Справа № 2-а-14238/08/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.
Суддя-доповідач: Залімський І.Г.
"25" січня 2011 р. м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Залімського І.Г., суддів: Голоти Л.О., Курка О.П.
при секретарі: Подолян Наталіії Вікторівни
за участю представників сторін:
позивач - Паламар І.І.
відповідач 1 - Радзіковська І.Т.
відповідч 2 - Бурдейна О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.10 у справі за адміністративним позовом ТОВ "Транссигнал ОЛК" до ДПІ у м. Вінниці та до Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання протиправної бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість , -
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2009 р. було задоволено адміністративний позов ТОВ "Транссигнал ОЛК", визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Вінниці по невідшкодуванню з Державного бюджету податку на додану вартість в розмірі 276 828 грн. на користь позивача. Також вказаною постановою суд першої інстанції постановив стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Транссигнал ОЛК" документально підтверджений розмір судових витрат - 2 768,28 грн.
Відповідачем 2 - Головним управлінням Державного казначейства України у Вінницькій області у відповідності до ст. 170 КАС України було направлено звернення до Вінницького окружного адміністративного суду щодо роз"яснення постанови від 12.01.2009 р. в частині стягнення судових витрат
Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 21.10.2010 р. залишив без задоволення вищевказане звернення Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2010 р. в повному обсязі як таку, що унеможливлює виконання виконавчого листа від 15.06.2010 р., виданого на виконання постанови суду від 12.01.2009 р. Обгрунтовуючи обставини викладені в апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що потреба у роз"ясненні постанови суду від 12.01.2010 р. виникла в зв"язку з тим, що є незрозумілим з якої частини бюджету стягується Вінницьким окружним адміністративним судом судовий збір: з доходної чи видаткової частини, адже з огляду на ухвалу про виправлення описки від 21.09.2010 р. суд першої інстанції наполягає на стягненні судових витрат ТОВ "Транссигнал ОЛК" саме з Державного бюджету України, хоча сума в розмірі 2 768,28 грн., сплачена позивачем, була зарахована до місцевого бюджету м. Вінниці.
В судовому засіданні представники Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області та Державної податкової інспекції у м. Вінниці апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.
Представник позивача - ТОВ"Транссигнал ОЛК" проти обставин викладених в апеляційній скарзі заперечив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 199, п.1 ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, постановляючи судове рішення у справі за адміністративним позовом суд ТОВ "Транссигнал ОЛК" до ДПІ у м. Вінниці та до Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання протиправної бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, встановив, що останнє є зрозумілим та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння. У відповідності до ст. 94 КАС України, постанова суду від 12.01.2009 р. містить чітки вказівки, що судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України. До того ж, суд першої інстанції зазначив, що механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, прийнятих судовими органами, чітко визначений постановою Кабінету Міністрів України № 609 від 09.07.2008 року.
Статтею 29 Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік” вiд 27.04.2010 р. № 2154 передбачено, що виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України. Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства України. Безспірне списання коштів з рахунку державного бюджету здійснюється виключно органами Державного казначейства України за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України “Про виконавче провадження” виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 25 Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України постановою від 09.07.2008 року за № 609 затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ. Даним Порядком визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Таким чином, проаналізувавши матеріали вищевказаної адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, враховуючи, що інших обставин в обгрунтування своїх вимог апелянтом не надано, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 21.10.2010 р., у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області - залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2010 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 31.01.11 .
Головуючий суддя Залімський І.Г.
Судді Голота Л.О.
Курко О.П.