ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/9421.02.11
За позовомПублічного акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта"
прозвернення стягнення на заставлені активи
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Западнюк М.А. -представник
від відповідача Носирев О.М. -директор
Рішення прийняте 21.02.2011, оскільки 31.08.2011 та 14.02.2011 в судових засіданнях оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Публічне акціонерне товариство "Перший інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта" заборгованості за Кредитним договором № 89/0311-КЮ від 11.08.2003, яка станом на 20.01.2011 становить 1 075 042 долари США 79 центів, що за курсом НБУ станом на 20.01.2011 становить 8 540 677,45 грн., з яких:
- 433 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.01.2011 становить 3 439 968,50 грн. -прострочена заборгованість по кредиту;
- 642 042 долари США 79 центів, що за курсом НБУ станом на 20.01.2011 становить 5 100 708,95 грн. прострочена заборгованість по сплаті процентів;
- та пеня, що становить 6 539 777,60 грн., з яких 2 996 807,38 -пеня за прострочення сплати кредиту; 3 542 970,22 грн. -пеня за прострочення сплати процентів (з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про уточнення позовних вимог, поданої 26.01.2011).
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором № 89/0311-КЮ від 11.08.2003.
Відповідач проти позову заперечує та просить застосувати строки позовної давності щодо стягнення основної заборгованості, нарахованих на неї процентів, а також пені.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
11.08.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Перший інвестиційний банк" (банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Перший інвестиційний банк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атланта" (позичальник) укладено Кредитний договір № 89/0311-КЮ (далі - договір).
За умовами вказаного Договору банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у розмірі 433 000,00 доларів США на умовах, передбачених цим кредитним договором на поповнення обігових коштів та придбання автозаправочної станції. Кредитні кошти в розмірі 124 000,00 доларів США банк надає після укладення з позичальником договору застави нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тополева, 4-8. решта кредитних коштів надаватиметься позичальнику після укладення договорів застави автозаправочної станції та 4 квартир за адресою: м. Київ, вул. Тополева, 4-8.
Згідно з п. 2.2 Договору плата за кредит встановлюється у розмірі 20 відсотків річних.
Кінцевий термін користування кредитними коштами, наданими банком позичальнику, встановлюється до 07.08.2006 року (п. 2.3 Договору).
На виконання Кредитного договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти у розмірі 433 000,00 доларів США, що підтверджується наступними меморіальними ордерами: № 1376774 від 11.08.2003 на суму 124 000,00 доларів США; №1384532 від 14.08.2003 на суму 100 000,00 доларів США; № 1387198 від 15.08.2003 на суму 35 000, 00 доларів США; № 1389893 від 18.08.2003 на суму 25 000,00 доларів США; №1393058 від 19.08.2003 на суму 25 000,00 доларів США; № 1400775 від 22.08.2003 на суму 50 000,00 доларів США; № 1403029 від 26.08.2003 на суму 50 000,00 доларів США; № 1406169 від 27.08.2003 на суму 24 000,00 доларів США.
Отримання вказаних коштів відповідачем не заперечується.
Згідно з п. 4.2.2 та п. 4.2.3 Кредитного договору позичальник зобов'язується використовувати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість перед банком за наступним графіком: з серпня 2004 року по липень 2006 року щомісячно в розмірі 18 000,00 доларів США; до 07 серпня 2006 року включно 1 000,00 доларів США шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок, відкритий банком, а також своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору період нарахування відсотків складає певну кількість календарних днів. Датою початку періоду нарахування відсотків є дата надання кредиту. Відсотки нараховуються на суму фактично отриманого кредиту по день повного його повернення. Кількість днів у році для розрахунку відсотків визначається сторонами у 360 днів, кількість днів у місяці -фактична.
У відповідності з п. 3.3 Кредитного договору (у редакції Додаткової угоди № 4 від 09.10.2003) відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно станом на останній робочий день місяця та на момент кінцевого строку повернення кредиту. Нарахування відсотків за останній робочий день та слідуючі за ним неробочі дні поточного місяця здійснюється в наступному місяці.
Відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником відповідно до розрахунків банку у період з останнього робочого дня цього ж місяця до п'ятнадцятого числа наступного місяця включно та одночасно з кінцевим строком повернення кредиту.
Проте, відповідач у встановлений Кредитним договором строк свого зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав. Заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 20.01.2011 становить: 433 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.01.2011 становить 3 439 968,50 грн., - заборгованість за кредитом та 642 042 долари США 79 центів, що за курсом НБУ станом на 20.01.2011 становить 5 100 708,95 грн., - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідач у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору свого зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконав.
Факт наявності у відповідача заборгованості за кредитом у сумі 433 000,00 доларів США, що є еквівалентом 3 439 968,50 грн. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 642 042 долари США 79 центів, що є еквівалентом 5 100 708,95 грн., позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.
Твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення заборгованості за позовною заявою, оскільки порушене право позивача було захищено в обраний спосіб шляхом здійснення виконавчого напису нотаріуса та відкриття виконавчого провадження, судом не приймається, оскільки жодних доказів на підтвердження звернення стягнення на заставлене майно в межах здійснення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса суду не надано, заборгованість по кредиту та по відсоткам за користування кредитом відповідачем не погашена.
Відповідач також вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності та просить застосувати строк позовної давності до даного позову.
Відповідно до положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідач вважає, що позивачу було достовірно відомо про невиконання відповідачем кредитного договору ще у 2004 році, оскільки позивач звертався до відповідача з листом від 13.08.2004 про дострокове погашення повернення кредиту до 26.08.2004.
Також відповідач посилається на додаткову угоду № 4 від 09.10.2003, якою п. 4.2.11 Кредитного договору викладено в новій редакції, а саме: відповідач зобов'язаний укласти у термін до 29.10.2003 включно договір застави 4 квартир №№ 61, 62, 63 та 64 за адресою: м.Київ, вул. Тополева, 4-8. У разі невиконання цієї умови позичальник зобов'язується достроково повернути кредит та відсотки за користування ним в добровільному порядку до 14.11.2003. А тому, відповідач вважає, що право на звернення до суду у позивача виникло ще 15.11.2003.
Проте, суд не погоджується з вказаним твердженням відповідача, оскільки кредитним договором встановлений кінцевий термін користування кредитними коштами до 07.08.2006 (п. 2.3 Кредитного договору), і до цього пункту договору жодних змін не внесено.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
У п. 4.2.2 Кредитного договору визначений графік погашення заборгованості за кредитом, згідно з яким останньою датою погашення заборгованості є 07.08.2006. Жодних доказів на підтвердження погодження сторонами внесення змін до п. 4.2.2 Кредитного договору суду також не надано.
Позивач звернувся з даним позовом до суду 20.03.2008.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитом.
Суд також не погоджується з твердженням відповідача, що позивачем пропущено строк позовної давності по стягненню відсотків за користування кредитом, з огляду на наступне.
Згідно з п. 3.2 Кредитного договору датою початку періоду нарахування відсотків є дата надання кредиту. Відсотки нараховуються на суму фактично отриманого кредиту по день повного його повернення.
Відсотки за користування кредитом сплачуються позивальником відповідно до розрахунків банку у період з останнього робочого дня цього ж місяця до п'ятнадцятого числа наступного місяця включно та одночасно з кінцевим строком повернення кредиту (п. 3.3 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 09.10.2003).
Оскільки право позивача на нарахування відсотків за користування кредитом виникає кожного місяця до дня повернення кредиту, а станом на час розгляду справи відповідачем заборгованість по кредиту не погашена, суд вважає, що порушення прав позивача триває до даного часу, а тому позивачем не пропущено строк позовної давності по стягненню відсотків за користування кредитом.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем до звернення до суду з даним позовом вчинялись дії на стягнення заборгованості за кредитним договором в позасудовому порядку шляхом вчинення виконавчих написів нотаріуса (22.03.2005 та 15.11.2005) для звернення стягнення на заставлене майно, однак, як свідчать матеріали справи, в межах виконавчого з примусового виконання виконавчих написів нотаріуса, станом на час розгляду справи, заборгованість за кредитним договором не стягнуто.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 433 000,00 доларів США, що є еквівалентом 3 439 968,50 грн. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 642 042 долари США 79 центів, що є еквівалентом 5 100 708,95 грн., є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені, що становить 6 539 777,60 грн., з яких 2 996 807,38 грн. -пеня за прострочення сплати кредиту; 3 542 970,22 грн. -пеня за прострочення сплати процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Кінцевий термін користування кредитними коштами встановлений до 07.08.2006. Отже, фактично право вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту виникло з 08.08.2006.
Право позивача на нарахування пені на відсотки за користування кредитом виникає після 15-ого числа кожного місяця до дня повернення кредиту, починаючи з 18.11.2003.
Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 20.03.2008, тобто після спливу строку позовної давності для вимог про стягнення пені за кредитом та пені нарахованої на відсотки за користування кредитом за період з листопада 2003 року по березень 2007 року.
Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У поданих суду 20.06.2008 доповненнях до відзиву та 14.02.2011 поясненнях до позовної заяви відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.
Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.
Однак, позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку давності не заявлено.
Оскільки обґрунтованих причин звернення до суду з позовом поза межами строку давності не наведено, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені нарахованої на заборгованість по кредиту та на відсотки за користування кредитом, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 996 807,38 грн., а також вимог про стягнення пені нарахованої на відсотки за користування кредитом за період з листопада 2003 року по березень 2007 року слід відмовити.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 5.2 Кредитного договору з несвоєчасну сплату кредиту та /або відсотків за користування ним позичальник сплачує пеню за кожний день прострочки, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який стягується пеня.
Як вбачається з Кредитного договору, сторонами у договорі не погоджено можливість нарахування пені на період прострочення більший, ніж встановлено законом - ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
З розрахунку пені за несвоєчасне повернення відсотків вбачається, що позивачем нараховується пеня за несвоєчасне повернення відсотків наростаючим підсумком з 18.11.2003 по 20.01.2011.
Однак, суд не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком пені за несвоєчасне повернення відсотків, оскільки позивачем не враховано положень ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом відповідач виконав неналежним чином, відповідно до п. 5.1 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України, відповідач повинен сплатити позивачу, крім суми відсотків за користування кредитом, пеню за несвоєчасне повернення відсотків за період з квітня 2007 року по 20.01.2011, розмір якої за розрахунком суду з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та шляхом її нарахування на відсотки за кожен місяць окремо становить 204 635,19 грн.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта" (03049, м. Київ, вул. Тополева, 4-8, оф. 62, ідентифікаційний код 31055725, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк" (04073, м. Київ, пр-т Московський, 6, ідентифікаційний код 26410155) заборгованість по кредиту 433 000 (чотириста тридцять три тисячі) доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.01.2011 становить 3 439 968 (три мільйони чотириста тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 50 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 642 042 (шістсот сорок дві тисячі сорок два) долари США 79 (сімдесят дев'ять) центів, що за курсом НБУ станом на 20.01.2011 становить 5 100 708 (п'ять мільйонів сто тисяч сімсот вісім) грн. 95 коп., пеню за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом у розмірі 204 635 (двісті чотири тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 19 коп., державне мито у розмірі 14 787 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 45 коп. та 68 (шістдесят вісім) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 28.02.2011