ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" березня 2011 р. Справа № 2а-411/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кишинського М.І.
при секретарі Дякун М.М.
за участю представника позивача: Марунчак М.В.
прокурор: не з'явився.
відповідач: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Прокурора Галицького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 2994,98 грн.,-
02.02.2011 року прокурор Галицького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі звернувся в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2994,98 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі є суб'єктом підприємницької діяльності, на якого згідно із законодавством України покладено обов'язок утримувати та сплачувати податки, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також інші обов'язкові платежі до бюджетів та державних цільових фондів. Однак, станом на 01.01.2011 року у відповідача наявна заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі в сумі 2999,98 грн. В подальшому розгляді адміністративної справи, представником позивача в судовому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути борг в сумі 2999,10 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що відповідач по справі являється суб'єктом підприємницької діяльності, на якого згідно із законодавством України покладено обов'язок сплачувати податки, страхові внески та інші обов'язкові платежі до бюджетів та державних цільових фондів. Однак станом на 01.01.2011 року у відповідача наявна заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі в сумі 2999,10 грн., в тому числі страхові внески в сумі-2981,16 грн., штрафні санкції в сумі-16,90 грн. та пеня в сумі-1,04 грн. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно. Поштові відправлення із відміткою поштового зв'язку, що “адресат по даній адресі не проживає” 11.02.2011 року повернулося на адресу суду разом із копією ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі та повісткою про виклик до суду. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.03.2011 року місце проживання відповідача значиться: АДРЕСА_1, тобто адреса, за якою відправлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі та повістку про виклик до суду. Також судом направлялось рекомендованим листом з повідомленням про вручення повторну повістку про виклик в суд за адресою яка зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію, а саме АДРЕСА_2. Поштове відправлення із відміткою поштового зв'язку, що “адресат по даній адресі не проживає” 09.03.2011 року повернулося на адресу суду разом із повісткою про виклик до суду. Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям-за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлялося про дату, час та місце судового засідання.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач по справі 18.05.2000 року зареєстрований Галицькою районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до частини 3 статті 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон) відповідач набув статусу платника страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 1 Закону визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Частина 2 статті 17 Закону встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника.
Частиною 2 статті 20 даного Закону передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
У статті 18 Закону встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Як встановлено в судовому засіданні, у відповідача в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі числиться заборгованість в сумі 2999,10 грн. Також судом встановлено, що відповідачем, в порушення статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснювалась несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого була допущена заборгованість зокрема: недоїмка по страхових внесках в сумі-2981,16 грн., борг по штрафних санкціях всумі-16,90 грн. та борг по пені в сумі-1,04 грн. Дана заборгованість підтверджується звітами про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб поданих позивачем до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі та рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №817 від 24.11.2009 році.
Згідно пункту 2 частини 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати вищезазначеної заборгованості та не спростовано дану заборгованість, суд приходить до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 77111, АДРЕСА_1 іден.код НОМЕР_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі заборгованість в сумі 2999 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень, 10 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 21.03.2011 року.