справі №18/116.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.03.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України від 05.10.2009 р. у справі №18/116.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2010 р. слухання справи призначене на 01.04.2010 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті позовної заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2008 р. у справі №18/116.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №18/116.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.06.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. у справі №18/116.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого господарського суду України від 02.03.2010р. у справі №18/116.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2008 р. у справі №18/116.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2010 р. у справі №18/116.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого господарського суду України від 02.03.2010р. у справі №18/116.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2008 р. у справі №18/116.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 р. слухання справи №18/116 призначене на 02.12.2010 р.
Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 02.12.2010 р. до 14.12.2010 р., з 14.12.2010 р. до 13.01.2011 р., з 08.02.2011 р. до 24.02.2011 р.
На підставі статті 77 ГПК України у справі з 13.01.2011 р. до 18.01.2011 р., з 18.01.2011 р. до 08.02.2011 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить зобов'язати відповідача припинити порушення авторських та суміжних прав позивача шляхом розповсюдження контенту; заборонити відповідачу будь-яке використання контенту протягом строку дії виключних майнових авторських та суміжних прав позивача на використання відповідного контенту; стягнути з ТОВ «Євроінформ»на користь ТОВ «Номок Паблішінг Україна»грошову компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 500 000,00 грн., а також відшкодувати завдану моральну (немайнову) шкоду у розмірі 250 000,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»у поданій до господарського суду зустрічній позовній заяві просить визнати виключні авторські та суміжні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»на об'єкти права інтелектуальної власності на java-гру Real Bowling; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
28.05.2009 р. та 14.12.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»подало до господарського суду заяви про зміну позовних вимог, в яких просить визнати виключні авторські та суміжні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»на об'єкти права інтелектуальної власності: java-гру Real Bowling та java-гру Real Billards; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»у наданих письмових запереченнях та представник останнього у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги заперечував, у їх задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»без правових підстав здійснював розповсюдження та використання мобільного контенту, права на який належать позивачеві. Товариство з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»протягом всього часу, з моменту набуття позивачем виключних майнових авторських та суміжних прав, здійснює платне розповсюдження контенту шляхом рекламування його у всесвітній мережі Інтернет на сайті www.otpad.com.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»також зазначає про те, що дія ліцензійного договору №27 від 02.04.2004 р. припинена, що підтверджується рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 р. у справі №20/49.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
11.06.2007 р. між ТОВ «Віват Комп'ютер Сервіс»та ТОВ «Номок Паблішінг Україна»укладений договір про передачу виключних майнових прав №0001/UA-2007, за умовами якого ТОВ «Віват Комп'ютер Сервіс»передає, а ТОВ «Номок Паблішінг Україна»приймає всі майнові права інтелектуальної власності на контент відповідно до переліку і опису контенту, узгодженого сторонами у специфікаціях, які є додатками до даного договору, з метою комерційного використання позивачем, в обумовлених даним договором межах і на визначений строк. ТОВ «Номок Паблішінг Україна»зобов'язалося виплатити ТОВ «Віват Комп'ютер Сервіс»винагороду після отримання від останнього контенту, переліченого в додатку №1 до даного договору, в тому числі наступні права:
-право відтворювати контент (право на відтворення) на всіх видах матеріальних носіїв, а також записувати контент у пам'ять ЕОМ;
-право розповсюджувати контент будь-яким способом: продавати, здавати в прокат, тиражувати, дублювати тощо (право на розповсюдження);
-право імпортувати контент з метою розповсюдження, включаючи екземпляри, виготовлені з дозволу власника виключних авторських прав (право на імпорт);
-право публічно показувати контент (право на публічний показ);
-право сповіщати контент (включаючи показ, виконання або передачу в ефір) з метою всезагальної відомості шляхом надання до ефіру та/або наступної передачі до ефіру (право на передачу до ефіру);
-право сповіщати контент (включаючи показ, виконання або передачу в ефір) з метою всезагальної відомості по кабелю, дротам або за допомогою інших аналогічних засобів (право на сповіщення для всезагальної відомості по кабелю);
-право переробляти або іншим способом перероблювати контент (право на переробку), включаючи створення мультимедіа;
-право на доведення до всезагального відома.
Згідно з пунктами 3, 4 договору ТОВ «Номок Паблішінг Україна»вправі розпоряджатися контентом на території всіх держав світу протягом 10 років.
Згідно з розділом 1 договору контент -це збірне поняття для наступних елементів:
-кольорові картинки - кольорові зображення, що встановлюються у мобільні телефони, які підтримують виведення їх на екран та технології приймання даних GPRS, WAP або MMS, в якості заставок та скрінсейверів;
-ігри -розважаючі додатки та ігри для мобільних телефонів, розроблені на базі технології J2ME (Java 2 Mobile Edition) та доступні для завантаження в телефони абонентам;
-відео -відео -ролики, що доступні для завантаження на мобільні телефони абонентам;
-додатки до мобільних телефонів -спеціально розроблені програмні системи для завантаження в мобільні телефони, у тому числі теми.
Відповідно до п. 7.1. договору в момент підписання даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват Комп'ютер Сервіс»передає позивачеві контент, виключні майнові права на використання якого передаються згідно з даним договором, узгоджений сторонами в специфікаціях, шляхом передання на магнітних, лазерних носіях, та/або через всесвітню мережу Інтернет у вигляді кольорових картинок, ігр, відео, тем.
Згідно з додатком №1 до договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват Комп'ютер Сервіс»передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»контент, а також виключні майнові авторські права на нього для використання контенту шляхом надання послуг абонентам операторів. Додатком №1 визначений перелік елементів, які входять до контенту.
22.07.2007 р. комісією у складі: адвоката ОСОБА_1 -представника Компанії «Номок Паблішінг Україна», менеджера відділу продажу Компанії «Номок Паблішінг Україна»- ОСОБА_2; спеціаліста комп'ютерної графіки та дизайну Компанії «Номок Паблішінг Україна»- ОСОБА_3; керівника технічного відділу Компанії «Номок Паблішінг Україна»- ОСОБА_4 складений акт фіксації факту розповсюдження мобільного контенту у вигляді Java гри, в якому зазначено, що комісія зафіксувала факт розповсюдження Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»мобільного контенту у вигляді Java гри, виключні майнові права на яку належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна».
Листом ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»вих. №7643/0/03/00/00 від 06.09.2007 р. повідомлено про те, що короткі номери 10401, 10470, 10490 використовуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінформ».
Відповідно до абзацу 5 ст. 1 Закону України «По авторське право та суміжні права»виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом
Відповідно до ст. 433 Цивільного кодексу України і статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»до об'єктів авторського права віднесено, зокрема, комп'ютерні програми.
Згідно з ч. 1-3 ст. 440 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Згідно з ч. 3 зазначеної статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл або заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.
Відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України використанням твору є, зокрема, його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; продаж, передання в найм (оренду) тощо.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права»під розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав розуміється будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права»автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених ст. 21-25 цього Закону.
За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.
Використання творів без письмового дозволу (укладення ліцензійного договору) та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, що є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав, що передбачено ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права».
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»було здійснено розповсюдження спірного контенту, тобто останнім вчинено дії щодо розміщення цифрового контенту, який адресований безмежному колу власників мобільних засобів, за допомогою інтернет-ресурса. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»було здійснено відтворення спірного контенту, оскільки внаслідок таких дій було створено записи твору в пам'яті таких матеріальних об'єктів як мобільні телефони замовника, де згаданий контент зберігається і зчитується.
Зазначені обставини не заперечуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»та підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2010 р. у справі №20/49.
Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Наявність у позивача виключних майнових авторських та суміжних прав на використання контенту підтверджує його право відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права»не лише на використання, але і право забороняти або дозволяти подібне використання контенту іншим особам.
Програмне забезпечення для веб-сайту, програмні засоби веб-сайту є комп'ютерними програмами, оскільки представляють собою набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату, та охоплюються поняттям комп'ютерної програми, визначеним у статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Комп'ютерні програми є об'єктом авторського права й охороняються як літературні твори відповідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів від 24.07.71 р., із змінами від 02.10.79 р., Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права». Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.
Розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є їх відтворенням у розумінні статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», і тому на таке розміщення творів поширюється дія статті 15 цього Закону. Якщо у зв'язку з таким розміщенням порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 названого Закону, то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт «а»статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Підпунктом 1 статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»передбачено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Відповідно до підпунктів а), б), в), г) частини 1 статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:
а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Незаконним розповсюдженням та відтворенням відповідачем контенту позивачу було завдано матеріальну та моральну (немайнову) шкоду, яка полягає у приниженні його ділової репутації, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 500 000,00грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 250 000,00грн. моральної (немайнової) шкоди.
Заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наведеного нижче.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»суд має право постановити рішення чи ухвалу про: відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав; стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення; виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав; вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа.
При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом «г»цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Стягнення компенсації є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у зв'язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації має визначатися судом у межах заявлених вимог в залежності від характеру правопорушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб, наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля, тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
Згідно з п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 04.06.2010р. №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», відповідно до пункту «г»частини першої статті 52 Закону суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.
При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.
Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт «г»частини другої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
Згідно з договором про передачу виключних майнових авторських прав №0001/UA від 11.06.2007 р., укладеним між ТОВ «Номок Паблішінг Україна» та ТОВ «Віват Комп'ютер Сервіс», останнє передало ТОВ «Номок Паблішінг Україна»всі майнові права інтелектуальної власності на контент, відповідно до встановленого договором переліку. При цьому, договором передбачено, що ТОВ «Номок Паблішінг Україна»(правонабувач) виплачує ТОВ «Віват Комп'ютер Сервіс»(правовласнику) гарантовану суму винагороди рівними частинами в кожному звітному періоді, що складає суму 95 600,00 грн. Винагорода виплачується щомісячно за звітний період (календарний місяць року).
Господарським судом також враховується тривалість порушення (із доказів, які містяться у справі -з червня 2007р. до лютого 2011 р.), умисел відповідача на порушення виключних майнових авторських та суміжних прав особи, яка ними володіє, неможливість відновлення попереднього стану, який мав місце до вчинення порушення.
Станом на час виявлення позивачем та продовження існування факту порушення відповідачем виключних майнових авторських прав розмір мінімальної заробітної плати збільшився з 420,00грн.( квітень 2007р.), 440,00 грн. (липень 2007 р.), 460,00 грн. (жовтень 2007 р.) до 941,00 грн. (з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р.).
З урахуванням вищевикладеного, суд застосовує наступний розмір компенсації, передбачений Законом України «Про авторське право і суміжні права», а саме, 500 мінімальних заробітних плат, що відповідно складає 470 500,00 грн. (500 мінім. зар. плат х 941,00 грн. розмір мін. зар. плати = 470 500,00 грн).
Щодо стягнення з відповідача компенсації за заподіяну моральну (немайнову) шкоду, слід зазначити про наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених ч. 2 зазначеної статті.
Відповідно до пп. 39, 40 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010р. №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»вибір способу захисту порушеного права належить позивачу - суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав.
Згідно з положеннями статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»у разі порушення авторського права і (або) суміжних прав можливим є одночасне застосування кількох передбачених зазначеною статтею способів цивільно-правового захисту таких прав, у тому числі й у різних судових провадженнях.
Згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, пунктом «в»частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть звернутись до суду з вимогою про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення цих прав. Моральна шкода полягає, зокрема: в приниженні гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, а її відшкодування здійснюється грішми, іншим майном або в інший спосіб (стаття 23 Цивільного кодексу України).
При розгляді відповідних справ судам необхідно враховувати роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено:
- під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб;
- під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності;
- відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (майнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинен визначатись залежно від характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Враховуючи вищезазначені обставин, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»моральної шкоди у сумі 1 000,00 грн.
Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»не підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.
02.04.2004 р. між ТОВ «Євроінформ»та ТОВ «Віват Комп'ютер Сервіс»укладений ліцензійний договір №27, за умовами якого ТОВ «Віват Комп'ютер Сервіс» зобов'язався протягом строку і на умовах, визначених договором, надати ТОВ «Євроінформ»майнові права інтелектуальної власності на використання об'єктів права інтелектуальної власності ТОВ «Віват Комп'ютер Сервіс»- java -ігор, а ТОВ «Євроінформ»зобов'язалося прийняти та використовувати java -ігри відповідно до умов даного договору, та сплачувати ТОВ «Віват Комп'ютер Сервіс»винагороду.
Додатком №4 до ліцензійного договору №27 сторонами визначений перелік java -ігор, майнові права інтелектуальної власності на які передаються ТОВ «Євроінформ».
Пунктом 11.1. ліцензійного договору передбачено, що даний договір вступає в силу 02.04.2004 р. та діє до 02.04.2007 р.
Відповідно до п. 11.3. ліцензійного договору сторони можуть розірвати договір в односторонньому порядку, письмово попередивши про це іншу сторону за три місяці до дати розірвання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2010 р. у справі №20/49 встановлено, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 15.09.2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Комп'ютер Сервіс»лист про розірвання договору №27, у зв'язку з систематичним порушенням ТОВ «Євроінформ»умов ліцензійного договору. З урахуванням п. 11.3 договору, дія договору та виключної ліцензії закінчилась, починаючи з 16.12.2005р.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (стаття 35 ГПК України).
Відповідно до п. 3.5.8. ліцензійного договору ТОВ «Євроінформ»зобов'язалося не використовувати ніяким чином ігри по закінченні терміну дії договору.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»на рішення Бабушкінвського районного суду м. Дніпропетровська, яке, на думку ТОВ «Євроінформ», підтверджує, що останнє є власником виключних авторських майнових прав на підставі ліцензійного договору №27 від 02.04.2004 р., не може бути доказом належності виключних авторських майнових прав ТОВ «Євроінформ»на використання об'єктів права інтелектуальної власності ТОВ «Віват Комп'ютер Сервіс»(java -ігри) на підставі ліцензійного договору №27 від 02.04.2004 р., оскільки, як вже було зазначено вище, зазначений договір є припиненим з 16.12.2005 р.
Враховуючи вищезазначені обставини, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення зустрічних позовних вимог.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ» про припинення провадження у справі не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче.
Як визначено частиною 3 статті 16 ГПК України, справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.
Матеріалами справи підтверджується, що місцем вчинення порушення є місто Київ, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»звернулося відповідно до встановленої ГПК України підсудності.
Стосовно посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»про необхідність залучення до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача фізичної особи ОСОБА_5, оскільки між останнім та ТОВ «Євроінформ»укладений договір №С/1300 від 01.03.2007 р., та посилання на те, що у зв'язку з залученням до участі у справі зазначеної особи справа підлягає припиненню провадження, слід зазначити про наступне.
Згідно зі статтею 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
Спір у даній справі не вплине на права та обов'язки фізичної особи ОСОБА_5, у зв'язку з чим господарський суд не вбачає підстав для залучення зазначеної особи до участі у справі.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; судові витрати за зустрічним позовом покладаються на ТОВ «Євроінформ».
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»(інд. 49098, м. Дніпропетровськ, вул. М.Маліновського, 6, код ЄДРПОУ 30004486) припинити порушення авторських та суміжних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»(інд. 04080, м. Київ, вул. Набережно -Лугова, 29, код ЄДРПОУ 34817362) шляхом розповсюдження контенту.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»(інд. 49098, м. Дніпропетровськ, вул. М.Маліновського, 6, код ЄДРПОУ 30004486) будь-яке використання контенту протягом строку дії виключних майнових авторських та суміжних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»(інд. 04080, м. Київ, вул. Набережно -Лугова, 29, код ЄДРПОУ 34817362) на використання відповідного контенту.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»(інд. 49098, м. Дніпропетровськ, вул. М.Маліновського, 6, код ЄДРПОУ 30004486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Номок Паблішінг Україна»(інд. 04080, м. Київ, вул. Набережно -Лугова, 29, код ЄДРПОУ 34817362) компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 470 500 (чотириста сімдесят тисяч п'ятсот) грн., 1 000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ»(інд. 49098, м. Дніпропетровськ, вул. М.Маліновського, 6, код ЄДРПОУ 30004486) в дохід Державного бюджету України 4 970 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят) грн. державного мита. Видати наказ.
6. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
СуддяО.В. Мандриченко
Дата складання повного тексту рішення 28.02.2011 р.