91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
21.03.11 Справа № 10/15/2011
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",
м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "ЦЗФ "Нагольчанська", с. Дубовське,
м. Антрацит Луганської області
про стягнення 33 700 грн. 00 коп.
Суддя Мінська Т.М.
представники сторін:
від позивача - Саєнко Я.В. - юрисконсульт сектору договірної та претензійно-позовної роботи комерційного відділу, довіреність № 37 від 01.01.2011;
від відповідача - Поета А.І. -представник за довіреністю № 05/807 від 01.10.2010.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену масу вантажу розмірі 33 700 грн. 00 коп.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 11.02.2011 № 05/144 просить про зменшення розміру штрафних санкцій, беручи до уваги, що позивачу не завдано матеріальних збитків, і наявність у відповідача заборгованості перед Пенсійним фондом України в сумі 2 032 124 грн. 96 коп.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
25.07.2009 зі станції Карахаш Донецької залізниці Відкритим акціонерним товариством "ЦЗФ "Нагольчанська" (Відповідачем у справі) згідно залізничної накладної № 52610390 відправлено вагон № 60655867 з вантажем Антрацит у вологому стані до станції призначення - Ізмаїл Одеської залізниці.
Провізна плата - 6740 грн. Маса вантажу визначена відправником шляхом зважування на 200 тонних вагах. Навантаження проводилось засобами відправника, правильність внесених у накладну відомостей підтверджено посадовою особою відправника. В графі 4 зазначено, що вантаж маркований крапленим жовтим вапном.
При проходженні через станцію Нижньодніпровськ -Вузол Придніпровської залізниці вагону № 60655867 під час перевірки маси вантажу в цьому вагоні було виявлено навантаження більше ніж зазначено в накладній, а також більше вантажопідйомності, а саме: за накладною маса брутто -92800 кг., тара -23800 кг., нетто - 69000 кг., фактично виявилось брутто -94260 кг., тара -23800 кг., нетто - 70460 кг., що більше ніж зазначено в перевізних документах на 1460 кг., а також більше вантажопідйомності на 1460 кг., про що складено акт загальної форми № 902 від 29.07.2010 та комерційний акт АА № 036734/180 від 29.07.2010. В комерційному акті зазначено, що маркування не порушено, вагон технічно справний, завантаження нижче бортів на 20 см. Зважування проводилось на справних 150 тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції НД-Вузол, що пройшли держповірку 09.07.2010.
На станції призначення в розділі "Є" вказаного комерційного акту зроблено відмітку - 05.08.2010 розходжень з даним комерційним актом немає.
Надлишковий вантаж був перевантажений в вагон № 67863217 і відправлений за досильною накладною № 46667650 до станції призначення - Ізмаїл Одеської залізниці для того ж одержувача, що вказано в накладній № 52610390.
Позивач звернувся з цим позовом на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 24 Статуту залізниць).
А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.
Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.
Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.
Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 6740 грн. х 5 = 33700 грн.
За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 33700 грн.
Даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Згідно частини 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Також, пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу судом враховуються такі обставини:
- якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. По даній справі позивач не навів доказів наявності конкретних збитків у зв'язку із неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у накладній.
- враховується майновий стан відповідача (наявність значної заборгованості перед Пенсійним фондом України в розмірі 2 032 124 грн. 96 коп. станом на 01.02.2011, що підтверджується вимогою Управління ПФУ в м. Антрацит, наявність значної кредиторської заборгованості Відповідача).
Суд також при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу виходить з принципу розумності і справедливості, встановленого п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 13480 грн. 00 коп., що становить подвійний розмір в решті вимог відмовити.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, а розмір штрафу зменшено судом.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська”, Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський, ідентифікаційний код 00179648 на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 штраф в сумі 13480 грн. 00 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 337 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено і підписано 24.03.2011.
Суддя Т.М.Мінська