Рішення від 18.03.2011 по справі 2-508/11

Р І Ш Е Н Н Я справа № 2-508/11 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

Головуючого судді Смолки І.О.,

При секретарі Немна С.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до кредитної спілки «Хортиця», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним договору кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом, в якому зазначив, що 18.03.08 р. його дружина, член КС «Хортиця» ОСОБА_2 уклала договір кредиту № 46. Згідно предмету даного договору кредитна спілка зобов»язалася в строк до 18.03.08 р. видати ОСОБА_2 кредит у розмірі 10 000,00 грн., що становить в доларах США -1 980,20 строком на 36 місяців, а ОСОБА_2 -прийняти вищезазначену суму, додержуючись умов цього договору, сплачувати проценти за користування кредитом та погасити свою заборгованість перед кредитною спілкою у строки, передбачені цим договором.

Про укладання зазначеного кредитного договору ні дружиною позивача, ні кредитною спілкою не було повідомлено позивача про факт укладання даного правочину, з чого виходить, на думку позивача, що його права були порушені.

Окрім порушення норм Сімейного кодексу України, кредитною спілкою було порушено норми ЦК та Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.98 р., № 1998 в частині пункту 1.2. кредитного договору № 46 від 18.03.08 р., що фактично змінює істотну умову договору кредиту, а саме -ціну договору.

Позивач просить суд визнати договорі кредиту № 46 від 18.03.08 р., укладений між КС «Хортиця» і ОСОБА_2, недійсним.

У судове засіданні позивач не з»явився, у своїй заяві просить суд розглядати справу у його відсутності, позов підтримує.

Представник КС «Хортиця»з позовом не згоден, надавши суду письмові заперечення. Вважає позов надуманим, безпідставним, не доказаним.

ОСОБА_2 з позовом згодна. Пояснила, що кредит вона брала для ремонту квартири, чоловіку нічого про це не сказала, а коли, робили ремонт, чоловік, мабуть думав, що це його гроші, які він, начебто, накопичував.

Третя особа - ОСОБА_3 з позовом згодна. Пояснила, що їй залишилось декілька місяців до пенсії. Живе вона одна. Платити кредит у сумі 51 тисячі гривень їй нічим.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що 18.03.08 р. між КС «Хортиця»та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 46. Згідно даного договору, ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн., що становить в доларах США -1 980,20 строком на 36 місяців, та зобов»язалась додержуватись умов цього договору, сплачувати проценти за користування кредитом та погасити свою заборгованість перед кредитною спілкою у строки, передбачені цим договором. Поручителем даного договору є ОСОБА_3, третя особа по справі, яка уклала 18.03.08 р. з КС «Хортиця»договір поруки.

Позивач помилково застосовує до правовідносин сторін, які виникають з договору кредиту, ст..65 СК України.

Відповідно до ст..1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у розумінні ч.1 ст.1054 ЦК України, кредитом є надання коштів у позику, що є одним із видів фінансової послуги. Договір кредиту не є угодою щодо розпорядження спільним майном подружжя, яка потребує письмової згоди іншого із подружжя. Кредитний договір є угодою про отримання у власність грошових коштів, обов»язки за якою виникають у ОСОБА_2, як сторони договору і не створює обов»язків для другого із подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншими нормативно - правовим актом.

Що стосується Постанови Кабінету міністрів України від 18.12.98 р., № 198 «Про удосконалення порядку формування цін, то, згідно з п.1 цієї постанови її норми застосовуються до суб»єктів підприємництва.

Виходячи зі змісту ст..42 ГК України, основною ознакою підприємництва є мате діяльності -отримання прибутку.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка -це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об»єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об»єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Таким чином, пункти 1.1., 1.2., 1.3. договору кредиту № 46 від 18.03.08 р. в частині встановлення грошового еквіваленту зобов»зання в іноземній валюті повністю відповідають законодавству України.

Таким чином, позов надуманий, вимоги не законні, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст..ст.10,11,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Смолка І.О.