14 березня 2011 року Справа № 2а/0370/512/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі Ковальчуку С.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідачів Мельника С.В., Гережун Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнанння протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 лютого 2011 року № 0000081700/0 та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - підприємець ОСОБА_4, платник податків, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - Ковельська МДПІ, податкова інспекція, відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Волинській області (далі - ГУДКУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 лютого 2011 року № 0000081700/0, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за жовтень 2010 року на 167 214, 00 грн., та стягнення на його користь вказаної суми бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене Ковельською МДПІ на підставі акта від 18 січня 2011 року виїзної позапланової перевірки з питань правильності визначення суми ПДВ за вересень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року, яким встановлено факт порушення позивачем пп. 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, та, як наслідок, йому зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року на 167 214,00 грн. Позивач вважає, що податкова інспекція допустила трактування норм права на власний розсуд та не надала належну оцінку дійсним обставинам, пов'язаним із придбанням, державною реєстрацією та використанням підприємцем у господарській діяльності транспортних засобів, імпортованих на територію України за контрактами з нерезидентами.
Від'ємне значення у податковій декларації за жовтень 2010 року, у зв'язку із чим виникло право на бюджетне відшкодування ПДВ, пов'язане із сплатою ПДВ у сумі 167 214,00 грн. митним органам за придбані транспортні засоби, що підтверджено вантажно-митними деклараціями (ВМД). Транспортні засоби, зареєстровані за ним як за фізичною особою (згідно з чинним законодавством власниками є фізичні чи юридичні особи, реєстрація транспортних засобів за фізичними особа-підприємцями не передбачена), використовуються для забезпечення виробничих процесів під час господарської діяльності. Ковельською МДПІ зроблені висновки про неправомірність формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, оскільки державна реєстрація ввезених на територію України транспортних засобів проведена на фізичну особу, а не на суб'єкта господарювання, що позбавляє права на податковий кредит фізичну особу-підприємця.
Позивач зазначає, що необхідними умовами для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту є придбання матеріального активу та використання його в господарській діяльності, які ним дотримані. Висновки податкового органу не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, суперечать положенням ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а тому сума бюджетного відшкодування зменшена Ковельською МДПІ безпідставно. Позивач просить визнати протиправним та скасувати протиправне податкове повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 09 лютого 2011 року № 0000081700/0 і стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 167 214,00 грн.
Відповідач 1 у письмовому запереченні проти позову (а.с.105) його вимог не визнав, обґрунтовуючи тим, що до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум ПДВ за транспортними засобами, придбаними та зареєстрованими лише на суб'єкта господарювання (а не на фізичну особу-громадянина), а тому вважає, що сума ПДВ в розмірі 167 214,00 грн., сплачена при придбанні транспортних засобів, що у подальшому зареєстровані на фізичну особу, неправомірно включена позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2010 року. Такі висновки викладені в листах Державної податкової адміністрації України (ДПА України) в порядку надання податкових роз'яснень і містять офіційні роз'яснення розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами. Оскільки реєстрація придбаних позивачем транспортних засобів проведена за позивачем як фізичною особою, а не як за суб'єктом господарювання, тому, враховуючи норми пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо порядку формування сум бюджетного відшкодування, податковий орган за результатами перевірки заявленого позивачем у жовтні 2010 року бюджетного відшкодування правомірно зменшив його суму на 167 214,00 грн., включеного до податкового кредиту за операціями з придбання вантажних автомобілів та причепів до них. Відповідач 1 з цих підстав у задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю.
Відповідач 2 у письмовому поясненні (а.с.101) вказав, що бюджетне відшкодування здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків податкового органу або за рішенням суду. Ковельською МДПІ не подавались висновки щодо відшкодування ПДВ підприємцю ОСОБА_4 за жовтень 2010 року, а тому для відшкодування відсутні підстави.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснила, що позивач надає послуги з внутрішнього і міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом загального користування, має необхідні дозвільні та реєстраційні документи. Придбання транспортних засобів (вантажних автомобілів) здійснювалося позивачем у межах його господарської діяльності, договори укладалися з покупцем - підприємцем, який у повному обсязі провів розрахунки з державним бюджетом згідно з ВМД при поставці транспортних засобів нерезидентами. Використання автомобілів у господарській діяльності позивача підтверджується ліцензійними картками, подорожніми листами. При цьому, державна реєстрація придбаних транспортних засобів проводилася за позивачем як за фізичною особою, а не як суб'єктом господарювання, оскільки Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, передбачена державна реєстрація транспортних засобів лише за фізичною або юридичною особою. Представник позивача просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 09 лютого 2011 року № 0000081700/0, стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 167 214,00 грн.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову.
У судовому засіданні представник відповідача 2 просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у його письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Ковельської міської ради 19 вересня 2003 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_6 (а.с.90).
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 05 квітня 2006 року НОМЕР_8, ОСОБА_4 є платником ПДВ (а.с.91). Як вбачається із облікової картки НОМЕР_7, суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності ОСОБА_4 взято на облік у вантажному відділі Волинської митниці (а.с.92).
З 29 грудня 2010 року по 13 січня 2011 року Ковельською МДПІ проводилась виїзна позапланова перевірка з питань правильності визначення суми ПДВ за вересень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року, про що складено акт від 18 січня 2011 року № 4/17-2811208016 (а.с.11-20).
Позивачем 28 січня 2011 року подано заперечення на акт перевірки від 18 січня 2011 року № 4/17-2811208016 (а. с. 22-23), за результатами розгляду якого Ковельська МДПІ листом від 04 лютого 2011 року № 1317/10/17-2811208016 повідомила, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, залишені без змін (а.с.24-25).
На підставі акта перевірки від 18 січня 2011 року № 4/17-2811208016 Ковельською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2011 року № 0000081700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року на 167 214,00 грн. (а.с.10).
Згідно із зазначеним вище актом перевірки від 18 січня 2011 року підприємець ОСОБА_4 в порушення вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі - Закон №168/97-ВР) завищив суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на 167 214,00 грн., а підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ становить 34 622,00 грн.
Висновки перевірки мотивовані тим, що до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум ПДВ щодо того транспортного засобу, який був придбаний та зареєстрований лише на суб'єкта господарювання (а не на фізичну особу ОСОБА_4.).
При з'ясуванні судом фактичних обставин, пов'язаних з набуттям позивачем права на податковий кредит і бюджетне відшкодування, встановлено наступне.
На підставі контракту від 10 травня 2010 року № 100174, укладеного між підприємцем ОСОБА_4 та компанією Hesselink Mashines (а.с.71-73), позивач придбав бувший у користуванні напівпричеп бортовий тентований марки «Koegel» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1). Позивачем проведено розмитнення даного транспортного засобу, імпортованого на територію України, на підставі ВМД від 01 липня 2010 року № 201000009/2010/203204 (а.с.76), платіжного доручення від 27 травня 2010 року №14 (а.с.74). При розмитненні товару підприємець сплатив ПДВ у сумі 11 255,79 грн.
27 травня 2010 року між підприємцем ОСОБА_4 та компанією MAN Diesel B.V. укладено контракт № 50208 (а.с.64-66), відповідно до якого позивач придбав сідельний тягач марки «MAN», бувший у користуванні (державний реєстраційний номер НОМЕР_2). Розмитнення імпортованого на територію України транспортного засобу здійснено на підставі ВМД від 06 липня 2010 року № 201000009/2010/103366 (а.с.69), платіжного доручення від 01 червня 2010 року №15 (а.с.67). При розмитненні товару підприємець сплатив ПДВ у сумі 28 362,77 грн.
Згідно з контрактом від 28 травня 2010 року № 9204/10, укладеного між підприємцем ОСОБА_4 та фірмою M.V. Mashinenvertriebs GmbH (а.с.56-58), позивач придбав низькорамний відкритий напівпричеп марки «OMAR», бувший у користуванні (державний реєстраційний номер НОМЕР_3). Ним проведено розмитнення даного транспортного засобу на підставі ВМД від 09 вересня 2010 року № 201000009/2010/205133 (а.с.62), платіжного доручення від 09 червня 2010 року №17 (а.с.60) та до Державного бюджету України сплачено ПДВ у сумі 8 833,48 грн.
17 серпня 2010 року укладено контракт № RO3953 з фірмою Sondertransporte GmbH (а.с.36-38), за умовами якого позивач придбав напівпричіп низькорамної платформи з механічною змінною довжиною марки «FAYMONVILLE», бувший у користуванні (державний реєстраційний номер АС 0707 XT). Розмитнюючи імпортований транспортний засіб, підприємець сплатив 80 996,62 грн. ПДВ, про що свідчить ВМД від 09 вересня 2010 року № 201000009/2010/206151 (а.с.41), платіжне доручення від 19 серпня 2010 року № 22 (а.с.39).
Крім того, згідно із контрактом від 07 вересня 2010 року № FV/182/2010 із фірмою GHB Net-System (а.с.43-44), підприємець ОСОБА_4 придбав вантажний фургон тентований марки «MAN», бувший у користуванні (державний реєстраційний номер НОМЕР_4). При розмитненні сплчено ПДВ митним органам у сумі 25 881,82 грн., що підтверджується ВМД від 23 вересня 2010 року № 201000009/2010/205653 (а.с.47), платіжним дорученням від 10 вересня 2010 року № 27 (а.с.45).
10 вересня 2010 року між підприємцем ОСОБА_4 та фірмою JANNY TRANS GMBH укладено контракт № 055/2010 (а.с.49-50), на підставі якого підприємець придбав відкритий напівпричеп спеціальної платформи зі змінною механічною довжиною, бувший у користуванні, марки «BROSHUIS» (державний реєстраційний номер НОМЕР_5). При розмитненні товару сплачено ПДВ у сумі 11 882,67 грн. на підставі ВМД від 27 вересня 2010 року № 201000009/2010/205754 (а.с.54), платіжного доручення від 10 вересня 2010 року № 26 (а.с.52).
У всіх вказаних вище документах одержувачем товару (платником) зазначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_4
Тобто, даними письмовими доказами підтверджується факт сплати ПДВ при придбанні товару саме підприємцем.
Господарські операції відображені позивачем у бухгалтерському обліку як придбання основних засобів з присвоєнням інвентаризаційних номерів, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів № 79, №82, №89, №90, №91, №92 (а.с.84-89). Для обліку вводу транспортних засобів в експлуатацію позивачем оформлено приймання основних засобів актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 07 та 09 липня, 01 жовтня 2010 року за типовою формою № ОЗ-1, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352, складеними приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, на кожний окремий транспортний засіб (а.с.78-83). Транспортні засоби, вказані вище, зареєстровані в Ковельському відділенні реєстраційно-екзаменаційної роботи відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області за фізичною особою ОСОБА_4, про що свідчать копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 42, 48, 55, 63, 70,77). При цьому у графі “Особливі відмітки” свідоцтв зазначено номер та дату ВМД, на підставі якої імпортовано транспортний засіб підприємцем ОСОБА_4
Крім того, судом також встановлено, що позивач надає послуги з внутрішнього і міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом загального користування згідно з ліцензією серії НОМЕР_9, виданої 01 лютого 2006 року Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України з терміном дії ліцензії з 01 лютого 2006 року по 31 січня 2011 року (а.с.18, зворот, п.2.9 акта перевірки від 18 січня 2011 року). В господарській діяльності позивач, зокрема, використовує транспортні засоби, які придбав згідно з вказаними вище контрактами з нерезидентами та на які оформлені відповідні ліцензійні картки, що не заперечує Ковельська МДПІ та підтверджує актом перевірки (а.с.19).
Сплачену суму ПДВ підприємець відобразив у податковому обліку у складі податкового кредиту.
Відповідно до п.1.7 ст.1, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп.7.5.1, 7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з пп.7.3.6 цієї статті, який в свою чергу передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.
Згідно із пп.7.2.7 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.
Факт придбання та використання позивачем вантажних автомобілів у власній господарській діяльності (наданні послуг з перевезення вантажів) встановлено під час судового розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів (контрактів, ВМД, інвентаризаційних карток обліку основних засобів, актів приймання-передачі основних засобів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів).
Позивачем також надані копії замовлень на перевезення, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), подорожні листи вантажного автомобіля в міжнародному сполученні (а.с.113-115). Як уже зазначалося, надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом загального користування є одним з видів діяльності позивача. За надання послуг по міжнародному перевезенню великогабаритних вантажів ОСОБА_4 отримував плату, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (послуг). Наведене свідчить про факт використання транспортних засобів, придбаних фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 за контрактами із нерезидентами у 2010 році, у господарській діяльності, що спрямована на одержання прибутку (а отже, бере участь в оподатковуваних операціях).
Суд вважає висновки Ковельської МДПІ стосовно виникнення права на віднесення сум ПДВ, сплачених при імпорті транспортних засобів, до податкового кредиту та визначення на їх підставі бюджетного відшкодування лише у разі реєстрації цих транспортних засобів на фізичну особу-підприємця неправомірними з таких підстав.
Відповідно до п.6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року, передбачено реєстрацію транспортних засобів лише за юридичними або фізичними особами. Транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
Отже, як вбачається зі змісту даної норми, транспортні засоби реєструються за їх власниками (фізичними чи юридичними особами), а реєстрація за фізичними особами-підприємцями не передбачена. Вказане кореспондується з нормами чинного законодавства, яке регламентує право власності фізичних осіб, уточнюючи його, та не обмежує можливості використовувати транспортні засоби у підприємницькій діяльності для реалізації прав власника.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Отже, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені ст.7 Закону №168/97-ВР, та не позбавляє права на бюджетне відшкодування ПДВ.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено у пп.7.7.1 Закону № 168/97-ВР. Зокрема, в редакції Закону, що діяла на момент подачі декларації з ПДВ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, перевірених доказами, суд приходить до висновку про відсутність порушень пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР з боку позивача - ним дотримано усіх умов, визначених даним Законом: ПДВ сплачено до бюджету при розмитненні товару у зв'язку з його придбанням з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; факт сплати податку підтверджується ВМД з відбитком особистої номерної печатки посадової особи Волинської митниці про завершення митного оформлення та сплату всіх платежів.
Згідно з пп.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Позивачем було подано декларацію за жовтень 2010 року разом із заявою про бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 201 836,00 грн. (а.с.26-35), з якої 34 622,00 грн. підтверджено Ковельською МДПІ актом перевірки від 18 січня 2011 року.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач 1 як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 09 лютого 2011 року № 0000081700/0: правомірність визначення позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року у сумі 167 214,00 грн. встановлена судом.
Відповідно до п.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року N 209/72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 1997 року за N 263/2067, відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
З урахуванням викладеного, оцінивши за правилами, встановленими ст.86 КАС України, наявні у матеріалах справи докази та пояснення осіб, які беруть участь у справі, надані під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи наведене, з Державного бюджету України підлягає стягненню на користь позивача 1 675,54 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову (а.с.2 ).
Керуючись ст.cт.2, 71, 94, 160-163 КАС України, на підставі ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість",
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 09 лютого 2011 року № 0000081700/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 бюджетне відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року у сумі 167 214,00 грн. (сто шістдесят сім тисяч двісті чотирнадцять грн. 00 коп.).
Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судові витрати у сумі 1 675, 54 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят п'ять грн. 54 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 18 березня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В.Каленюк