Справа: № 2-а-17767/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
"04" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Беспалова О.О. та Грибан І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання нормативно-правового акту таким, що прийнятий з перевищенням владних повноважень та нечинним,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати п. 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №457/1867 «Про регулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві», яким затверджено Регламент таким, що прийнятий з перевищенням владних повноважень; визнати п. 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №457/1867 «Про регулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві»нечинним з моменту прийняття; визнати ст. 8 Регламенту щодо передачі виключної компетенції пленарних засідань КМР на надання згоди або відмови у розроблення документації із землеустрою Київським міським головою або заступником міського голови - секретарем КМР незаконною та такою, що прийнята з перевищенням владних повноважень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2011 року позовну заяву залишено без розгляду.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 198 ч.1 п 1 та ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Постановляючи ухвалу від 18.01.2011 року про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позовна заява подана після закінчення строків, встановлених ч. 2 ст. 99 КАС України, а також з урахуванням того, що позивачем
не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що право позивача на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів в даному випадку, обчислюється з серпня 2007 року, так як представником позивача надано оригінали клопотання (заяви) про надання в користування земельної ділянки, що було подано позивачем 11.12.2007 року до Київської міської ради, та повідомлення заступника Київського міського голови про відмову у наданні заявнику згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки від 17.08.2007 р., 14.08.2007 р., з яких вбачається, що позивачу було відомо про оскаржувані нормативно-правові акти з 14.08.2007 року та що відповідач ознайомлений з оскаржуваними актами 11.12.2007 року.
Відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус судців" від 7 липня 2010 року, який набрав чинності 30.07.2010 року, в ч. 2 ст. 99 КАС України внесені зміни, якими передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не містить положень щодо застосування строків звернення до суду, встановлених до набрання чинності цим Законом, при оскарженні рішень, прийнятих до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 статті 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано застосував наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачені ч. 1 ст. 100 КАС України з урахуванням ч. 2 ст. 5 КАС України, відповідно до яких провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2011 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2011 року - без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя О.О. Беспалов
Суддя І.О. Грибан