ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" березня 2011 р. Справа № 2a-578/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
представника позивача Пенькної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 494,00 грн.,-
Державна податкова інспекція в Городенківському районі Івано-Франківської області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 494,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем несвоєчасно здійснювалась сплата торгового патенту, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 494,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності відповідача.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № НОМЕР_2 від 26.08.2009 року ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем. З рішення Чернелицької сільської ради № 47 від 23.12.2003 року вбачається, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування із сплати єдиного податку (а.с. 12). Відповідно до обраного виду діяльності (роздрібна торгівля) та встановленого Чернелицькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області переліку ставок єдиного податку вона зобов'язана була сплачувати єдиний податок не пізніше 20 числа кожного місяця наступного за звітним в розмірі 80 грн. Рішенням Чернелицької сільської ради № 11-2/2010 від 29.12.2010 року змінено ставки по збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності 0,1 від розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно перевіреної судом довідки про стан розрахунків з бюджетом, станом на 07.02.2011 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку в сумі 494,00 (а.с. 9).
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 даного Закону платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів). Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов'язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.
Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Пунктом 1.1 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” встановлено, що платниками податків визнаються юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2. статті 1 даного Закону).
Податковий борг - це податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (стаття 1 згаданого Закону).
Частиною 1 статі 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Відповідно до частини 5 статті 3 Закону № 98/96 - оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності проводиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності. Згідно пункту 1 частини 1 статті 8 вище вказаного Закону за порушення строків сплати або неповне внесення чергових платежів нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 - III від 21.12.2000 року (надалі Закон) платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів з дня отримання податкової вимоги.
Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Судом установлено, що позивачем були вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги від 15.06.2010 р. № 1/1141 на суму 75,82 грн. та другої податкової вимоги від 15.07.2010 р. № 2/1344 155,82 на суму 599,54 грн., які нею отримані.
Відповідно до частини 2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Cума податкового боргу станом на 07.02.2010 року становить 494,00 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом та іншими матеріалами справи (а.с.9).
Вище вказана заборгованість боржником не сплачена на момент розгляду справи, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував. За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідент. № НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг в сумі 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 00 коп. за рахунок майна платника податків.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Бобров Ю.О.
Постанова складена в повному обсязі 18.03.2011 року.