ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" березня 2011 р. Справа № 2a-596/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 1261,97 грн.,-
15.02.2011року управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області (надалі- позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1261,97 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 протягом вересня - грудня 2010 року своєчасно не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого їх заборгованість становить 1261,97 грн.
Позивач направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався.
За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності сторін.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Болехівської міської ради 08.12.2004року та взята на облік управлінням Пенсійного фонду України в м. Болехові як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 09.12.2004 року за №НОМЕР_1.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (надалі Закон) визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 статті 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в м. Болехові.
Пунктом 2.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року за № 26-1 встановлено, що страхувальники щомісяця формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Згідно частини 3 статті 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
В частині 3 статті 20 Закону зазначено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2 статті 20 зазначеного Закону).
Згідно з частиною 12 статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В силу частини 2 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (надалі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону встановлено, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності передбаченої законодавством до територіальних органів Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами частини 13 статті 106 зазначеного Закону встановлено, що при нарахуванні пені та накладенні штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Судом установлено, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за вересень - грудень 2010 року на суму 1261.97грн. Рішеннями про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України до відповідача застосовано фінансові санкції:
- від 12.03.2010 року № 36 в сумі 154,75 грн.;
- від 22.10.2010 року № 199 в сумі 340,00 грн.;
- від 25.11.2010 року № 215 в сумі 340,00 грн.;
- від 21.12.2010 року № 227 в сумі 340,00 грн.;
- від 21.01.2011 року № 3 в сумі 340,00 грн.
Всього підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 1261.97грн. Вказане підтверджується перевіреними судом доказами: карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників (а.с.7); рішеннями про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України: від 12.03.2010 року № 36, від 22.10.2010 року № 199, від 25.11.2010 року № 215, від 21.12.2010 року № 227, від 21.01.2011 року № 3 (а.с.8-12).
Відповідач не скористався наданим правом на оскарження зазначених рішень.
Вказані рішення прийняті відповідно до вимог вказаного вище Закону та є чинними.
Таким чином, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Болехові становить 1261,97грн.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Згідно рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в частині 2 статті 124 Конституції України.
Оскільки, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідачем не погашена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідент. №НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Болехові заборгованість зі сплати страхових внесків та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн. 97коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.новлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Бобров Ю.О.
Постанова в повному обсязі складена 15.03.2011 року.