Україна
14 березня 2011 р. справа № 2а/0570/930/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Малій С.Ю.
за участю
позивача ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідачів - Гринюк О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської митниці, Східної митниці про визнання недійними податкових повідомлень форми «Р» від 23.09.2010 № 50, № 51,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до Маріупольської митниці про визнання недійсним акту про проведення камеральної перевірки від 09.08.2010 року № к/10/0/703000000/НОМЕР_1, визнання недійсними податкових повідомлень форми «Р» від 23.09.2010 № 50, № 51.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Маріупольською митницею було проведено камеральну перевірку ОСОБА_1 відповідно до п.п. «в» п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.10.2000 № 2181, про що складено акт № к/10/0/703000000/НОМЕР_1 від 09 серпня 2010 року.
Позивач зазначає, що згідно з висновками акту перевірки в діях позивача вбачаються порушення ст. 81 Митного кодексу, та через це було допущено методичну помилку щодо заявленого розміру митної вартості товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита та ПДВ. Сума заниження згідно акту складає за ввізним митом - 45 225,77 грн., за податком на додану вартість - 99 492,24 грн.
На підставі зазначено акту камеральної перевірки Маріупольською митницею були прийняті податкові повідомлення форми «Р» від 23.09.2010 № 50 та № 51.
Позивач вважає, що зазначений акт камеральної перевірки та податкові повідомлення повинні бути визнані судом недійсними з наступних підстав:
У період з 24.09.2007 по 04.06.2008 позивач надавав до Маріупольської митниці документи для здійснення митного контролю та митного оформлення, які містили дані про вартість переміщуваних через митний кордон України товарів - «плітка керамічна» та «зразки плітки на фанерних панелях», які ввозились ним з Іспанії.
Позивач зазначає, що вартість товарів, що були ним переміщені через митний кордон України склала 388 186,93 грн. Ним було сплачено ввізне мито та суму податку на додану вартість з вартості ввезених товарів.
Позивач наполягає на тому, що він не знав і не міг знати про те, що у документах, які він надавав до митних органів України, містяться неправильні дані про вартість товару, оскільки він заявляв вартість згідно інвойсів, наданих йому фірмою «Ceramic Atoci S.L.», Королівство Іспанія.
Крім того, позивач посилався на постанову про припинення кримінальної справи відносно нього по ст. 201 ч. 1 КК України, відповідно до якої кримінальну справу було припинено за відсутності складу злочину, та наполягав на тому, що акт про проведення камеральної перевірки та податкові повідомлення форми «Р» № 50 та № 51 від 23.09.2010 не відповідають вимогам податкового та цивільного законодавства, оскільки дії позивача було визнано законними та встановлено факт відсутності порушення, через яке була здійснена методологічна помилка щодо заявленого розміру митної вартості товарів.
З огляду на зазначені вимоги, позивач просив суд визнати недійсним акт про проведення камеральної перевірки ОСОБА_1 від 09.08.2010 № к/10/0/703000000/НОМЕР_1, визнати недійсними податкові повідомлення форми «Р» від 23.09.2010 № 50 та № 51.
На підставі заяви представника позивача судом було залучено до участі у якості другого відповідача - Східну митницю, оскільки відповідно до наказу Державної митної служби України від 08.10.10 № 1188 Маріупольську митницю було припинено шляхом приєднання до Східної митниці, однак на час розгляду справи реєстрацію припинення юридичної особи - Маріупольська митниця, не здійснено.
Представник відповідачів заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 та надав до суду письмові заперечення, відповідно до яких вказував наступне:
У серпні 2010 року Маріупольською митницею було проведено камеральну перевірку стану дотримання вимог чинного законодавства України щодо правильності визначення митної вартості, сплати у повному обсязі податків та зборів (обов'язкових платежів) під час митного оформлення ОСОБА_1 товару «керамічна глазурована плитка…» (товарна під категорія 6908902100), митне оформлення якого було здійснено за період з 24.09.2007 по 04.06.2008 за вантажними митними деклараціями №703040408/2007/890002 (24.09.07), №703040408/2007/890003 (02.11.07), №703040408/2007/890005 (03.12.07), №703040408/2007/890006 (14.12.07), №703040408/2008/890002 (11.04.08), №703040408/2008/890003 (12.05.08), №703040408/2008/890004 (04.06.08), №703040408/2008/890005 (04.06.08).
За результатами перевірки було встановлено, що декларантом позивача ЗАТ «Азовзовніштранс» було здійснено декларування товарів громадянина України ОСОБА_1 за вказаними вище ВМД. Товар «керамічна глазурована плитка із звичайної кераміки …» за вказаними ВМД під час митного оформлення було класифіковано у товарній під категорії 6908902100. Митне оформлення вказаних товарів було здійснено на підставі наданих коносаментів та інвойсів.
Митну вартість за ВМД №№ 703040408/2007/890002, 703040408/2007/890003, 703040408/2007/890005, 703040408/2007/890006, 703040408/2008/890002, 703040408/2008/890003 під час митного оформлення було визначено відповідно до ст. 267 Митного кодексу України за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а за ВМД №№ 703040408/2008/890004, 703040408/2008/890005 - відповідно до ст. 266, 273 за резервним методом визначення митної вартості товарів, що імпортувались.
Згідно з вимогами Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженого наказом Держмитслужби України від 06.07.05 № 639, Маріупольською митницею було направлено запит до митної служби Іспанії з метою підтвердження даних, заявлених ОСОБА_1 під час митного оформлення товару «керамічна глазурована плитка …».
На підставі отриманих митницею з митних органів Іспанії копій експортних ВМД було встановлено, що подані під час здійснення митного оформлення ВМД та документи щодо вартості товарів (інвойси) , на підставі яких обирається метод визначення митної вартості містять неправдиві відомості.
За фактом вчинення дій,спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу, як підстави для переміщення такого товару, підроблених документів та таких, що містять неправдиві дані щодо вартості товару, у відношенні гр. ОСОБА_1 було складено протоколи про порушення митних правил за ст. 352 МК України.
Враховуючи інформацію, яка надійшла від митних органів Іспанії та інформацію Держмитслужби щодо рівнів транспортних витрат, митницею було виявлено заниження рівнів митної вартості, та на підставі ст. 273 МК України митна вартість товарів була визначена Маріупольською митницею самостійно.
Представник відповідачів зазначив, що на підставі надісланих з митних органів Іспанії ВМД було встановлено, що товар вивозився з Іспанії на умовах EXW-Алькора, які передбачають, що обов'язки та ризики з організації транспортування товару несе покупець, тому витрати з організації транспортування товарів з м. Алькора до митного кордону України повинні враховуватись під час обчислення митної вартості товарів. Тоді як, позивачем до Маріупольської митниці було надано ВМД та документи щодо вартості товарів, відповідно до яких було визначено умови поставки CIF-Маріуполь, згідно з якими обов'язки та ризики з організації страхування та транспортування товару несе продавець, тобто здійснюються за рахунок продавця. Вартість транспортування одного 20-фунтового контейнеру з Іспанії розрахована Держмитслужбою України та становить 1 200 доларів США.
Таким чином, у зв'язку із порушенням ОСОБА_1 вимог ст. 81 МК України, була допущена методологічна помилка щодо заявленого розміру митної вартості товарів, що призвела до заниження податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита та ПДВ.
Тому, представник відповідачів, вважає, що дії митниці щодо проведення камеральної перевірки та донарахування заниженого податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита та ПДВ шляхом складання податкових повідомлень відповідають приписам діючого законодавства, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити у повному обсязі.
Позивачем до суду було надано заяву про залишення позовної заяви до Маріупольської митниці, Східної митниці в частині визнання недійсним акту проведення камеральної перевірки від 09.08.2010 № к/10/0/703000000/НОМЕР_1 без розгляду. Судом було задоволено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зазначеній частині, про що постановлено відповідну ухвалу в судовому засіданні 14 березня 2011 року.
В судовому засіданні, в іншій частині позовних вимог, позивач та його представник наполягали на задоволенні адміністративного позову та при наданні пояснень дотримувались позиції, яка викладена у позовній заяві.
Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти позову та дотримувався позиції, що викладена у письмових заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1, та просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне:
Відповідачем 1 - Маріупольською митницею у серпні 2010 року з метою реалізації повноважень митних органів щодо здійснення контролю за дотриманням вимог митного законодавства, встановлених Митним кодексом України, відповідно до підпункту «в» пункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181, на виконання вимог наказу Маріупольської митниці від 20.07.2010 № 380 «Про проведення камеральної перевірки» було проведено камеральну перевірку стану дотримання вимог чинного законодавства України щодо перевірки правильності визначення митної вартості, сплати у повному обсязі податків та зборів (обов'язкових платежів) під час митного оформлення ОСОБА_1 товару «керамічна глазурована плитка …» (товарна під категорія - 6908902100), митне оформлення якого було здійснено за період з 24.09.2007 по 04.06.2008 за вантажними митними деклараціями №703040408/2007/890002 (24.09.07), №703040408/2007/890003 (02.11.07), №703040408/2007/890005 (03.12.07), №703040408/2007/890006 (14.12.07), №703040408/2008/890002 (11.04.08), №703040408/2008/890003 (12.05.08), №703040408/2008/890004 (04.06.08), №703040408/2008/890005 (04.06.08).
За результатами проведення перевірки Маріупольською митницею було складено акт про проведення камеральної перевірки ОСОБА_1 від 09 серпня 2010 року № к/10/0/703000000/НОМЕР_1. (а.с. 44-49 т. 1)
Із акту перевірки вбачається, що декларантом ЗАТ «Азовзовніштранс» було здійснено декларування товарів громадянина України ОСОБА_1 за ВМД №703040408/2007/890002 (24.09.07), №703040408/2007/890003 (02.11.07), №703040408/2007/890005 (03.12.07), №703040408/2007/890006 (14.12.07), №703040408/2008/890002 (11.04.08), №703040408/2008/890003 (12.05.08), №703040408/2008/890004 (04.06.08), №703040408/2008/890005 (04.06.08) (а.с. 108, 115, 121, 128, 138-141, 150-153, 162-165, 174-176 т. 1 ). Товар «керамічна глазурована плитка із звичайної кераміки …» за вказаними ВМД під час митного оформлення було класифіковано у товарній під категорії - 6908902100.
Митне оформлення вказаних товарів було здійснено на підставі інвойсів № FXE00701126 від 05.09.2007, № FXE00701656 від 15.10.2007, № FXE00701737 від 22.10.2007, № FXE00701877 від 22.11.2007, FXE00701879 від 22.11.2007, FXE00800128 від 14.03.2008, № FXE00701971 від 18.04.2008, № FXE00800261 від 29.04.2008, № FXE00800262 від 29.04.2008, виданих на ім'я ОСОБА_1 компанією «CeramicasAtociS.L.» (Іспанія) (а.с. 110, 118, 125, 131, 133, 146, 158, 170, 178 т. 1).
Митну вартість за ВМД №№ 703040408/2007/890002, 703040408/2007/890003, 703040408/2007/890005, 703040408/2007/890006, 703040408/2008/890002, 703040408/2008/890003 під час митного оформлення було визначено відповідно до ст. 267 Митного кодексу України за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а за ВМД №№ 703040408/2008/890004, 703040408/2008/890005 - відповідно до ст. 266, 273 за резервним методом визначення митної вартості товарів, що імпортувались.
Згідно з вимогами Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженого наказом Держмитслужби України від 06.07.05 № 639, Маріупольською митницею було направлено запит до митної служби Іспанії з метою підтвердження даних, заявлених ОСОБА_1 під час митного оформлення товару «керамічна глазурована плитка …».
На підставі отриманих митницею з митних органів Іспанії копій експортних ВМД (направлених через Департамент органів боротьби з контрабандою Держмитслужби України листом від 14.06.2010 № 20/03646) було встановлено, що подані під час здійснення митного оформлення ВМД та документи щодо вартості товарів (інвойси) , на підставі яких обирається метод визначення митної вартості містять неправдиві відомості.
За фактом вчинення дій,спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу, як підстави для переміщення такого товару, підроблених документів та таких, що містять неправдиві дані щодо вартості товару, у відношенні гр. ОСОБА_1 було складено протоколи про порушення митних правил за ст. 352 МК України.
На підставі надісланих з митних органів Іспанії ВМД актом перевірки було встановлено, що товар вивозився з Іспанії на умовах EXW-Алькора, які передбачають, що обов'язки та ризики з організації транспортування товару несе покупець, тому витрати з організації транспортування товарів з м. Алькора до митного кордону України повинні враховуватись під час обчислення митної вартості товарів. Тоді як, ОСОБА_1, до Маріупольської митниці було надано ВМД та інвойси, відповідно до яких було визначено умови поставки CIF-Маріуполь, згідно з якими обов'язки та ризики з організації страхування та транспортування товару несе продавець, тобто здійснюються за рахунок продавця. Вартість транспортування одного 20-фунтового контейнеру з Іспанії розрахована Держмитслужбою України (лист Держмитслужби України від 26.05.2008 № 16/1-848-ЕП) та становить 1 200 доларів США.
Окрім зазначеного, відповідно до висновків акту перевірки встановлено, що заявлена ОСОБА_1 вартість ввезених через митний кордон України товарів склала 388 186,93 грн., тоді як згідно експортних документів, наданих митними органами Королівства Іспанія, вартість експортованих товарів склала 786 472,66 грн., та отримувачем товарів в тих самих контейнерах визначено фірму «ARTIKA» (м. Донецьк).
Таким чином, під час проведення камеральної перевірки було встановлено методологічну помилку декларанта, в частині визначення розміру митної вартості товарів, а саме не включення до митної вартості витрат на транспортування товарів до митного кордону України та заниження вартості товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита на суму 45 223,75 грн. та ПДВ на суму 99 492,24 грн.
Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Згідно з пп. 2.1 п. 2 Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні предметів на митну територію України, затверджений спільним наказом ДПА України та Державної митної служби України N 109/188 від 16.03.2001 року, контроль за своєчасністю достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.
На підставі акта перевірки, Маріупольською митницею 23.09.2010 року згідно з пп. «в» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III від 21.12.2000 року та згідно ст.. 69 Митного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про митний тариф» від 05.02.1992 № 2097 - ХІІ, ст.4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на територію України» від 13.09.2001 № 2681-ІІІ , було прийняте податкове повідомлення форми "Р" за N 50, у якому зазначено, що позивачем порушені ст. 81 Митного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на територію України» від 13.09.2001 № 2681-ІІІ, у зв'язку з чим позивачеві визначена сума податкового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України громадянами у розмірі47 484,94гривень, з них: за основнимплатежем45 223,75гривень та за штрафними санкціями у розмірі2 261,19 гривень. (а.с. 11 т.1)
Також, на підставі акту перевірки Маріупольською митницею 23.09.2010 року згідно з п.п. «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III від 21.12.2000 року та згідно ст.. 69 Митного кодексу України, ст. 3.2.1, ст. 4.3, ст.. 6.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, було прийняте податкове повідомлення форми "Р" за N 51, у якому зазначено, що позивачем порушені ст. 81 Митного кодексу України та ст. 4.3 Закону України від 03.04.97 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України громадянами у розмірі 104 466,85гривень, з них: за основним платежем 99 492,24гривень та за штрафними санкціями у розмірі4 974,61гривень. (а.с. 12 т. 1)
Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" від 9 квітня 2008 року N 339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року N 1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням.
Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товарносупровідних документах.
Згідно вимог ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.
Статтею 45 зазначеного Кодексу встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України N 80 від 1 лютого 2006 року "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року N 168/97-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Статтею 267 Митного кодексу України встановлений метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Так, під митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, розуміється вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати, понесені покупцем на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Таким чином, до митної вартості товарів за ціною договорів, що імпортуються, відносяться договірна вартість таких товарів, зазначена у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України.
Так, на підставі матеріалів справ про порушення митних правил №№ 0190/70300/10 - 0197/70300/10 від 02.07.2010, заведених на підставі інформації, одержаної з митних органів Іспанії щодо фактичної вартості товарів - «плитка керамічна» та «зразки плитки на фанерних панелях», ввезених на територію в режимі «імпорт», т.в.о. начальника Маріупольської митниці Сальніковим О.Є. 03 серпня 2010 року було порушено кримінальну справу відносно гр. ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, а саме, контрабанди, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів загальною вартістю 786 472,66 грн., вчинене у великих розмірах, шляхом надання митному органу, як підстави для його переміщення підроблених документів та таких, що містять неправдиві дані щодо вартості вантажу.
27 серпня 2010 року кримінальну справу через Прокуратуру Донецької області було направлено до слідчого відділу Управління СБ України у Донецькій області для прийняття до провадження та проведення досудового слідства.
Судом було витребувано від Управління СБ України у Донецькій області матеріали кримінальної справи № 1592 відносно ОСОБА_1 за ст. 201 ч. 1 КК України.
Судом було досліджено оригінали вантажних митних декларацій №703040408/2007/890002, №703040408/2007/890003, №703040408/2007/890005, №703040408/2007/890006, №703040408/2008/890002, №703040408/2008/890003, №703040408/2008/890004, №703040408/2008/890005, інвойси № FXE00701126 від 05.09.2007, № FXE00701656 від 15.10.2007, № FXE00701737 від 22.10.2007, № FXE00701877 від 22.11.2007, FXE00701879 від 22.11.2007, FXE00800128 від 14.03.2008, № FXE00701971 від 18.04.2008, № FXE00800261 від 29.04.2008, № FXE00800262 від 29.04.2008, видані на ім'я ОСОБА_1 компанією «CeramicasAtociS.L.» (Іспанія), а також експортні декларації, надані митними органами Королівства Іспанія, а саме №№ 07 ES 001211 1021030 8, 07 ES 001211 1024325 5, 07 ES 001211 1024326 3, 07 ES 001211 1026159 0, 07 ES 001211 1026157 4, 07 ES 001211 1027366 1, 07 ES 001211 1027350 3, 08 ES 001211 007160 8, 08 ES 001211 1008902 3, 08 ES 001211 1008905 8, 08 ES 001211 1008904 0, 08 ES 001211 1008903 1, 08 ES 001211 1010246 6, 08 ES 001211 010244 0, 08 ES 001211 1010223 3 (а.с. 182-250 т. 1, а.с. 1-21 т. 2).
На підставі постанови про призначення техніко - кримінальналістичної експертизи від 25.11.2010 року, винесеного слідчим слідчого відділу Управління СБ України у Донецькій області, було проведено експертизу за матеріалами кримінальної справи № 1592. Зокрема, на дослідження до Зонального експертного сектору було надано інвойси № FXE00701126 від 05.09.2007, № FXE00701656 від 15.10.2007, № FXE00701737 від 22.10.2007, № FXE00701877 від 22.11.2007, FXE00701879 від 22.11.2007, FXE00800128 від 14.03.2008, № FXE00701971 від 18.04.2008, № FXE00800261 від 29.04.2008, № FXE00800262 від 29.04.2008.
Згідно висновків експерта від 20.12.2010 № 29 вбачається, що ознаки, які вказують на зміну змісту інвойсів № FXE00701126 від 05.09.2007, № FXE00701656 від 15.10.2007, № FXE00701737 від 22.10.2007, № FXE00701877 від 22.11.2007, FXE00701879 від 22.11.2007, FXE00800128 від 14.03.2008, № FXE00701971 від 18.04.2008, № FXE00800261 від 29.04.2008, № FXE00800262 від 29.04.2008, не встановлено.(а.с. 103-106, т. 1)
Тобто, із зазначених висновків експерта вбачається достовірність даних, що містяться у зазначених інвойсах, оскільки зміни до них не вносились, інші джерела пошкодження чи спотворення інформації відсутні.
До того ж, як вбачається з інформаційних аркушів митного контролю товарів за відповідними ВМД інспекторами митного органу, за результатами митного огляду, було зроблено висновок про відповідність товару відомостям, заявлених у ВМД і товаросупровідних документах.
На підставі матеріалів кримінальної справи № 1592, судом було встановлено, що суднами «Вилково», «VIANADOCASTELO», «Рени», «Татарбунари», «Измаил 03», «Килия» до Маріупольського морського торгового порту були доставлені контейнери №№ CTXU4007773, NMBU 2422420, MBSU 2806773, MBSU 2808020, MBSU 2807424, MBSU 28004404, CTXU 4006708, MBSU 2805334, MBSU 2806924 з плиткою керамічною на ім'я ОСОБА_1 Разом із зазначеними контейнерами позивачем було отримано пакети документів із супровідними документами на керамічну плитку, до яких входили інвойси № FXE00701126 від 05.09.2007, № FXE00701656 від 15.10.2007, № FXE00701737 від 22.10.2007, № FXE00701877 від 22.11.2007, FXE00701879 від 22.11.2007, FXE00800128 від 14.03.2008, № FXE00701971 від 18.04.2008, № FXE00800261 від 29.04.2008, № FXE00800262 від 29.04.2008 на загальну вартість керамічної плитки - 388 186,93 грн.
Директор та учасник фірми «ARTIKA», що були допитані в якості свідків, підтвердили інформацію щодо того, що зазначеною фірмою не замовлялась плитка керамічна виробництва фірми «CeramicasAtociS.L.» та не отримувалась.
Тобто, матеріалами кримінальної справи № 1592 підтверджуються факти отримання ОСОБА_1 керамічної плитки в контейнерах №№ CTXU4007773, NMBU 2422420, MBSU 2806773, MBSU 2808020, MBSU 2807424, MBSU 28004404, CTXU 4006708, MBSU 2805334, MBSU 2806924 із супровідними документами, зокрема, інвойси № FXE00701126 від 05.09.2007, № FXE00701656 від 15.10.2007, № FXE00701737 від 22.10.2007, № FXE00701877 від 22.11.2007, FXE00701879 від 22.11.2007, FXE00800128 від 14.03.2008, № FXE00701971 від 18.04.2008, № FXE00800261 від 29.04.2008, № FXE00800262 від 29.04.2008 на загальну суму вартості товарів 388 186,93 грн.
Крім того, також знайшли своє підтвердження факти передачі ОСОБА_1 супровідних документів начальнику імпортного відділу ЗАТ «Азовзовніштранс» Ляшенко О.І., яка на підставі наданої позивачем довіреності, здійснювала в Маріупольській митниці декларування та митне оформлення товарів на підставі ВМД типу «ІМ 40 Г» №703040408/2007/890002, №703040408/2007/890003, №703040408/2007/890005, №703040408/2007/890006, №703040408/2008/890002, №703040408/2008/890003, №703040408/2008/890004, №703040408/2008/890005.
Постановою слідчого, слідчого відділу Управління СБ України у Донецькій області, у кримінальній справі від 02 жовтня 2010 року було припинено кримінальну справу відносно ОСОБА_1, порушену за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 201 ч. 1 КК України, по факту контрабанди товарів - плитки керамічної по вантажним митним деклараціям типу «ІМ 40 Г» №703040408/2007/890002, №703040408/2007/890003, №703040408/2007/890005, №703040408/2007/890006, №703040408/2008/890002, №703040408/2008/890003, №703040408/2008/890004, №703040408/2008/890005, за відсутності складу зазначеного злочину.
Крім того, зазначеною постановою порушено кримінальну справу за фактом контрабанди товарів - плитки керамічної на підставі вантажних митних декларацій типу «ІМ 40 Г» №703040408/2007/890002, №703040408/2007/890003, №703040408/2007/890005, №703040408/2007/890006, №703040408/2008/890002, №703040408/2008/890003, №703040408/2008/890004, №703040408/2008/890005, загальною вартістю 786 472,66 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом надання митним органам свідомо помилкових відомостей щодо отримувача та вартості товарів, в крупних розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 201 ч. 1 КК України. (а.с. 52-54 т. 1)
Постановою слідчого, слідчого відділу Управління СБ України у Донецькій області, від 28 грудня 2010 року припинено провадження по кримінальній справі № 1592, порушеному за фактом незаконного переміщення через митний кордон України з укриттям від митного контролю, в крупних розмірах, товару - плитки керамічної, тобто за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 201 ч. 1 КК України, за відсутності в діях невстановлених осіб складу злочину. (а.с. 97-102 т. 1)
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Обставини визначені матеріалами кримінальної справи № 1592 визнаються сторонами по справі та у суду не виникає сумніву щодо достовірності зазначених обставин, тому такі факти не потребують додаткового доказування.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про правомірність дій ОСОБА_1 щодо декларування митної вартості товарів на суму 388 186,93 грн. та надання інвойсів № FXE00701126 від 05.09.2007, № FXE00701656 від 15.10.2007, № FXE00701737 від 22.10.2007, № FXE00701877 від 22.11.2007, FXE00701879 від 22.11.2007, FXE00800128 від 14.03.2008, № FXE00701971 від 18.04.2008, № FXE00800261 від 29.04.2008, № FXE00800262 від 29.04.2008 до митного органу в якості документів, що підтверджують відомості щодо товару, зокрема, митну вартість товару.
З огляду на викладене, висновки Маріупольської митниці, викладені у акті камеральної перевірки від 09 серпня 2010 року № к/10/0/703000000/НОМЕР_1, щодо порушення позивачем вимог ст. 81 Митного кодексу України, що призвело до здійснення методологічної помилки та заниження податкових зобов'язань зі сплати ввізного мита та ПДВ, є такими, що не підтверджуються матеріалами справи,а тому податкові повідомлення форми «Р» від 23.09.2010 № 50 та № 51, складені Маріупольською митницею підлягають визнанню недійсними.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 72 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської митниці, Східної митниці про визнання недійсними податкових повідомлень форми «Р» від 23.09.2010 № 50 та № 51, підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючисьст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59,69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської митниці, Східної митниці про визнання недійсними податкових повідомлень форми «Р» від 23.09.2010 № 50, № 51, - задовольнити.
Визнати недійснимиподаткові повідомлення - рішення Маріупольської митниці форми «Р» від 23.09.2010 № 50, № 51.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 14 березня 2011 року.
Повний текст постанови складений 19 березня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Христофоров А.Б.