Справа: № 2а-7303/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.;
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;
при секретарі: Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Захисні технології України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Захисні технології України»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В травні 2010 року позивач -ТОВ «Науково-виробнича компанія «Захисні технології України»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва, на підставі якого у ТОВ «НВК «Захисні технології України»виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 450 761,14 грн. (а.с. 4-7).
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, які виклав наступним чином, зокрема просив:
- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0000171506/0 від 24.03.2010 р. про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 429 267,00 грн. і 21 463,00 грн. застосованих штрафних (фінансових санкцій);
- визнати недійсною та скасувати першу податкова вимогу № 1/6091 від 02.06.2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 429 270,14 грн. і 21 463,00 грн. застосованих штрафних (фінансових санкцій);
- визнати недійсним та скасувати Рішення про результати розгляду первинної скарги № 39005/10/25-011 від 12.07.2010 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва;
- визнати недійсною та скасувати другу податкову вимогу ДПІ у Печерському районі м. Києва № 2/7521 від 15.07.2010 р. про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 429 270,14 грн. і 21 463,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 26).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2010 року в задоволенні позову повністю відмовлено (а.с. 73-77).
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Захисні технології України»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи тим, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи (а.с. 79-84).
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції заступником начальника управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Печерському районі міста Києва Безверхим О.І. 18.03.2010 р. було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Науково-виробнича компанія «Захисні технології України», поданої за жовтень 2009 року (дата реєстрації в податковому органі 17 листопада 2009 року, вх. № 9001876188) та за листопад 2009 року (дата реєстрації в податковому органі 12 грудня 2009 року, вх. № 9002268469).
За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 18.03.2010 р. № 0017/1506 згідно висновків якого позивачем порушено вимоги пп. 7.2.4. п. 7.2, пп. 7.4.5. п. 7.4, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ у розмірі 429 267 грн., а саме: у жовтні 2009 року у розмірі 316 703 грн.; у листопаді 2009 року у розмірі 112 564 грн. (а.с. 37-45).
На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000171506/0 від 24.03.2010 року, яким позивачу було визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 429 267 грн. та застосовано 21 463 грн. штрафних (фінансових) санкцій з вказаного податку (а.с. 38).
У зв'язку з несплатою у встановлений строк податкового зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва у відповідності до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було направлено ТОВ «Науково-виробнича компанія «Захисні технології України»податкові вимоги № 1/6091 від 02.06.2010 р. та № 2/7521 від 15.07.2010 р.
Не погоджуючись з винесеними податковим повідомленням-рішенням та податковими вимогами, позивач оскаржив їх до суду, обґрунтовуючи свої вимоги правомірністю включення сум податку на додану вартість до складу свого податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих контрагентом позивача, який має індивідуальний податковий номер 259180126106.
Відмовляючи повністю в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0000171506/0 від 24.03.2010 року та податкові вимоги є правомірними.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року N 2181-III (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон України N 2181) у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Підпунктом 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України N 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до п. 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем у відповідності до п. 4.9 вказаного Порядку, згідно з актом від 31.03.2010 р. (а.с. 40) податкове повідомлення-рішення № 0000171506/0 було розміщено на дошці податкових оголошень.
Згідно із пп. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 згаданого Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
При цьому, відповідно до пп. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону України N 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
З правового аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що підставою для винесення податкових вимог є несплата узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеної відповідним податковим повідомленням-рішенням.
Зазначена у податкових вимогах сума податкового боргу позивачем погашена не була.
Судовою колегією враховується, що податкове повідомлення-рішення N 0000171506/0 від 24.03.2010 року, не було вручене позивачу, за відсутності його за місцем реєстрації, проте розміщене на дошці податкових оголошень, що свідчить про відсутність правових підстав, які б позбавляли ДПІ у Печерському районі м. Києва права виносити та надсилати ТОВ «Науково-виробнича компанія «Захисні технології України»податкові вимоги, а також свідчить про відповідність дій податкової інспекції вимогам чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по декларації за жовтень 2009 р., листопад 2009 р. встановлено відхилення між задекларованим податковим кредитом ТОВ «Науково-виробнича компанія «Захисні технології України»та задекларованими податковими зобов'язаннями контрагентом позивача, який має індивідуальний податковий номер 259180126106 на суму ПДВ 429 267 грн.
Відповідачем було направлено позивачу запит від 24.02.2010 р. № 9446/10/15-711 з пропозицією надати до ДПІ документи, які свідчать про фінансово-господарську діяльність підприємства за січень-грудень 2009 р. для проведення документальної невиїзної перевірки звітності з ПДВ.
Акт перевірки містить посилання на те, що підприємством документи до ДПІ у Печерському районі не надано.
Відповідно до вимог пп. 7.2.6. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).
Отже, оскільки позивачем не було надано суду першої інстанції документів, які свідчили б про правомірність формування податкового кредиту у жовтні та листопаді 2009 року, зокрема, податкових накладних, які були видані платником податку з індивідуальним податковим номером 259180126106 на суму ПДВ 429 267 грн., висновки акту перевірки про відсутність у позивача права на податковий кредит в жовтні та листопаді 2009 року підтверджені.
Колегією суддів не приймаються посилання позивача на подачу уточнюючих розрахунків у серпні 2010 року, з огляду на те, що вказані декларації не були подані позивачем на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та податкових вимог.
Крім того, згідно з пунктом 17.2 статті 17 Закону України N 2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Отже, зазначеною нормою момент самостійного виправлення помилок обмежений початком проведення перевірки, натомість виправлення помилок позивачем здійснено у серпні 2010 року.
У зв'язку з викладеним, колегією суддів вбачаються обґрунтованими висновки акту перевірки та правомірними оскаржувані податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги.
З огляду на таке, колегія суддів апеляційної інстанції, ретельно вивчивши матеріали, що містяться в справі, дійшла висновку, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно встановлені обставини справи, досліджені та оцінені всі докази, які містяться в матеріалах справи, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 160, 165, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Захисні технології України» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 10 березня 2011 року.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: Н.М. Троян
Н.П. Бужак
Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 09.03.11.