Справа: № 2а-11027/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
"03" березня 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-11027/10/2670
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та перебуває на спрощеній системі оподаткування та звітності.
Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку, серед видів діяльності позивача вказано посередництво, організація презентацій, конференцій, семінарів, свят.
Посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного законодавства з питань оподаткування, за результатами якої складено акт №27/1704-28884209657 від 08.07.2010 року.
Згідно висновків вказаного акта, позивачем порушено вимоги пп.7.3.1 п.7.3 та 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97), внаслідок чого було занижено ПДВ на суму 5300,00 грн., в т.ч. у липні 2009 року - 489, 00грн., листопаді -2007 року -2809,00 грн. у грудні 2007 року - 2002,00.
На підставі висновків, зазначених в акті, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000721704/0 від 13.07.2010 року, яким позивачу донараховано податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 5300, 00 грн. основного платежу та 2650, 00 грн. штрафних санкцій.
Як свідчать матеріали справи, підставою для нарахування податкових зобов'язань з ПДВ позивачу стало неповне включення розміру ПДВ за липень 2008 року, за операціями з ТОВ «Автоінтернешнл Метрополіє»на суму ПДВ 988 грн. та віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які виписані за отримані послуги, які не використуовувались у господарській діяльності.
З приводу правовідносин з ТОВ «Автоінтернешнл Метрополіє», колегія суддів відзначає наступне.
У відповідності до п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону № 168/97, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Так, позивачем було виставлено рахунок-фактуру № 13 від 16.07.2008 року ТОВ «Автоінтернешнл Метрополіє»на загальну суму 5771, 95 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 958 грн., однак вказаним контрагентом було оплачено суму 8721, 79 грн, у т.ч. ПДВ -1447, 60 грн.
Як свідчать матеріали справи, вказана переплата сталась з вини ТОВ «Автоінтернешнл Метрополіє»та 18.07.2008 року була повернута йому позивачем, про що свідчить копія платіжного доручення № 41 (а.с. 48).
Таким чином, позивач не мав зараховувати вказані суми переплати до податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки вони не були оплатою за товари (послуги), а помилково перераховані позивачу.
З приводу віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Чардаш»та ТОВ «Ілліс», які були виписані за надані послуги з харчування та проведеного банкету, колегія суддів приходить до наступного.
У відповідності до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Основними видами діяльності позивача є організація презентацій, конференцій, семінарів, свят. Враховуючи те, що вказані послуги позивачем були отримані у комплексі надання послуг ТОВ «Едвертайзінг Експеренс -України ЛТД», колегія суддів приходить до висновку, що вищенаведені послуги, отримані від ТОВ «Чардаш» та ТОВ «Ілліс», використовувались у власній господарській діяльності апелянта. Висновки суду першої інстанції є неправомірними у цій частині.
Оскільки відповідачем було неправомірно донараховано позивачу податкові зобов'язання з ПДВ, то податкове повідомлення-рішення № 0000721704/0 від 13.07.2010 року підлягає скасуванню та одночасно з ним і податкові вимоги, які бути винесені відповідачем у зв'язку з донарахуванням податкових зобов'язань.
Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позов.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000721704/0 від 13.07.2010 року, першу податкову вимогу від 02.08.2010 року №1/3188 та другу податкову вимогу від 06.09.2010 № 2/3742, які винесені Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.