ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 3/2524.02.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс»
До Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 238
Про стягнення 109 801,50 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс»про стягнення з Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 238 суму основного боргу в розмірі 98 206,80 грн., 8 486,26 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 3 108,44 грн. за за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору підряду № ЕНБС-238 від 24.09.2008.
Позивач в судове засідання 24.02.2011 не з'явився. Однак, позивачем до відділу діловодства суду подано заяву, в якій позивач просить розглянути справу без участі представника позивача при цьому позовні вимоги просить задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання 24.02.2011 не з'явився. Відповідач у поданому до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує, оскільки СЗШ № 238 є юридичною особою комунальної форми власності та належить до сфери управління органів місцевого самоврядування м. Києва та їх виконавчих органів. Зокрема, до сфери управління Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та її структурного підрозділу - управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, які в свою чергу підпорядковуються відповідно Київській міській державній адміністрації (КМДА) та головному управлінню освіти і науки КМДА. Рішення і розпорядження вказаних органів є обов'язковими для виконання нашою установою. Будь - яке фінансування діяльності школи здійснюється фінансовим управлінням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації через управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, тобто школа не є розпорядниками бюджетних коштів, не має повноважень по вирішенню питань юридичної долі бюджетних коштів, які повинні бути спрямовані на виконання і забезпечення рішень і розпоряджень вищезазначених владних органів.
Взяті школою зобов'язання не були виконані своєчасно в зв'язку з незалежними від її волі та бажання обставинами, на які вплинути не можливо було вплинути жодним чином також і на сьогоднішній день, про що свідчать звернення школи до управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (копії звернень додаються) про надання фінансування вказаних зобов'язань та відповіді на них. Згідно статті 614 Цивільного кодексу України (ЦКУ) вина є підставою для відповідальності за порушення зобов'язання. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідач зазначає, що вжив всі заходи та жодної вини школи в порушенні взятих зобов'язань немає. На підставі викладеного просить залучити до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору фінансове управління Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та управління Державного казначейства Деснянського району м. Києва та в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши заявлене клопотання суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
Суд приходить до висновку, що прийняття рішення з даного господарського спору, не може вплинути на права або обов'язки фінансового управління Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та управління Державного казначейства Деснянського району м. Києва щодо однієї із сторін, тому відсутні підстави для залучення останніх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
24.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс»(підрядник, позивач) та Середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 238 (замовник, відповідач) було укладено договір № ЕНБС-238 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання робіт, капітальний ремонт спортзалу за адресою вул. Закревського, 35-б у Деснянському районі м. Києва.
Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних робіт за грудень 2008 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 98 206,80 грн. та за неналежне виконання зобов'язань по сплаті цих робіт позивачем нараховано збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 8 486,26 грн. та 3% річних в сумі 3 108,44 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до п. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Умовами договору визначено, що роботи проводяться з матеріалів підрядника (п. 1.2. договору).
Згідно п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.
Як вбачається з п. 2.2. договору сторонами визначено, що загальна вартість робіт разом з ПДВ складає 150 000 грн.
30.12.2008 сторонами укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої зменшено вартість робіт до 98 206.80 грн.
Умовами п. 5.1. договору передбачено, що передача виконаних робіт за договором, що підлягають здачі замовнику здійснюється по акту типової форми №КБ-2В.
Пунктами 3.1., 3.2. договору визначено, що замовник сплачує підряднику кошти на підставі оформлених актів виконаних робіт по формі № КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт по формі 3КБ. Остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи виконуються щомісячно по представленим актам виконаних робіт, підписаних та скріплених печаткою замовника.
Згідно п. 5.2. договору замовник у строк п'яти банківських днів з моменту одержання акту і технічної документації виконаної по договору, зобов'язаний оплатити виконані роботи та надіслати підряднику підписаний акт здачі-приймання.
В матеріалах справи наявний акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, підписаний та скріплений печатками обох сторін, згідно якого вбачається, що позивачем було виконано підрядні роботи вартістю 98 206,80 грн.
Згаданий акт підписаний відповідачем 29.12.2008.
31.12.2008 сторонами складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого борг відповідач по договору складає 98 206,80 грн.
Пунктом 2 додаткової угоди від 30.12.2008 сторони дійшли згоди, що у зв'язку з відсутністю фінансування у 2008 році, розрахунки за надані послуги будуть проведені у 2009 році, в зв'язку з чим сторонами продовжено дію договору до 30.12.2009.
Отже, за відсутності конкретної дати виконання відповідачем зобов'язання у 2009 році, відповідач мав в будь-якому випадку сплатити виконані підрядні роботи до 31.12.2009.
Стаття 854 Цивільного кодексу України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Таким чином, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати робіт є виконання цих робіт.
Наявний в матеріалах справи акт № 1 від 29.12.2008 приймання виконаних підрядних робіт підтверджує виконання підрядних робіт позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 4.1. договору замовник зобов'язався забезпечити фінансування робіт та розрахунків з підрядником за виконані роботи.
Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків щодо внесення плати за виконані підрядні роботи, в результаті чого виникла заборгованість, розмір якої неоспорено відповідачем -98 206,80 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З урахуванням існування належних доказів виконання позивачем підрядних робіт, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості.
Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 98 206,80 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договорів, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 8 486,26 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за період з 01.01.2010 по 31.12.2010) та 3% річних в розмірі 3 108,44 грн. (за період з 01.01.2010 по 21.01.2011).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 8 486,26 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 3 108,44 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З огляду на вищевикладене, позові вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 238 (м. Київ, вул. Закревського, 35-Б, код ЄД,РПОУ 03598771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобудсервіс»(м. Київ, вул. М.Раскової, 11, к. 605, код ЄДРПОУ 32306852) 98 206 (дев'яносто вісім тисяч двісті шість) грн. основного боргу, 8 486 (вісім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 26 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 3 108 (три тисячі сто вісім) грн. 44 коп. 3% річних, 1 098 (одну тисячу дев'яносто вісім) грн. 02 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СуддяСівакова В.В.
Рішення підписано 28.02.2011.