Україна
17 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1923/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10-30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Смагар С.В.
при секретарі Закутько О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ
про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 411 грн. 68 коп.
за участю представників:
від позивача: Сніменка О.І., за довір. від 04.01.2011р.
від відповідача: не з'явився
Державною податковою інспекцією у м. Краматорську заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку у розмірі 411 грн. 68 коп.
Правовою підставою стягнення представник позивача вважає норми статті 67 Конституції України, Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями), пункту 3 статті 50 Бюджетного кодексу України (зі змінами та доповненнями), Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).
Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень суду не надав, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Краматорську.
Спрощена система оподаткування запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва», суть якої полягає в заміні сплати, передбачених звичайною системою оподаткування податків, сплатою єдиного податку.
Таким чином, при застосування спрощеної системи не застосовуються норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181), тобто заборгованість з єдиного податку є бюджетною заборгованістю, а не податковим боргом, і стягується податковим органом як органом стягнення за пунктом 30 статті 2 Бюджетного кодексу України, а не за нормами Закону № 2181, у зв'язку з чим нарахування пені в порядку статті 16 Закону України не відбувається. Враховуючи викладене, в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 грн. 68 коп. позовні вимоги податкового органу не підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
15 грудня 2009 року відповідачем до податкового органу подана письмова заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік.
Вищенаведеним пунктом Указу Президента України також передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Свідоцтво про право сплати єдиного податку отримане відповідачем особисто.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно із зазначеним пунктом Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював види діяльності «прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку, оптова торгівля іншими непродовольчими товарами». На цей вид діяльності встановлена ставка єдиного податку в сумі 200 грн. за календарний місяць. Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті єдиного податку у відповідача (з урахуванням часткової сплати) складає 410 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 3 статті 50 Бюджетного кодексу України органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.
Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку у розмірі 410 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84313, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету на рахунок № 34212379700059, код платежу 16050200, банк одержувач ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 410 грн. (чотириста десять гривень).
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 17 березня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Смагар С.В.