Справа: № 2а-979/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
"15" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Хрімлі О.Г.
Коротких А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Чернігівської області, Державного казначейства України про визнання неправомірними дій,-
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року позов ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Чернігівської області, Державного казначейства України про визнання неправомірними дій -задоволено частково.
Визнано неправомірними дії та стягнуто з Державної судової адміністрації України, Господарського суду Чернігівської області на користь позивача 61 517, 61 грн., яка є різницею між фактично нарахованим і виплаченим розміром посадового окладу та розміром посадового окладу, який підлягає нарахуванню та виплаті відповідно до чинного законодавства. Зобов»язано Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач -Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області звернулося з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 працює на посаді судді Господарського суду Чернігівської області з 2004 року відповідно до Указу Президента України від 25 грудня 2004 року №1540/2004.
3 вересня 2005 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 865 «Про оплату праці суддів», якою затверджено схеми посадових окладів керівників суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, визначено умови преміювання у співвідношенні до мінімальної заробітної плати. Пунктом 5 даної постанови встановлено, що вона набирає чинності з 01 січня 2006 року.
Постановами Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року N514 "Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступників Голови Верховного Суду України" та від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці суддів" в основу посадового окладу судді покладено розмір мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року N1310 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці суддів" доповнено п. 4-1, яким установлено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Між тим, постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2007 року, визнано протиправним та скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці суддів".
Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2007 року п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів»визнано незаконним та допущено поворот виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів», визнавши, що вона підлягає застосуванню одночасно з постановами Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року №513 та №514 з питань оплати праці керівників судів, тобто з 01 червня 2005 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2008 року визнано незаконними Постанову Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N1243 "Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів" в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року N1310 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року N865" та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року N865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2009 року постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці суддів" залишено без змін.
Отже, з урахуванням правил набрання судовим рішенням законної сили, обмеження заробітної плати суддів припинило свою дію з дня ухвалення Київським апеляційним адміністративним судом рішення від 03 грудня 2007 року.
До цієї ж дати заробітна плата нараховувалась позивачу відповідно до чинних правових норм, а тому відсутні підстави вважати бездіяльність судової адміністрації у цей період протиправною.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення, яким зобов»язати Державну судову адміністрацію нарахувати та виплатити позивачу недоплачену заробітну плату за період з 03 грудня 2007 по 31 січня 2010 року.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області -задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року -скасувати та винести нову.
Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України.
Зобов»язати Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену заробітну плату за період з 03 грудня 2007 по 31 січня 2010 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: