Справа: № 2а-7351/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
"15" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Літвіної Н.М.,
Суддів: Коротких А.Ю. Хрімлі О.Г.
при секретарі: Соловіцькій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області та особи, що приєдналася до апеляційної скарги Київської обласної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області до Дочірнього підприємства «Атлантик Фармз», третя особа -Київська обласна митниця, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року позов Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області до Дочірнього підприємства «Атлантик Фармз», третя особа -Київська обласна митниця -задоволено частково.
Стягнуто з Дочірнього підприємства «Атлантик Фармз»на користь Державного бюджету України заборгованість зі сплати ввізного мита у розмірі 29 783, 50 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач -Державна податкова інспекція у Миронівському районі Київської області звернулася з апеляційною скаргою в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в серпні 2008 року позивачем проведено виїзну документальну перевірку ДП «Атлантик Фармз», за результатами якої встановлено порушення відповідачем вимог ст. 18 Закону України від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування», а саме відчужено сіялку, яка отримана як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями без сплати ввізного мита.
Про вказані обставини Державна податкова інспекція у Миронівському районі Київської області повідомила Київську обласну митницю листом від 13 серпня 2008 року № 1596/23-134.
За результатами розгляду вказаного листа, Київська обласна митниця керуючись п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 та п. п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ надіслала до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області подання від 05 вересня 2008 року про здійснення заходів з погашення податкового боргу відповідача зі сплати податку на додану вартість у розмірі 95 445, 00 грн. та прийняла податкове повідомлення форми «Р» від 05 вересня 2008 року № 6, згідно з яким відповідачеві визначено суму штрафних санкцій зі сплати податку на додану вартість у розмірі 190 890, 00 грн.
3 листопада 2008 року відповідачем сплачено визначене митним органом податкове зобов'язання по ввізному миту (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 68 175, 00 грн.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати податкових зобов'язань, митний орган прийняв податкові повідомлення від 10 листопада 2008 року № 9 та № 10, якими визначив відповідачеві штрафні санкції по ввізному миту у розмірі 11 362, 50 грн. та 9 090, 00 грн. відповідно.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР - іноземні інвестиції можуть здійснюватись, зокрема, у вигляді будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав.
Згідно до ст. 18 Закону - майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.
Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.
Відповідно до п. п. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент ввезення сіялки як внеску до статутного фонду) - не є об'єктом оподаткування операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права в т. ч. при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території України; поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку.
Згідно до п. п. 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 Закону - у разі, коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування, згідно зі ст. 3 та ст. 5 цього Закону, суми податку сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.
Виходячи з аналізу вказаних норм, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наведена норма стосується відсутності права на формування податкового кредиту у покупця в господарській операції з продажу його товарів (робіт, послуг) що звільнені від оподаткування або не є об»єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 цього Закону.
Таким чином, наведена норма стосується формування податкового кредиту в податковому обліку покупця по тій самій господарській операції, по якій у продавця не виникає податкових зобов»язань, і відповідно, відсутнє джерело відшкодування податку на додану вартість покупцю.
Крім того, норма п. п. 3.2.8 Закону не містила будь-яких обмежень щодо відчуження іноземної інвестиції та обов'язку сплати податку на додану вартість, в разі відчуження майна, окрім того, спеціальним законом, який визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України передбачено, що у разі відчуження іноземної інвестиції раніше ніж через три роки підприємство зобов'язано сплатити лише ввізне мито.
Отже, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області та особи, що приєдналася до апеляційної скарги Київської обласної митниці - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 18 березня 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 17 березня 2011 року.