ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/46518.02.11
За позовомУправління освіти Святошинської районної у місті Києві державної
адміністрації
до
про Колективного підприємства «РЕСІС»
стягнення 86 452,17 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
від відповідача Белінський І.О.-представник
не з'явились
На розгляд Господарського сулу міста Києва передані позовні вимоги Управління освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення з Колективного підприємства «РЕСІС»86 452,17 грн., в тому числі заборгованості по орендній платі, відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат, відшкодування плати за землю в сумі 83 934,14 грн., пені в сумі 12 085,11 грн., 3% річних в сумі 2 518,03 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 487-70/201-02 від 20.11.2002 відповідач не в повному обсязі розрахувався за користування орендованими нежитловими приміщеннями за період з січня 2007 року по липень 2010 року (включно), у зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати та передбачених договором платежів, яку позивач просить стягнути у судовому порядку та за прострочення внесення платежів нараховує пеню та 3% річних.
Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача , суд
20.11.2002 між Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, як орендодавцем, та Колективним підприємством «РЕСІС», як орендарем , укладено договір оренди нежитлового приміщення №487-70/201-02 (далі -Договір), відповідно до якого орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 18.11.2002 № 2817, ордеру від 20.11.2002 № 336 передає по акту прийому -передачі нежитлове приміщення (згідно додатку № 1 до договору), а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 63, загальною площею 150,6 кв.м для розміщення адміністрації, побутових та складських приміщень (п.1 Договору).
Строк дії даного Договору сторони визначили з 20 листопада 2002 року по 12 листопада 2010 року (п. 9.1 договору).
Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що орендна плата визначається відповідно до методики розрахунку і на підставі базових ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради від 01.11.2002 за № 55, і складає 601,91 грн. та 538,16 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (згідно додатку № 2 до Договору).
Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, визначеному чинним законодавством.
Згідно із п. 3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю: експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням приміщення; амортизаційні нарахування на орендоване майно; плату за землю (п. 3.8 Договору).
Відповідно до п. 3.3 Договору оренди орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції.
На виконання умов Договору позивач передав відповідачу приміщення, що підтверджується актом прийому - передачі від 20 листопада 2002 року.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як свідчать матеріали справи, відповідач основний обов'язок орендаря виконував неналежним чином, орендну плату та передбачені договором платежі сплачував орендодавцю з порушенням строків, встановлених п. 3.3 Договору, та не в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 по справі № 4/135-16/526 Договір оренди нежитлового приміщення від 20.11.2002 №487-70/201-02 розірваний достроково.
За даними позивача заборгованість орендаря за Договором зі сплати орендних платежів відшкодування експлуатаційних витрат, комунальних послуг та відшкодування плати за землю за період з січня 2007 року по липень 2010 року становить 83 934,14 грн.
Доказів належного виконання зобов'язань за Договором оренди нежитлового приміщення №487-70/201-02 від 20.11.2002 щодо внесення в повному обсязі за весь час користування орендованими приміщеннями орендної плати, здійснення оплати передбачених договором платежів відповідачем не надано, наведеного позивачем розрахунку передбачених Договором платежів за вказані періоди не спростував.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат, відшкодування плати за землю підлягають задоволенню.
Крім того, за прострочення сплати орендної плати та передбачених договором платежів позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2 518,03 грн. та пені в розмірі 12 055,11 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п.1 ст.547 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.12 Договору оренди нежитлового приміщення № 487-70/201-02 від 20.11.2002 сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату всіх платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.
Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. №01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Ухвалою суду про порушення провадження у справі № 11/465 від 22.12.2010, та ухвалами суду від 18.01.2011 та від 04.02.2011 позивача зобов'язано надати детальний обґрунтований розрахунок пені та 3% річних з урахуванням п. 3.3 Договору оренди нежитлового приміщення №487-70/201-02 від 20.11.2002, відповідно до якого прострочення сплати орендної плати настає після 10 числа місяця та із зазначенням періоду (дата початку нарахування пені і 3% річних та дата, по яку вони нараховується, за кожний місяць окремо), за який нараховується пеня та 3% річних.
Розрахунок пені та 3% річних, наданий позивачем на вимогу суду, є ідентичним розрахунку пені та 3% річних, наведеному у позовній заяві. Зазначений розрахунок визнаний судом неналежним доказом заявлених вимог, був оцінений судом у відповідності з вимогами Господарського процесуального кодексу України, та з боку суду вчинені всі необхідні дії з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору в цій частині.
У позивача при отриманні ухвали виник процесуальний обов'язок по виконанню вимог суду, які є обов'язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, однак такі позивачем не виконані, і через їх невиконання, з огляду на ст. 33 Господарського процесуального кодексу України заявлена позивачем до стягнення суми пені та 3% річних є необґрунтованими, у зв'язку з чим, суд не є зобов'язаним здійснювати розрахунок суми пені та 3% річних в обґрунтування вимог позивача, оскільки саме останнім зазначені вимоги перед судом не доведені належними засобами доказування.
Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Колективного підприємства «РЕСІС»( 03113, м. Київ, проспект Перемоги, 63, код 13676503 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (031480, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 6-А, ідентифікаційний код 26087866) 83 934 (вісімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять чотири) грн. 14 коп. основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення №487-70/201-02 від 20.11.2002 , 839 (вісімсот тридцять дев'ять) грн. 34 коп. державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 25.02.2011