Іменем України
17 березня 2011 року м. Чернівці Справа № 2а-3596/10/2470
16:35 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Брезіної Т.М.;
секретаря судового засідання -Білоуса В.В.;
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2;
представників відповідача -Ткач Д.Б., Стругара П.І.;
прокурора -Мельничук Н.І.;
представник третьої особи -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В поданому до суду 01.12.2010 року адміністративному позові приватний підприємець ОСОБА_5 просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.11.2010 року за № 0000840350/0 та № 0000850350/0, якими визначено суми податкових зобов'язань за платежем податку з доходів фізичних осіб в сумі 625 000,00 грн., та за платежем ПДВ по вітчизняних товарах за основним платежем 835 788 грн. за штрафними 834 550, 50; визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу № 1/8248 від 22.11.2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головними державними податковими ревізорами -інспекторами відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів ДПА в Чернівецькій області Франчук Л.Є. та Стругаром П.І. проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2007 року по 30.06.2010 року фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 за результатами перевірки ДПА в Чернівецькій області складено акт перевірки від 22.10.2010 року за № 36/35-0/2386016253. У висновках акту встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»платником податку не визначено оподатковуваний дохід внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 750 000 грн. та порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено заниження сум податку на додану вартість, що підлягають сплаті в бюджет за грудень 2009 р. в сумі 2475 грн.
Крім того, 22.10.2010 року не посадовими особами, які здійснювали перевірку і не за місцем знаходження платника податків, а Гаврилець В.А. начальником відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів ДПА в Чернівецькій області була викликана в приміщення ДПА в Чернівецькій області представник позивача ОСОБА_8 для негайного підписання акту перевірки без зауважень. 27.10.2010 року позивачем подано до відповідача заперечення на акт перевірки.
Разом з тим, 31.10.2010 року позивачем отримано лист ДПА в Чернівецькій області «Про надання відповіді» за № 6667/10/35-015, який в кінці містив посилання, що до акту перевірки складено інформаційний додаток та за результатами перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 625000 грн., ПДВ, що підлягає сплати в бюджет за березень 2008 року в сумі 833313 грн. та за грудень 2009 року в сумі 2475 грн., всього на суму 835788 грн. Саме вказані вище суми разом із штрафними санкціями за платежем «ПДВ по вітчизняних товарах»в сумі 834550,50 грн., які донараховані згідно інформаційного додатку, а не відповідно до акту перевірки і містяться в оскаржуваних податкових повідомленнях -рішеннях.
Позивач також зазначив, що інформаційний додаток, доданий до вищезазначеного листа був оформлений без зазначення дати та вихідного номеру такого документу, підписаний одним ревізором інспектором -Стругаром П.І. Тому, позивач вважає все викладене у інформаційному додатку до акту перевірки не може братися до уваги при визначенні суми податкового зобов'язання, так як чинним законодавством України не встановлено можливості та не надано права посадовим особам податкової служби складати такі інформаційні додатки, а отже і податкові повідомлення -рішення від 03.11.2010 року № 0000850350/0 та № 0000840350/0 підлягають скасуванню, як такі, що винесені не на підставі акту перевірки та всупереч чинному законодавству України.
Також позивач зазначив, що відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання, податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (далі -Порядок № 327) не передбачено права податкового органу за результатами розгляду заперечень до акту перевірок змінювати чи викладати в іншій редакції акт перевірки чи донараховувати інші суми податків та зборів. Згідно п. 1.7. Порядку № 327, факти виявлених порушень законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Разом з тим, без посилання на первинні документи у главі 3.1.1 розділу 3, стор 10 акту перевірки зазначено, що фізичній особі ОСОБА_5 надійшли кошти від ОСОБА_9 на загальну суму 5000000 грн. У відповіді на запит № 5585/10/35-015 ДПА в Чернівецькій області ОСОБА_5 надано пояснення, що кошти надійшли на його банківський рахунок на виконання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 20.03.2008 р. укладеного ним як фізичною особою. Договір засвідчено нотаріально, а нотаріусом, як податковим агентом утримано податок. У зв'язку з викладеним, просив скасувати податкові повідомлення -рішення.
Відповідач подав до суду заперечення в яких зазначив, що працівниками податкового органу була проведена позапланова документальна виїзна перевірка фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2007 року по 30.06.2010 року. За результатами виїзної позапланової документальної перевірки ОСОБА_5 складено акт перевірки від 22.10.2010 року за № 36/35-0/2386016253. Під час проведення перевірки встановлено, що позивачем подано заперечення на акт перевірки та додано матеріали на підставі яких, податковим органом виявлено заниження доходів, одержаних від підприємницької, та інші доходи оподаткування яких, проводять податкові органи.
Стосовно твердження позивача щодо неправомірності висновків податкового органу, викладених в інформаційному додатку до акту перевірки, зазначили, що відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(далі-Порядок № 327 ), а саме п. 3.1 в якому зазначено, що до інформативних додатків відносяться інші матеріали, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства. На підставі вищевикладеного податковим органом було складено інформаційний додаток до акту перевірки фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 від 22.10.2010 року № 36/35-0/2386016253 та винесено податкові повідомлення -рішення від 03.11.2010 року за № 0000840350/0 та № 0000850350/0.
Враховуючи вищезазначені, податкові повідомлення -рішення прийняті за результатами перевірки та податкова вимога надіслана позивачу відповідають нормам чинного податкового законодавства. На день надіслання позивачеві податкової вимоги за ним рахувалась заборгованість, податкові повідомлення-рішення позивачем на той час ще не оскаржувались, а тому твердження позивача щодо протиправності податкової вимоги ДПІ у м. Чернівці № 1/8248 від 22.11.2010 року вважають безпідставними.
Представники позивача в судовому засіданні подали уточнюючу позовну заяву в якій, крім викладеного в попередній позовній заяві зазначили, що згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України від 11.06.2004 року № 326, за результатами проведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки. В акті документальної перевірки, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних. Крім того, що стосується інформаційного додатку до акту перевірки, представники позивача зазначили, що жодний діючий на момент закінчення перевірки нормативний документ не дає право контролюючому органу вносити своїми листами будь -які зміни до врученого платнику податків акту перевірки, оскільки такі зміни мали б стати невід'ємною складовою акту перевірки і внесені могли б бути тільки з дотриманням та у відповідності до вимог, якими визначено порядок оформлення первинного документу, до якого такі зміни вносяться. У зв'язку з цим, з врахуванням уточнення позовних вимог просили суд скасувати податкові повідомлення рішення від 03.11.2010 року за № 0000840350/0 та № 0000850350/0.
Прокурор в судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених представниками відповідача.
Представник третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на надані до суду письмові пояснення в яких зазначив, що позивачем не враховано положення п. 4.4 Порядку № 327, оскільки на вказаний акт подавались заперечення, а за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті перевірки факти та дані, відносно яких надано заперечення суб'єктом господарювання, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень. Зазначений висновок є складовою частиною матеріалів перевірки та враховується керівником органу державної податкової служби при прийнятті податкового повідомлення -рішення. Також зазначив, що зазначене приміщення використовувалось громадянином ОСОБА_5 з підприємницькою метою і в подальшому кошти отримані від його реалізації були спрямовані для здійснення господарської діяльності.
Судом досліджені докази надані сторонами.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
До управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області надійшла інформація, щодо можливих фактів ухилення від сплати податків громадянином ОСОБА_5 В ході оперативного опрацювання з'ясовано, ОСОБА_5 отримав на власний розрахунковий рахунок кошти в сумі 5 млн. грн. від громадянина ОСОБА_9, тому начальник управління податкової міліції ДПА в Чернівецькій області звернувся до Апеляційного суду Чернівецької області з поданням про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки. 12.08.2010 року постановою Апеляційного суду Чернівецької області надано дозвіл на проведення позапланової перевірки приватного підприємця ОСОБА_5.(а.с. 118).
Державною податковою інспекцією у м. Чернівці проведено позапланову документальну перевірку фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2007 р. по 30.06.2010 р. та складено акт від 22.10.2010 р. №36/35-0/23286016253 (а.с. 11-23).
На сторінці 10 акту зафіксовано, що перевіркою правильності визначення обсягу валових доходів, встановленими в ході перевірки за період з 1 січня по 31 грудня 2008 року, виявлено розбіжність в сумі 5000000,00 грн., дана сума, фізичній особі -підприємцю ОСОБА_5, надійшла від ОСОБА_9 На підставі викладеного фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 в декларації про доходи одержані з 1 січня по 31 березня 2008 року, занижені доходи, одержані від підприємницької, приватної нотаріальної, адвокатської, та іншої незалежної професійної діяльності, та інші доходи, оподаткування яких проводять податкові органи.
У висновках акту зафіксовано порушення:
-пп. а) п.19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV із змінами та доповненнями та п. 6 ст. 128 Господарського Кодексу України №436- IV від 16.01.2003 р. -неналежне ведення обліку доходів і витрат;
-пп. в) п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV -не відображення отриманих доходів у податковій декларації, у зв'язку з неналежним веденням обліку доходів і витрат;
- ч.2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 року -платником податку не визначено оподатковуваний дохід -сукупний чистий дохід, тобто різницю між валовими доходами і витратами, пов'язаними з одержанням доходу за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 р., з 01.01.2008 по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 750 000 грн.;
- пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 р. встановлено заниження сум податку на додану вартість, що підлягають сплаті в бюджет за грудень 2009 року в сумі 2 475 грн. (а.с. 23).
В своїх запереченнях по даному факту позивач зазначив, що вказані вище кошти отримані згідно договору купівлі -продажу приміщення, який був укладений фізичною особою громадянином, а отже, дохід одержаний ним від цієї операції, не є і не може бути підприємницьким доходом, оскільки право приватної власності на нерухомість було зареєстровано на фізичну особу. Тобто одержаний дохід підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Стосовно зобов'язання декларувати вищезазначений дохід при отримані доходу за продану нерухомість, то податок було утримано про це свідчить платіжний документ, дохід оприбуткований через податкового агента, який і подає до податкових органів інформацію по утриманим податкам, тому платник податку звільняється від обов'язку подання декларації. (а.с.27-29, 36).
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень у м. Івано-Франківську укладеного між громадянином ОСОБА_5, ОСОБА_10, та ОСОБА_11 20 березня 2008 року, продавці зобов'язуються передати у власність покупцю, а покупець зобов'язуються прийняти у власність та сплатити обговорену грошову суму в розмірі 10000000 грн. за належні ОСОБА_5, ОСОБА_10, нежитлові приміщення, що розташовані в АДРЕСА_1(а.с. 34).
В нотаріально засвідчених поясненнях ОСОБА_11 засвідчив, що у 2008 році придбав у громадянина ОСОБА_5 нерухоме майно загальною площею 815, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Розрахунок за придбане майно здійснювався ним через гр. ОСОБА_9, який 20 березня 2008 року зі свого рахунку НОМЕР_1 у філії "Промінвестбанку" перерахував на рахунок ОСОБА_5 належні йому за договором кошти. Перерахунок коштів з рахунку ОСОБА_9 здійснювався з метою економії коштів при їх переказі та у зв"язку із тим, що між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 існували боргові зобов"язання. Таку ж інформацію повідомив ОСОБА_9 (а.с. 131- 132).
27.10.2010 року ОСОБА_5 подано заперечення на акт перевірки за результатами розгляду якого, ДПА у Чернівецькій області винесла Інформаційний додаток до акту позапланової перевірки і донарахувала : - ч.2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 року податку з доходів фізичних осіб в сумі 625 000 грн.; пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 р. встановлено донарахування податку на додану вартість, що підлягають сплаті в бюджет за березень 2008 р. в сумі 833 313 грн. та за грудень 2009 року в сумі 2 475 грн. (а.с.27-31).
31.10.2010 року ОСОБА_5 отримано відповідь ДПА Чернівецької області, де було вказано про донарахування суми податку та додано Інформаційний додаток. Зазначеним Інформаційним додатком, без дати його складення та реєстраційного номеру, підписаний ревізором інспектором, котрий проводив перевірку -Стругарем П.І., вносяться зміни до акту перевірки шляхом викладу нової редакції змісту акту перевірки. (а.с. 32-33).
03.11.2010 року ДПІ у м. Чернівці виносить податкові повідомлення-рішення № 0000850350/0 податок з доходів фізичних осіб, що є суб'єктом підприємницької діяльності у сумі 625 000 грн. та № 0000840350/0 податок на додану вартість 835 788 грн. та 834 550, 50 грн. (а.с. 24).
22.11.2010 року ДПІ у м. Чернівці винесено першу податкову вимогу за №1/8248. (а.с. 25).
До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення Закону.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 частини 2 ст. 17 цього КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стосовно визначення розміру оподаткування операції з продажу.
Підпунктом «е»п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»(чинного на момент виникнення правовідносин) визначено, що до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються: суми, одержувані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів, одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення ними підприємницької діяльності.
Як визначено на стор. 6 акту перевірки у громадянина підприємця ОСОБА_5 за перевіряємий період основні засоби були відсутні. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 «Про затвердження положення (стандарту) бухгалтерського обліку», основні засоби -це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»(чинного на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон №889-ІV) визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно п. 11.3. ст. 11 Закон № 889-ІV податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Порядок визначення оціночної вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.
Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.
Згідно положень ст.11 та пп. 7.2. ст. 7 Закону № 889-ІV, зокрема, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року від продажу об'єкта нерухомості, іншого, ніж зазначені у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом.
Приватним нотаріусом ОСОБА_12 20 березня 2008 року посвідчено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного з одного боку ОСОБА_5, ОСОБА_10. та ОСОБА_11, у АДРЕСА_1, приміщення загальною площею 813,5 кв.м. продаж за домовленістю 10 мільйонів грн. В договорі констатовано, що відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»продавцями в рівних долях сплачено податок в розмірі 500 000 грн. Квитанцію № 3 від 20.03.2008 року підтверджено сплату податку з доходів фізичних осіб, зокрема громадянином ОСОБА_5 у розмірі 250 000 грн. (а.с. 34-36).
Таким чином, ОСОБА_5 як фізичною особою продано належне йому на праві власності майно, у відповідності до норм законодавства, податковим агентом стягнуто податок з доходів фізичних осіб, та надіслано інформацію про такий договір податковому органу.
Щодо процедури винесення податкових повідомлень-рішень.
Порядок розгляду скарг платників податків встановлений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі Закон № 2181-ІІІ) (чинного на момент виникнення правовідносин) та «Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 (далі-Порядок №327) (чинного на момент виникнення правовідносин).
Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Згідно «Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2004 року № 326 (чинного на момент виникнення правовідносин), а саме п. 1.4. За результатами проведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки. 1.5. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадової особи податкових органів, яка проводила перевірку. 1.6. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства. 1.7. Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів. В акті документальної перевірки, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.
Разом з тим, в листі №6667/10/35-015 від 29.10.2010 року ДПА в Чернівецькій області, яким надавалась відповідь ОСОБА_5, на заперечення до акту перевірки зазначено, що до листа прикладається Інформаційний додаток, згідно якого внесені зміни до акту перевірки та донараховано позивачу податкове зобов'язання. Однак законодавчими актами з питань регулювання податкових відносин не передбачено право працівника податкової служби вносити своїми листами будь-які зміни до врученого платнику податків акту перевірки.
Згідно наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (чинного на момент виникнення правовідносин), а саме п. 4.4. у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.
Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання.
За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті перевірки факти та дані, відносно яких надано заперечення суб'єктом господарювання, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.
Висновок підписується посадовими особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, працівники якого проводили перевірку. У разі потреби заперечення можуть бути винесені на розгляд постійних комісій, передбачених пунктом 4.1 цього розділу.
Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному спеціальному журналі органу державної податкової служби (далі - журнал реєстрації висновків), що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби. Номер висновку складається з порядкового номера у журналі реєстрації висновків, номера акта перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.
Зазначений висновок є складовою частиною матеріалів перевірки та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій).
Висновок долучається до першого примірника акта перевірки, що залишається в органі державної податкової служби. На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та надсилається суб'єкту господарювання поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення (або вручається під підпис посадовим особам суб'єкта господарювання).
За результатами розгляду заперечень складається саме висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті перевірки факти та дані. Інформативний додаток складається, згідно п. 3 Порядку №327, на стадії до підписання акту перевірки і місить всі необхідні відомості на підставі яких, складено акт перевірки.
Доданий до вищезазначеного листа документ, названий Інформаційним додатком, оформлений без присвоєння дати та вихідного номеру такого документу, підписаний одним ревізором інспектором -Стругаром П.І., а не всіма ревізорами та керівником органу, яким внесено змін до акту перевірки та донараховано податки. Відповідно до п. 4 цього Порядку за результатами оскарження акту перевірки складається висновок довільної форми в якому використовуються тільки факти та дані, що були зафіксовані в акті перевірки. Тому, викладене у Інформаційному додатку, за результатами якого винесено податкові-повідомлення рішення, прийняті не на підставі акту перевірки та всупереч чинному законодавству України, а отже і податкові повідомлення -рішення від 03.11.2010 року № 0000850350/0 та № 0000840350/0 підлягають скасуванню.
Виходячи з наведеного вище суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв в супереч вимог ст. 19 Конституції України, та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема спірні рішення прийняті всупереч порядку та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому вказані рішення, як протиправні, підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У відповідності ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень.
З урахуванням вказаного суд вважає, що адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню, а належним способом захисту порушеного права є визнання спірних рішень протиправним та їх скасування.
Згідно положень ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати -судовий збір в сумі 3.50 грн. з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 70, 71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд , -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 03.11.2010 року № 0000840350/0 та від 03.11.2010 року № 0000850350/0.
3. Присудити на користь ОСОБА_5 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову в повному обсязі сторони можуть отримати 23.03.2011 року.
Суддя : Т.М. Брезіна