Справа: №2а-14009/10/2670 Головуючий у 1- й інстанції Пісоцька О.В.
Суддя - доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
02 березня 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмовго провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання протиправними дій, зобов'язання надати реєстраційне посвідчення,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про поновлення строків для звернення до суду, визнання протиправною бездіяльності скасування комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(далі відповідач) щодо не поновлення реєстрації часток права власності ОСОБА_3що йому належали за свідоцтвом про право на спадщину за законом, визнати протиправними дії відповідача щодо перереєстрації і протиправною бездіяльності щодо не поновлення часток права власності ОСОБА_4що їй належали за свідоцтвом про право на спадщину за законом, зобов'язати вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою судді ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді -скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції послався на недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, а саме шестимісячного строку звернення, у зв'язку з чим відповідно до ст. 100 КАС України його позов залишено без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
У ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк (до моменту прийняття Закону України «Про судоустрій та статус суддів») та шестимісячний (після прийняття Закону України «Про судоустрій та статус суддів») для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За частиною 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 про порушення своїх прав позивачу стало відомо в листопаді 2009 року при ознайомленні з матеріалами цивільної справи № 2-7060/10. До суду з адміністративним позовом позивач звернувся 05 жовтня 2010 року.
При цьому слід зазначити однією з вимог в позовній заяві ОСОБА_2 ставить поновлення строків для звернення до суду.
Як вбачається з ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Разом з тим суддя одноособово прийняв рішення про залишення позивної заяви без розгляду без виклику сторін у судове засідання.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, судом першої інстанції не взято до уваги вимогу ч.2 ст. 102 КАС України, відповідно до якої, суд в судовому засіданні вирішує питання щодо можливості залишення позову без розгляду або про поновлення пропущеного строку, внаслідок чого порушено норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи і вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 99,100, 102, 197, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року -скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Паринов
І.Й.Петрик