Справа: № 2а-4116/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"02" березня 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
при секретарі Ломановій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу Міністерства фінансів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»до Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(далі ДП НАЕК «Енергоатом»), остаточно вточнивши позовні вимоги, звернулася до суду з позовом про зобов'язання Міністерства фінансів України узгодити рішення Державної податкової адміністрації України про розстрочення податкових зобов'язань ДП НАЕК «Енергоатом»зі сплати збору на забруднення навколишнього природного середовища (за утворення радіоактивних відходів) від 19.08.09 року №76 та від 19.11.09 року № 118 з перерахуванням щомісяця до Державного бюджету рівними частинами 114,5 млн. гривень протягом 2010 року; та зобов'язання ДПА України направити узгоджені Мінфіном України рішення про розстрочення податкових зобов'язань ДП НАЕК «Енергоатом»зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (за утворення радіоактивних відходів) від 19.08.09р. №76 та від 19.11.09р. № 118 з перерахуванням щомісяця до Державного бюджету рівними частинами 114,5 млн. гривень протягом 2010 року до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва для укладання договорів розстрочення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Міністерство фінансів України узгодити рішення Державної податкової адміністрації України про розстрочення податкових зобов'язань ДП НАЕК «Енергоатом»№76 від 19.08.09р. та №118 від 19.11.09р. зі сплати збору на забруднення навколишнього природного середовища (за утворення радіоактивних відходів) з перерахуванням щомісяця до Державного бюджету рівними частинами 114,5 млн. гривень протягом 2010 року. В задоволенні решти позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Міністерства фінансів України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.08.09 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №912 «Про нормативи, обчислення та сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища», яка набрала законної сили з дня опублікування - з 07.09.09р.
Згідно з цією постановою, Урядом постановлено Державній податковій адміністрації провести відповідно до статті 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розстрочення податкових зобов'язань ДП «НАЕК «Енергоатом»із сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (за утворення радіоактивних відходів) з перерахуванням щомісяця до державного бюджету рівними частинами 59,929 млн. гривень протягом вересня - грудня 2009 року та решти суми збору, що утворилася до дня набрання чинності цією постановою, протягом 2010 року.
Відповідно до вказаної постанови, позивач звернувся до ДПА України з листом від 18.08.09р. №10551/15, в якому просив ДПА України розглянути можливість розстрочення податкових зобов'язань, зокрема, зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за звітний податковий період - 1 півріччя 2009 року на суму 78125311, 75 грн., а саме: 59,929 млн. грн. зі сплатою до бюджету щорічно рівними частинами протягом вересня - грудня 2009 року; 18196 млн. грн. зі сплатою до бюджету щомісячно рівними частинами протягом січня - червня 2010 року.
До вказаного листа позивачем долучено, зокрема, копії податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 півріччя 2009 року по ВП- „ «ЗАЕС», ВП «ХАЕС», ВП «РАЕС», ВП «ЮУАЕС», копії листів ДП «НАЕК «Енергоатом»до регіональних органів ДПС, розрахунок прогнозованих доходів ДП «НАЕК «Енергоатом»за період з 2 півріччя 2009 року по 1 півріччя 2010 року.
Крім того, позивач звернувся до ДПА України з листом від 09.11.09р. № 14203/15, в якому просив останнього розстрочити податкові зобов'язання ДП «НАЕК «Енергоатом»за звітний податковий період - 9 місяців 2009 року на суму 90266647, 69 грн. зі сплатою до бюджету щомісячно рівними частинами протягом 2009 - 2010 років. До вказаного листа позивачем долучено копії податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 півріччя 2009 року по ВП «ЗАЕС», ВП «ХАЕС», ВП «РАЕС», ВП «ЮУАЕС», копії листів ДП «НАЕК «Енергоатом»за до регіональних органів ДПС, розрахунок прогнозованих доходів ДП «НАЕК «Енергоатом»за період з 4 кварталу 2009 року по 2010 рік.
Розглянувши подані листи та додатки до них, ДПА України винесла рішення про розстрочення податкових зобов'язань ДП «НАЕК «Енергоатом»№ 75 від 19.08.09 року, яким розстрочено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 53863562, 76 грн. на період з 19.08.09 року до 22.12.09 року; № 76 від 19.08.09р. на суму 24261748, 98 грн. на період з 19.08.09р. по 22.12.2010р.; № 118 від 19.11.09р. на суму 90266647, 69 грн. на період з 19.11.2010 року.
Між ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та ДП «НАЕК «Енергоатом»16 листопада 2009 року укладено договір про розстрочення податкових зобов'язань, відповідно до п. 1 якого ДПІ надає платнику розстрочення сплати податкових зобов'язань на загальну суму 53863562, 76 грн. під проценти терміном з 19.08.09 року до 22.12.09 рік (за рішенням ДПА № 75 від 19.08.09р.).
Однак, листом від 28.12.09р. №31-21030-07-18/35830 Міністерство фінансів України не узгодило рішення ДПА про розстрочення податкових зобов'язань № 76 від 19.08.09р. та № 118 від 19.11.09р. на загальну суму 114528,4 тис.
Як вбачається з вказаного листа, підставою для відмови у погодженні таких рішень було те, що надані ДПА України документи не містять достатніх доказів існування загрози виникнення податкового боргу, а також економічного обґрунтування позивача щодо можливості погашення податкових зобов'язань та /або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків, передбачених ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
У листі Мінфін зазначає, що ДП «НАЕК «Енергоатом»не перераховано до бюджету частину доходів, які враховано Національною комісією регулювання електроенергетики в тарифі за кодом бюджетної класифікації 24063100 в сумі 283400 тис. грн., у зв'язку з чим, вказані кошти можуть бути залучені ДП «НАЕК «Енергоатом»для сплати у поточному році до державного бюджету збору за забруднення навколишнього природного середовища, передбаченого рішеннями ДПА України про розстрочення податкових зобов'язань № 76 від 19.08.09р. та № 118 від 19.11.09р. на загальну суму 114528,4 тис.грн.
Крім того, у листі Мінфін покликається і на порушення ДПА України терміну надання на узгодження рішення № 76 від 19.08.09р., визначеного пп.14.4.2. п.14.4. ст.14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено, що копії рішень про розстрочення, що виходять за межі бюджетного року, мають бути відіслані відповідним податковим органом Міністерству фінансів України протягом 15 днів з дня їх прийняття.
За наведених обставин, Міністерство фінансів України не узгодило рішення ДПА України про розстрочення податкових зобов'язань ДП НАЕК «Енергоатом»зі сплати збору на забруднення навколишнього природного середовища (за утворення радіоактивних відходів) з перерахуванням щомісяця до Державного бюджету рівними частинами 114,5 млн. гривень: № 76 від 19.08.09р. на суму 24261748, 98 грн. та № 118 від 19.11.09р. на суму 90266647, 69 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги прийшов до висновку, враховуючи вимоги постанови Уряду від 05.08.09р. №912 та те, що позивачем дотримано порядок звернення із заявою про розстрочення боргу та надано увесь передбачений Порядком пакет документів для прийняття податковим органом рішень, також те, що такі рішення ДПА України прийняті, а обґрунтованість таких рішень не спростована Мінфіном України, що дії відповідача Міністерств фінансів України носили неправомірний характер.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Порядок розстрочення чи відстрочення податкових зобов'язань врегульовано Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року N 2181 -III (далі - Закон N 2181).
Відповідно до п.1.2 ст.1 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.1.3 ст.1 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до ст.14 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону. Відстроченням податкових зобов'язань є перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань платника податків без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону, на пізніший термін. Платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, суми які зазначені позивачем в поданих до податкових органів заявах є погодженими сумами податкових зобов'язань.
Відповідно до п.1.3 Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 378 від 18 вересня 2001 року (далі «Порядок») податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Платник податків, який звертається до податкового органу із заявою про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені законом, визнається сумою податкового боргу платника податків, яку може бути розстрочено або відстрочено на умовах, визначених цим Порядком.
Відповідно до п.3.1 Порядку для розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань платник податків звертається до підрозділу стягнення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації або за місцем обліку такого податкового зобов'язання з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, сплату яких просить розстрочити (відстрочити), а також термін розстрочення (відстрочення). При цьому, окремо вказуються суми, термін сплати яких ще не настав, а також термін сплати яких вже минув. До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: - аналізу фінансового стану; - графіку погашення розстрочених (відстрочених) сум; - розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення. Підставою для розстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу.
Підставою для відстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо дії обставин непереборної сили, які призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу та/або банкрутства такого платника податків. Достатнім доказом для прийняття рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань вважається наявність аналізу фінансового стану платника податків за попередній звітний період, розрахунків прогнозних доходів такого платника, які свідчать про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення або відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом.
З аналізу наведених норм вбачається, що розстроченню підлягають узгоджені податкові зобов'язання терміни сплати яких : не настав, а також термін сплати яких вже минув - тобто податковий борг.
З огляду на вищевказане слід зазначити, що саме на податковий орган покладено обов'язки щодо розгляду заяви про розсрочення та економічного обґрунтування платника податку.
Пунктом 3.5 Порядку передбачено, що після прийняття або отримання рішення орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків (або за місцем обліку його податкового зобов'язання) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) за формою згідно з додатком 3.
Як вбачається з матеріалів справи ДП «НАЕК «Енергоатом»було надано ДПА України всі передбачені Положенням документи, та достатньо доказів для розстрочення податкових зобов'язань.
Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань на термін, що виходить за межі одного бюджетного року, щодо загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) приймається керівником (заступником) центрального податкового органу за узгодженням з Міністерством фінансів України, а щодо місцевих податків і зборів - керівником податкового органу (його заступником) за узгодженням з фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори. (пп.14.3.5. п.14.3 ст.14 Закону № 2181).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що будь-якими нормативно-правовими актами не передбачено повноваження Міністерства фінансів України при проведенні узгодження перевіряти обгрунтованість рішення про розстрочення принятого податковим органом.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову до ДПА України, оскільки останній діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом, та права позивача не порушував.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає що позовні вимоги ДП НАЕК «Енергоатом»підлягають частковому задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 09 березня 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б. Парінов
І.Й.Петрик
Повний текст ухвали виготовлений 09 березня 2011 року.