07 березня 2011 р. Справа № 33914/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Богаченка С.І., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Рівнеметалсервіс ЛТД» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» до Рівненської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень,
У грудні 2008 року ТзОВ «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень форми «Р» №№ 26, 27, а також форми «Ш» №№28, 29 всі - від 25.11.2008 року.
Позивач посилався на те, що відповідач не мав законних повноважень для донарахування податкового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій на підставі, визначеній пп. 17.1.7, 17.1.9 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки у випадку здійснення операцій з продажу майна на території України, попередньо ввезеного з-за її меж, контролюючим органом є податкові органи. Митні органи не мають права на стягнення штрафних санкцій на підставі актів цивільного законодавства тому, що Рівненська митниця на час подання позовної заяви вважалась кредитором, який прострочив виконання зобов'язання. Тому донарахування податкового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій митними органами є незаконним та таким, що суперечить нормам законодавства України.
Позивач просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення форми «Р» №№ 26, 27 та форми «Ш» №№28, 29 від 25.11.2008 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД», подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що при відчуженні майна позивач звертався до ДПІ в м. Рівне про видачу довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом для пред'явлення її в органи МРЕВ УДАІ з метою перереєстрації транспортних засобів. Дана довідка була отримана та її копія була надана на перевірку Рівненській митниці. Тобто, ДПІ у м. Рівне було відомо про наміри здійснити відчуження іноземної інвестиції ще до 26.02.2008 року, але в порушення законодавства України не повідомили про даний факт відчуження іноземної інвестиції.
Митний орган в даному випадку не вправі застосовувати штрафні санкції, оскільки таке право належить органам державної податкової служби.
Апелянт просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В справі встановлено, що позивачем - ТзОВ «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» було ввезено майно як внесок іноземного інвестора (громадянина Польщі ОСОБА_1) до статутного фонду підприємства, митне оформлення якого здійснено за такими вантажно-митними деклараціями :
- № 204000003/5/301338 від 2.12.2005 р., сідловий тягач марки Scania R 124LA4X2A400, виробництва Швеція, митна вартість визначена декларантом за резервним методом у сумі 68 110,71 грн. При митному оформленні у сплату ввізного мита надавався простий вексель від 2.12.2005 р. на суму 1 348,73 доларів США, який був погашений митницею без справляння ввізного мита на підставі ст.. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування». 23.12.2005 р. у встановленому законом порядку було здійснено державну реєстрацію іноземної інвестиції з відміткою Рівненської ОДПІ про взяття її на баланс підприємства 19.12.2005 р.
- № 204000003/6/300115 від 14.02.2006 р., сідловий тягач Volvo FH 12-460A4B1D. Митна вартість визначена декларантом за 6 методом в сумі 53762,45 грн. При митному оформленні у сплату ввізного мита надавався простий вексель від 13.02.2006 р. на суму 1 064,60 доларів США, який був погашений митницею без справляння ввізного мита на підставі ст.. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування». 13.03.2006 р. у встановленому законом порядку було здійснено державну реєстрацію іноземної інвестиції, а податковий орган зробив відмітку про зарахування майна на баланс позивача у вигляді іноземної інвестиції з 6.03.2006 р.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування», якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства ( крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження. При цьому сплата ввізного мита відповідно до п. 15 Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого постановою КМ України від 7.08.1996 р. № 937 (далі Порядку), має бути здійснена не пізніше дня відчуження.
Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» 26.02.2008 р. здійснило відчуження іноземних інвестицій, тобто раніше трирічного терміну з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства, проте суму ввізного мита сплатило тільки 22.10.2008 р. та 27.10.2008 р., тобто пізніше дня відчуження.
Відповідно до пп. 17.1.9 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час спірних правовідносин, в разі, якщо платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
У випадку сплати підприємством, яке здійснило відчуження інвестиції, сум ввізного мита пізніше дня такого відчуження, митницею мають бути нараховані штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пп. 17.1.7 п. 17. 1 ст. 17 Закону.
17.11.2008 р. Рівненська митниця провела перевірку стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи, в процесі якої встановила порушення ним вимог ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування», п. 15 Порядку та на підставі акту цієї перевірки, застосувавши положення 17.1.7 п. 17. 1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та прийняла оскаржувані податкові повідомлення про застосування штрафних санкцій до позивача, зокрема № 26 від 25.11.2008 р. форми «Р», яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 24374,64 грн. за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України, № 27 форми «Р», яким визначено податкове зобовязання з ПДВ з товарів, ввезених на територію України, в розмірі 4874,94 грн., № 28 форми «Ш» від 25.11.2008 р. про сплату штрафу в розмірі 6093,66 грн. та № 29 форми «Ш» про застосування штрафу в розмірі 1218,74 грн..
Зазначені податкові рішення митного органу суд першої інстанції , в силу наведеного, обґрунтовано вважав такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
З огляду на викладене підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що оскаржені податкові повідомлення митного органу не відповідають вимогам чинного законодавства, а також в частині того, що відповідач як митний орган не вправі застосовувати штрафні санкції, спростовуються висновками суду першої інстанції та нормами матеріального права, правильно заснованими судом, тому підставою для її задоволення бути не можуть.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рівнеметалсервіс ЛТД» залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року по справі № 2а-7437/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : С.І. Богаченко
Д.М. Старунський
Повний текст виготовлено 11.03.2011 р.