17 березня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/16/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Пшенишному В.С.,
за участю:
представника позивача -Гриценко Ю.В.,
представника відповідача -Оніщенко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмехсервіс» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
04 січня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмехсервіс» (надалі - позивач, ТОВ «Спецмехсервіс») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004052301/0 від 21.12.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість (надалі - ПДВ) у розмірі 89 117,04 грн, у тому числі основний платіж - 59 411,36 грн, штрафні (фінансові) санкції - 29 705,68 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він не зобов'язаний здійснювати перевірку повноважень особи на підпис податкових накладних та ідентифікацію її підпису. Порушення вимог заповнення податкової накладної з боку особи, яка її виписує, не має бути підставою для відповідальної особи -контрагента, який сумлінно виконує свої податкові обов'язки та дотримується податкової дисципліни. При перевірці ТОВ «Спецмехсервіс» ДПІ у м. Полтаві не встановлено фактів, які б свідчили про те, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало було відомо про порушення, які допускав його контрагент. Всі товарно-матеріально цінності, які придбавалася у контрагентів, поставлені ТОВ «Спецмехсервіс», що підтверджують первинні документи, оплачені позивачем разом з ПДВ, використовуються товариством у своїй діяльності, що підтверджується оборотними відомостями зі складу та лімітно-заборними картками про передачу матеріальних цінностей у виробництво.
У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення прийняте у межах, спосіб та на підставах передбачених Конституцією України та законами України.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
У період з 14.09.2010 по 07.12.2010 ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Спецмехсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 встановлено його завищення всього у сумі 59 411,36 грн, у тому числі по періодах: серпень 2009 року - 1613 33 грн, жовтень 2009 року - 7333,33 грн, листопад 2009 року - 5325,00 грн, лютий 2010 року - 1146,67 грн, березень 2010 року - 2191,69 року, квітень 2010 року -12476,34 грн, травень 2010 року - 6533,33 грн, червень 2010 року - 22791,67 грн.
За результатами перевірки складено акт №12269/23-6/33660476 від 14.12.2010 (надалі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 1.3. 1.7. статті 1, підпункту 7.2.6. пункту 7.2. підпунктів 7.4.1, 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997, а саме: заниження податку на додану вартість, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 59411,36 грн
21.12.2010 на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0004052301/0, яким за порушення вимог позивачем пунктів 1.3. 1.7. статті 1, підпункту 7.2.6. пункту 7.2. підпунктів 7.4.1, 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 89 117,04 грн, у тому числі основний платіж -59 411,36 грн, штрафні (фінансові) санкції -29 705,68 грн.
ТОВ «Спецмехсервіс»не погодився із винесеним ДПІ у м. Полтаві податковим повідомленням рішенням та оскаржив його до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Досліджуючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 21.12.2010 №0004052301/0 та висновків викладених в акті перевірки від 14.12.2010 №12269/23-6/33660476, суд встановив наступне.
Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 59 411,36 грн стали господарські операції між ТОВ «Спецмехсервіс» та Приватним підприємством «Оптима Сервіс» (надалі -ПП «Оптима Сервіс»), Приватним підприємством «Абріс трейд»(надалі -ПП «Абріс трейд»).
Так, судом встановлено, що з серпня 2009 року по листопад 2009 року ТОВ «Спецмехсервіс»мало правовідносини з ПП «Оптима Сервіс», у якого позивач придбавав товарно-матеріальні цінності, а саме: запасні частини та інструменти. Купівля-продаж матеріальних цінностей відбувалася згідно договору поставки № 23-09 П від 05.09.2009 та наступних видаткових накладних:
- № 66 від 26.08.2009 на суму 9680,00 грн, у тому числі ПДВ -1613,33 грн;
- №81 від 01.10.2009 на суму 29000,00 грн, у тому числі ПДВ -4833,33 грн;
- №119 від 11.11.2009 на суму 31950,00 грн, у тому числі ПДВ -5325,00 грн;
- №87 від 13.10.2009 на суму 15000,00 грн, у тому числі ПДВ -2500,00 грн.
Вартість отриманого товару разом з ПДВ позивачем було сплачено контрагенту шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Оптима Сервіс», що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.
Позивач включив суму податкового кредиту до декларацій №193642 від 18.09.2009, №9001933945 від 09.11.2009, №9002205598 від 17.12.2009, №9000696772 від 19.03.2010, № 9001159268 від 19.04.2010, № 9001799566 від 19.05.2010, №96634 від 15.06.2010, №9002518478 від 14.07.2010.
У періоді з 01.07.2009 по 30.06.2010 ТОВ «Спецмехсервіс»до складу податкового кредиту включило суми ПДВ по податкових накладних отриманих від ПП «Абріс трейд»на загальну суму ПДВ 45 109,70 грн, обсяг поставки складає 225548,50 грн. Загальна сума по взаємовідносинам становить 270658,20 грн.
Перевіркою також встановлено, що з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року ТОВ «Спецмехсервіс»мало правовідносини з ПП «Абріс трейд», у якого позивач придбавав товарно-матеріальні цінності, а саме: запасні частини та інструменти, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме:
- видаткова накладна №03 від 18.02.2010 на суму 6880,00 грн, у тому числі ПДВ- 1146,67 грн;
- видаткова накладна №11 від 03.03.2010 на суму 6350,12 грн, у тому числі ПДВ-1058,35 грн;
- видаткова накладна №19 від 23.03.2010 на суму 6800,00 грн, у тому числі ПДВ- 1133,33 грн;
- видаткова накладна №31 від 07.04. 2010 на суму 9900,01 грн, у тому числі ПДВ- 1650,00 грн;
- видаткова накладна №36 від 13.04.2010 на суму 10602,00 грн, у тому числі ПДВ- 1767,00 грн;
- видаткова накладна №36 від 15.04.2010 на суму 9756,00 грн, у тому числі ПДВ -1626,00 грн;
- видаткова накладна №44 від 29.04.2010 на суму 17600,00 грн, у тому числі ПДВ -2933,34 грн;
- видаткова накладна №45 від 29.04.2010 на суму 27000,00 грн, у тому числі ПДВ -4500,00 грн;
- видаткова накладна №47 від 07.05.2010 на суму 10780,00 грн, у тому числі ПДВ -1796,67 грн;
- видаткова накладна №58 від 13.05.2010 на суму 12150,00 грн, у тому числі ПДВ -2025,00 грн;
- видаткова накладна №68 від 20.05.2010 на суму 16270,00 грн, у тому числі ПДВ -2711,67 грн;
- видаткова накладна №73 від 02.06.2010 на суму 15600,00 грн, у тому числі ПДВ -2600,00 грн;
- видаткова накладна №75 від 04.06.2010 на суму 16100,02 грн, у тому числі ПДВ -2683,34 грн;
- видаткова накладна №78 від 10.06.2010 на суму 11250,00 грн, у тому числі ПДВ -1875,00 грн;
- видаткова накладна №79 від 15.06.2010 на суму 28700,00 грн, у тому числі ПДВ -4783,33 грн;
- видаткова накладна №54 від 29.06.2010 на суму 65100,00 грн, у тому числі ПДВ -10850,00 грн;
- видаткова накладна №31 від 07.04.2010 на суму 9900,01 грн, у тому числі ПДВ -1650,00 грн;
- видаткова накладна №36 від 13.04.2010 на суму 10602,00 грн, у тому числі ПДВ -1767,00 грн;
- видаткова накладна №38 від 15.04.2010 на суму 9756,00 грн, у тому числі ПДВ -1626,00 грн;
- видаткова накладна №45 від 29.04.2010 на суму 27000,00 грн, у тому числі ПДВ -4500,00 грн;
- видаткова накладна №44 від 29.04.2010 на суму 17600,00 грн, у тому числі ПДВ - 2933,34 грн;
- видаткова накладна №47 від 07.05.2010 на суму 10780,00 грн, у тому числі ПДВ - 1796,67 грн;
- видаткова накладна №68 від 20.05.2010 на суму 16270,00 грн, у тому числі ПДВ - 2711,67 грн;
- видаткова накладна №28 від 13.05.2010 на суму 12150,00 грн, у тому числі ПДВ - 2711,67 грн;
- видаткова накладна №73 від 02.06.2010 на суму 15600,00 грн, у тому числі ПДВ -2600,00 грн;
- видаткова накладна №75 від 04.06.2010 на суму 16100,02 грн, у тому числі ПДВ - 2683,34 грн;
- видаткова накладна № 78 від 10.06.2010 на суму 11250,00 грн, у тому числі ПДВ - 1875,00 грн;
- видаткова накладна №79 від 15.06.2010 на суму 28700,00 грн, у тому числі ПДВ - 4783,33 грн;
- видаткова накладна №54 від 29.06.2010 на суму 65100,00 грн, у тому числі ПДВ - 10850,00 грн.
Крім того, наявність господарських операцій між «Спецмехсервіс»та ПП «Абріс трейд»підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, рахунками та платіжними дорученнями.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97 встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).
При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Відповідно до підпункту 7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 59 411,36 грн за період з серпня 2009 року по листопад 2009 року та з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року ТОВ «Спецмехсервіс» надало договори, податкові накладні, видаткові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, платіжні доручення, а також оборотні відомості зі складу та лімітно-заборні картки про передачу матеріальних цінностей у виробництво.
Крім того, згідно пояснень свідка ОСОБА_3, який працює заступником головного бухгалтера ТОВ «Спецмехсервіс»та веде облік ПДВ, він особисто перевірив реєстрацію як платників ПДВ ПП «Оптима сервіс»і ПП «Абріс трейд»на офіційному сайті Державної податкової адміністрації України. Також свідок зазначив, що між ТОВ «Спецмехсервіс»та зазначеними контрагентами мали місце реальні господарські операції, що підтверджується оборотними відомостями зі складу та лімітно-заборними картками по передачу матеріальних цінностей у виробництво.
У ході судового розгляду судом також допитаний свідок ОСОБА_4, який працює механіком. Він пояснив, що отримував запчастини від ПП «Оптима сервіс»та ПП «Абріс трейд», які привозив на «Газелі»менеджер на ім'я ОСОБА_3, прізвища він не знає. Разом з товарами менеджер передавав пакет підписаних документів (рахунки, податкові та видаткові накладні). В подальшому запчастини оприбутковувались на склад та використовувались у виробництві, що підтверджується складською документацією. Свідок підтвердив факт придбання запчастин згідно первинних документів, що наявні в матеріалах справи та були вибірково представлені свідку для огляду.
Пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на які податковий орган посилається як на підставу для зменшення податкового кредиту позивача з ПДВ не є належним доказом відсутності господарських операцій, реальний характер яких підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ПП «Оптима сервіс»та ПП «Абріс трейд»під час здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому порядку та мали право використовувати податкові накладні, суд вважає, що висновок ДПІ у м. Полтаві про заниження ТОВ «Спецмехсервіс»податку на додану вартість, у період з 01.07.2009 по 30.06.2010 на суму 59 411,36 грн є неправомірним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмехсервіс» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 21 грудня 2010 року №0004052301/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмехсервіс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови буде виготовлено 22 березня 2011 року.
Суддя К.І. Клочко