Справа: № 2а-18300/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-18300/10/2670
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградської області Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування акту опису і арешту майна, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В межах зведеного виконавчого провадження з примусового виконання чотирьох судових рішень Олександрійського міськрайонного суду та господарського суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 300 000 грн. державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області було винесено постанову від 25.12.2009 року, якою оголошено у розшук транспортні засоби, що належать ОСОБА_4, в тому числі автомобіль GEELY JL Н 7162 реєстраційний номер НОМЕР_1. Постанову винесено на підставі ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»з огляду на те, що 25.12.2009 року постановою державного виконавця накладено арешт на транспортні засоби, які належать ОСОБА_4, та оголошено заборону їх відчуження.
У відповідності до ч.ч. 2 та 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі -Закон № 606, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), «У разі відсутності відомостей про місце знаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними у частині першій, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцем знаходження його майна, або за місцем проживання, перебування, місцезнаходженням стягувача. Розшук громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи, а також іншого майна боржника здійснює Державна виконавча служба. Постанова про розшук обов'язкова до виконання.»
03.12.2010 року відповідачем в особі державного виконавця Мохної С.О. складено акт опису і арешту майна від 03.12.2010 року АА №301297, яким описано й арештовано вказаний вище автомобіль.
Відповідно до ч.1 ст. 55 Закону № 606, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Частиною 4 ст. 55 вказаного Закону визначено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Оскаржуючи дії відповідача щодо складання акту опису та арешту майна, позивач посилається на те, що автомобіль GEELY JL Н 7162 реєстраційний номер НОМЕР_1 не належить ОСОБА_4, а належить їй.
Однак, колегія суддів такі доводи позивача не приймає до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.2 та 4 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух»від 30 червня 1993 року № 3353-XII, державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.
Підзаконним нормативно-правовим актом, яким встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків є постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок».
У відповідності до п. 8 вказаних вище Правил, реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу та ін.
Правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.
Враховуючи те, що у свідоцтві про державну реєстраці автомобіля вказано ОСОБА_4, то колегія суддів погоджується з тим, що власником вказаного автомобіля є саме він.
Посилання позивача на договір доручення придбання автомобіля № 2/1 від 27.02.2008 року, акту прийняття-передачі документів не є свідченням набуття права власності позивача на вказаний автомобіль.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обгрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.