Справа: №2а-147/10 Головуючий у 1- й інстанції Савченко О.А.
Суддя - доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
22 лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі: Федорової Г.Г.,
Вівдиченко Т.Р.,Петрика І.Й.
Петриченко Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2010 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Відділу ДАІ при УМВС України в Чернігівській області та інспектора ДПС Ніжинського відділення ДАІ Кусія О.М. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У липні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до Менського районного суду Чернігівської області із адміністративним позовом до Відділу ДАІ при УМВС України в Чернігівській області та інспектора ДПС Ніжинського відділення ДАІ Кусія О.М., в якому просив скасувати постанову інспектора ДПС Ніжинського відділення ДАІ Кусія О.М. у справі про адміністративне правопорушення серії СВ № 115554 від 16.07.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 430,00 грн..
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2010 року закрито провадження у справі з підстав неналежного її розгляду в порядку адміністративного судочинства.
На вказану ухвалу суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції -скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Згідно із п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Тобто, процесуально - правовий аспект адміністративного позову виражається в тому, що він є зверненням до адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів з боку суб”єкта владних повноважень у сфері публічно - правових відносин, найважливішою ознакою публічно-правових спорів є участь у них суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, зазначеною нормою визначена предметна компетенція адміністративного суду з аналізу якої вбачається, що обов”язковим учасником публічно - правового спору є суб”єкт владних повноважень, а предметом судового розгляду в адміністративному суді є публічно - правовий спір.
З матеріалів сарави вбачається, що позивачем ставиться вимога про скасування постанови суб'єкта владних повноважень про накладення адміністративного стягнення.
Статтею 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанову у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її прийнято, а також потерпілим.
Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення визначений Кодексом про адміністративні правопорушення, частиною 3 статті 288 якого встановлено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Тобто, спеціальним законом, який регулює порядок накладення, стягнення та оскарження застосування адміністративного стягнення передбачено звернення з позовною заявою про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення до адміністративного суду.
З наведеного колегія суддів дійшла висновку, що чинним законодавством визначена юрисдикція спорів щодо оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, які відносяться до компетенції адміністративних судів, оскільки такі спори повинні розглядатись в порядку, встановленому КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2010 року про закриття провадження у справі -задовольнити частково.
Ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2010 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Відділу ДАІ при УМВС України в Чернігівській області та інспектора ДПС Ніжинського відділення ДАІ Кусія О.М. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя
суддя
суддя Г.Г. Федорова
Т.Р. Вівдиченко
І.Й. Петрик
Повний текст ухвали складено та підписано -28.02.11 р.