Справа: № 2а-416/10 Головуючий у 1-й інстанції: Бригинець М.М.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
"15" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Хрімлі О.Г.
Коротких А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про стягнення з органу владних повноважень не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про стягнення з органу владних повноважень не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задоволено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, колегія суддів критично відноситься до позиції апелянта в частині відсутності законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком.
Крім того, відповідно до ч. 2 статті 46 Конституції України -право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Виходячи з тлумачення зазначеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що непередбаченість в Бюджеті України коштів на здійснення вказаних виплат не може позбавити позивача права на їх отримання.
Щодо позиції апелянта про необхідність звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області з заявою про проведення відповідного перерахунку як єдиної підстави здійснення останньої, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Конституцією та законами України передбачена можливість звернення особи безпосередньо до суду, якщо він вважає свої права порушеними. А тому відсутність звернення позивача з вказаною заявою не є підставою відмови у задоволенні його вимог у судовому порядку.
Таким чином, відповідачем повинна була нараховуватися і виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога позивачу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Виходячи з наведеного вище, підстави для скасування рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 грудня 2010 року відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області -залишити без задоволення.
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 грудня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: