ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 16/131-38/1017.02.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання ДЮК»
ДоПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива»
Простягнення 471496,57 грн.
Суддя Власов Ю.Л.
Представники:
Від позивачаФедорова І.Г.
Від відповідачаПросенюк С.М.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 471496,57 грн., з яких 420000,00 грн. основного боргу, 34270,45 грн. пені, 4598,12 грн. 3% річних, 12628,00 грн. інфляційних втрат.
Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір суборенди нежитлових приміщень, відповідно до якого та акту приймання-передачі від 18.07.08р. Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежилі приміщення.
Проте в порушення умов вказаного договору Відповідач не здійснював щомісячні орендні платежі у період з листопада 2008 року по лютий 2010 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 420000,00 грн. Таким чином, Відповідач повинен сплатити Позивачу суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пеню.
Відповідач позовні вимоги про стягнення заборгованості по суборендній платі за період з 01.11.08р. по 31.03.09р. в сумі 140000,00 грн. та нарахування інфляційних та 3% річних на цю суму визнав, проте заперечив проти задоволення в частині стягнення заборгованості за період з квітня 2009 по лютий 2010 року посилаючись на те, що він 30.12.08р. повідомив Позивача про розірвання договору.
Крім того, Відповідач заперечує проти нарахування пені з підстав пропущення Позивачем строку позовної давності.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.10р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 13.04.10р. Розгляд справи відкладався.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.10р. №16/131 позов задоволено частково. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.10р. рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.10. у справі №16/131 змінено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.11р. рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.10р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.10р. у справі №16/131 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.11р. справу №16/131 прийнято до провадження, присвоєно справі №16/131-38/10, розгляд справи призначено на 17.02.11р.
Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд
18.07.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір суборенди нежитлових приміщень, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстраційним №3234, за яким Позивач зобов'язався передати Відповідачу, а Відповідач прийняти у тимчасове, платне користування нежилі приміщення першого поверху №501, загальною площею 178,4 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21, згідно умов даного договору. Передача нежилих приміщень першого поверху №501 в суборенду та повернення їх з суборенди здійснюється сторонами на підставі акту прийому-передачі.
Відповідно до п.3.1. вказаного договору суборендна плата здійснюється в національній валюті України та складає на день підписання цього договору 156,95 грн. за один квадратний метр від загальної площі, з ПДВ. Щомісячна суборендна плата складає 28000,00 грн.
Згідно з п.3.2. вказаного договору суборендна плата сплачується Відповідачем не пізніше 10-го числа поточного місяця суборенди, шляхом перерахування суми, визначеної відповідно до п.3.1. на рахунок Позивача на підставі рахунку наданого Позивачем.
Відповідно до п.3.3.1. вказаного договору суборендна плата нараховується з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення в суборенду до дня повернення Відповідачем приміщення Позивачу по відповідному акту прийому-передачі, відповідно до п.2.1, 2.2 даного договору.
Відповідно до п.4.2. вказаного договору дія даного договору може бути припинена у разі: закінчення строку дії даного договору; у випадку загибелі приміщення; за взаємною письмовою згодою сторін; у випадку переходу права власності на приміщення до орендаря; в односторонньому порядку Відповідачем, за умови письмового повідомлення Позивача не менш ніж за 90 календарних днів до передбачу вальної дати припинення даного договору; за рішенням суду та в інших випадках передбачених чинним законодавством України.
Згідно з п.8.2. вказаного договору за несплату суборендних платежів у повному обсязі й у визначений термін, Відповідач сплачує Позивачу пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми суборендного платежу за кожний день прострочення.
18.07.08р. Позивач передав, а Відповідач прийняв нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21 загальною площею 178,4 кв. м.
В порушення умов вказаного договору Відповідачем суборендні платежі починаючи з листопада 2008 року по лютий 2010 року не здійснювались, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується Відповідачем.
03.11.08р. Відповідач направив на адресу Позивача лист за №1866, в якому просив останнього зменшити розмір орендної плати за користування приміщенням, в якому розміщене відділення банку на 50%.
30.12.08р. Відповідач направив на адресу Позивача лист за №2273 в якому просив Позивача винайти необхідні можливості для розірвання укладеного договору, вказував, що відповідно до п.4.2.3., 4.2.5. договору останній може бути розірваний за згодою сторін або в односторонньому порядку та просив Позивача узгодити дату підписання договору про розірвання за взаємною згодою сторін у строк до 30.01.09р.
На підтвердження відправлення вказаного листа Відповідачем надано суду список на відправку рекомендованих листів з відміткою органу поштового зв'язку з якого вбачається направлення на адресу Позивача не визначеного поштового відправлення та виписку з книги вихідної документації з якої вбачається реєстрація 30.12.08р. листа Позивачу про розірвання договору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено судом, 18.07.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір суборенди нежитлових приміщень, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстраційним №3234, за яким Позивач зобов'язався передати Відповідачу, а Відповідач прийняти у тимчасове, платне користування нежилі приміщення першого поверху №501, загальною площею 178,4 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21, на строк та згідно умов даного договору. Передача нежилих приміщень першого поверху №501 в суборенду та повернення їх з суборенди здійснюється сторонами на підставі акту прийому-передачі.
Як встановлено судом відповідно до п.3.1. вказаного договору суборендна плата здійснюється в національній валюті України та складає на день підписання цього договору 156, 95 грн. за один квадратний метр від загальної площі, з ПДВ. Щомісячна суборендна плата складає 28000,00 грн. Згідно з п.3.2. вказаного договору суборендна плата сплачується Відповідачем не пізніше 10-го числа поточного місяця суборенди, шляхом перерахування суми, визначеної відповідно до п.3.1. на рахунок Позивача на підставі рахунку наданого Позивачем. Відповідно до п.3.3.1. вказаного договору суборендна плата нараховується з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення в суборенду до дня повернення Відповідачем приміщення Позивачу по відповідному акту прийому-передачі, відповідно до п.2.1, 2.2. даного договору.
Як встановлено судом 18.07.08р. Позивач передав, а Відповідач прийняв нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21, загальною площею 178,4 кв. м. Проте в порушення умов вказаного договору Відповідачем суборендні платежі починаючи з листопада 2008 року не здійснювались, що підтверджується матеріалами справи та визнається Відповідачем.
Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості з суборендної плати за період з листопада 2008 року до лютого 2010 року в розмірі 420000,00 грн. (28000,00 грн. х 15 місяців) обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 432628,00 грн. та 3% річних в сумі 4598,12 грн.
Відповідно до ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено судом згідно з п.8.2. вказаного договору за несплату суборенд них платежів у повному обсязі й у визначений термін, Відповідач сплачує Позивачу пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми суборендного платежу за кожний день прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи Позивач нараховує пеню з листопада 2008 року по вересень 2009 року в загальній сумі 34270,45 грн. При цьому, за розрахунком суду розмір пені, нарахований з урахуванням норм ст.258 Цивільного кодексу України (про що було заявлено Позивачем) та ст.232 Господарського кодексу України, складає 5339,15 грн.
Судом не приймаються до уваги доводи Відповідача щодо припинення дії договору з огляду на наступне.
Згідно з ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з ст.291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Як встановлено судом відповідно до п.4.2. вказаного договору дія даного договору може бути припинена у разі: закінчення строку дії даного договору; у випадку загибелі приміщення; за взаємною письмовою згодою сторін; у випадку переходу права власності на приміщення до орендаря; в односторонньому порядку Відповідачем, за умови письмового повідомлення Позивача не менш ніж за 90 календарних днів до передбачувальної дати припинення даного договору; за рішенням суду та в інших випадках передбачених чинним законодавством України.
Як встановлено судом 30.12.08р. Відповідач направив на адресу Позивача лист за №2273 в якому просив Позивача винайти необхідні можливості для розірвання укладеного договору, вказував, що відповідно до п.4.2.3., 4.2.5. договору останній може бути розірваний за згодою сторін або в односторонньому порядку та просив Позивача узгодити дату підписання договору про розірвання за взаємною згодою сторін у строк до 30.01.09р. На підтвердження відправлення вказаного листа Відповідачем надано суду список на відправку рекомендованих листів з відміткою органу поштового зв'язку з якого вбачається направлення на адресу Позивача не визначеного поштового відправлення та виписку з книги вихідної документації з якої вбачається реєстрація 30.12.08р. листа Позивачу про розірвання договору.
З наведеного вбачається, що дія договору суборенди нежитлових приміщень може бути припинена у разі настання певних обставин, вказаних в п.4.2. договору. Зокрема сторони обумовили, що такими обставинами можуть бути в тому числі взаємна письмова згода сторін або одностороннє письмове повідомлення Відповідача не менш ніж за 90 календарних днів до передбачуваної дати припинення договору. Таким чином, умови договору містять альтернативні шляхи припинення договору, якими, в даному випадку за вибором Відповідача, можуть бути припинення договору за взаємною згодою сторін або одностороннє припинення договору за повідомленням Відповідача не менш ніж за 90 календарних днів до передбачуваної дати припинення.
Разом із тим, у своєму листі №2273 Відповідач обрав перший з вказаних шляхів припинення договору за взаємною згодою сторін, про що просив Позивача у вказаному листі узгодити дату підписання договору про розірвання за взаємною згодою сторін, на яке Позивач згоди не дав. При цьому повідомлень про припинення договору в односторонньому порядку Відповідач Позивачу не направляв, на підтвердження іншого суду доказів не подано. Лист Відповідача від 30.12.08р. за №2273 не можна вважати повідомленням Відповідача про одностороннє припинення договору суборенди, оскільки даний лист не містить такого волевиявлення Відповідача, а містить бажання Відповідача розірвати договір саме за згодою сторін.
Крім того, докази, які подані Відповідачем на підтвердження направлення цього листа Позивача, не містять достатньої доказової інформації, що у вказаному вище поштовому відправленні дійсно містився лист Відповідача про розірвання договору, а не будь-який інший документ.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»(03150, м. Київ, вул. Щорса, 7/9; код 33299878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче об'єднання ДЮК»(65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 9; код 30940405) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 432628 (чотириста триста дві тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 00 коп., три відсотки річних в розмірі 4598 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 12 коп., пеню в розмірі 5339 (п'ять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 15 коп., державне мито в сумі 4425 (чотири тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 65 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 221 (двісті двадцять одна) грн. 84 коп.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 28.02.2011р.