про залишення позовної заяви без розгляду
21 березня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2202/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
при секретарі - Лазаренко У. І.,
за участю:
прокурора -Черновської О.О.,
представника позивача -Трунової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Полтавського транспортного прокурору в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі її структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області про поновлення строку на подання позову Полтавського транспортного прокурору в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі її структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до ОСОБА_3 про стягнення фінансової санкції, -
16 березня 2011 року позивач Полтавський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі її структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення фінансової санкції в розмірі 1700 грн.
В прохальній частині позовної заяви Полтавського транспортного прокурора в інтересах держави в особі її структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області міститься клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Вирішуючи дане клопотання, судом встановлено наступне.
Постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області № 066569 від 14.12.2009 року за порушення законодавства про автомобільний транспорт на ОСОБА_3 було накладено фінансові санкції в розмірі 1700, 00 грн.
Зазначена постанова була направлена відповідачу 16 грудня 2009 року рекомендованим поштовим відправленням, але у зв'язку з неможливістю вручення адресату листа, повернуто позивачеві 31 грудня 2009 року із поштовою відміткою «за зазначеною адресою адресат не проживає», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверту.
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, про наявність вищевказаної постанови щодо накладення фінансових санкцій ОСОБА_3 дізнався під час проходження техогляду автомобіля та у зв'язку з незгодою із вказаною постановою, оскаржив її до суду.
Так, ОСОБА_3 09 серпня 2010 року звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з позовною заявою до Начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області Кужіля Володимира Миколайовича, третя особа: ОСОБА_5 про скасування даної постанови.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2010 року провадження у справі за даним адміністративним позовом відкрито та ухвалою цього ж суду було передано справу за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду, яка надійшла до суду 20.10.2010 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року справу прийнято до провадження даного суду .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 року позовна заява ОСОБА_3 була залишена без розгляду.
Згідно вимог ст. 254 КАС України дана ухвала набрала законної сили 22 листопада 2010 року , оскільки не оскаржувалася позивачем в апеляційному порядку.
В обгрунтування клопотання позивач посилався на те, що станом на момент виникнення правовідносин Кодексом адміністративного судочинства України був передбачений річний строк звернення до адміністративного суду про стягнення штрафних санкцій.
Проте, оскільки, Полтавським окружним адміністративним судом вирішувалося питання про чинність постанови, позивач не мав змоги встановити наявність чи відсутність порушень державних інтересів, та відповідно, звернутися до суду з їх захистом.
У зв'язку із зазначеним просив поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду та прийняти до розгляду позовну заяву.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити.
Розглянувши клопотання позивача, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням змін, внесених Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ, який набрав чинності з 30.07.2010 року встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, враховуючи те, що шестимісячний строк для звернення до суду було встановлено у КАС України лише Законом України від 07.07.2010 року № 2453-V, до цього був визначений загальний річний строк, з метою забезпечення особи права на судовий захист, початком відліку цього строку слід вважати дату набрання чинності цим Законом - 30.07.2010 року.
Враховуючи, що право на звернення до суду у позивача виникло в грудні 2009 року, коли КАС України було встановлено річний строк звернення до суду, та беручи до уваги змін строку вищевказаним Законом на шестимісячний та обрахування його з 30.07.2010 року, строк звернення до суду із адміністративним позовом про стягнення фінансових санкцій закінчився для позивача 31 січня 2011 року.
Проте, до адміністративного суду з позовом про стягнення фінансової санкції позивач звернувся лише 16 березня 2011 року, що підтверджується реєстраційним штампом вхідної кореспонденції суду.
Таким чином, позивачем пропущено як річний строк звернення до суду, що був встановлений Кодексом на момент виникнення спірних правовідносин, так і шестимісячний строк згідно із чинною редакцією ст. 99 Кодексу.
Вищевказані доводи позивача про неможливість звернутися до суду раніше судом до уваги не беруться, оскільки ухвала про залишення позовної заяви ОСОБА_3 набрала законної сили 22.11.2010 року, тому позивач мав можливість до закінчення строку звернення до суду подати адміністративний позов про стягнення фінансових санкцій.
Перешкод для звернення до адміністративного суду з таким позовом в межах строків, встановлених КАС України, судом не виявлено.
Таким чином, суд вважає неповажною зазначену позивачем причину пропуску строку для звернення до адміністративного суду. Інших причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду не вказано.
Отже, підстав для поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду судом не встановлено.
Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 99, ч. 1 ст.100, статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Полтавського транспортного прокурору в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі її структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.
Позовну заяву Полтавського транспортного прокурору в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі її структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до ОСОБА_3 про стягнення фінансової санкції залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Л.О. Єресько