Справа: № 2а-118/10 Головуючий у 1-й інстанції: Роздобудько О.М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
"04" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Беспалов О.О. та Грибан І.О., за участю представника позивача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві при секретарі Бурді Л.М., апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Березань Київської області на постанову Березанського міського суду Київської області від 22 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Березань Київської області про визнання дій посадових осіб неправомірними, зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії,-
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2004 року відповідно до ст. ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Березанського міського суду Київської області від 22 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову суду, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вислухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги частково на підставі наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом 1-ої інстанції було встановлено, що позивач є особою яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) та інвалідом 2 -групи у зв'язку із захворюванням, яке пов'язано з наслідками аварії на ЧАЕС.
Також суд першої інстанції зазначив, що позивачу нарахована з 01.06.2010 року основна пенсія в розмірі 655, 00 грн., що не відповідає вимогам ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком.
Задовольняючи позовні вимоги фактично частково, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу в розмірі 8 мінімальних пенсії за віком, у відповідності з вимогами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 18.04.2010 року, однак помилково не зазначив за який період слід залишити позовну заяву без розгляду з підстав встановлених ст. 100 КАС України.
При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Розрахунок державної та додаткової пенсії позивачу відповідачем проведено, виходячи з розміру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.
Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Приписами ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Отже, за таких обставин позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком, на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не згадана вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Із положень ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слідує, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатися, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Так, ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік»затверджено на 2010 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб, які втратили працездатність.
Також колегія суддів зазначає про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з цими змінами було встановлено наступне.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1 і які визнані інвалідами ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, згідно зі змінами, внесеними до ст. 54 цього ж Закону України, було визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. по II групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому відповідно до вищезазначених змін було також встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Проте Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Однак, як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась до суду 18.10.10 року, згідно штампу вхідної кореспонденції.
Відповідно до ч. 1ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, на час звернення до суду чинними положеннями ч. 1 ст. 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом першої інстанції необхідно було перевірити додержання строку звернення до суду. У разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними суд першої інстанції повинен залишити адміністративний позов без розгляду.
В свою чергу суд першої інстанції не застосував наслідки передбачені ч. 1 ст. 100 КАС України, однак процитував у рішенні приписи ч. 2 ст. 99 КАС України.
З урахуванням того, що колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, вважаючи помилковим посилання позивача на те, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком, а також з урахуванням того, що позивач не заявляла про поновлення цього строку звернення до суду то колегія суддів вважає, що необхідно залишити без розгляду вимоги позивача в частині проведення перерахунку та виплату пенсії позивачу згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2004 року по 17.04.2010 року, так як позивач, згідно штампу вхідної кореспонденції звернувся до суду з адміністративним позовом 18.10.10 року.
При цьому колега суддів вважає за необхідне зазначити про те, що загальне поняття пенсії визначено з статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-1V, відповідно до якого пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основи один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.
Відтак, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Отже, позивач мас право на отримання вищевказаних видів пенсії з 18.04.2010 року постійно та без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або с строком, на який призначається пенсія.
Отже, оскільки з 18.04.2010 р. позивач має право на перерахунок державної та додаткової пенсії, то дії відповідача з 18.04.2010 р. у зв'язку з виплатою позивачу державної та додаткової пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року є неправомірними та не відповідають ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову Березанського міського суду Київської області від 22 грудня 2010 року слід скасувати прийняти нову постанову, так як судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Березань Київської області задовольнити частково.
Постанову Березанського міського суду Київської області від 22 грудня 2010 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Березань Київської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_3 за період з 18.04.2010 року відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Березань Київської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з встановленою частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010»з 18.04.2010 року .
В іншій частині адміністративний позов залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: М.В Межевич
судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан