Справа: № 2-а-19515/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"01" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Гринчуку В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби про зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2011 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби про зобов'язання вчинити дії відмовлено у зв'язку з тим, що позивачем не заявлено обґрунтованих припущень, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом при винесені ухвали не враховано п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5, яким встановлено, що строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки, після чого вони підлягають знищенню; при цьому відлік строків зберігання документів, діловодство яких завершено у поточному році, починається з 01 січня кожного наступного року (п.9.9).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування з Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України оригіналу супровідного листа від 20 серпня 2007 року №25-50-212/13 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченка В.Г. про направлення постанови від 17 серпня 2007 року Міністерству юстиції України, Державному казначейству України, ОСОБА_3 та Секретаріату Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини; оригіналу постанови від 17 серпня 2007 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Кириченка В.Г. про відкриття виконавчого провадження; оригіналу заяви ОСОБА_3 від 03 вересня 2007 року вх.№П-17492 на ім'я старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Абісова А.В. про виконання рішення в повному обсязі та перерахування коштів по рішенню Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2007 року на рахунок в банку. Свою заяву ОСОБА_2 обґрунтовує відсутністю вищезазначених документів в матеріалах виконавчого провадження №4529908 по виконанню рішення Європейського суду з прав людини по справі «ОСОБА_3 проти України»та небажанням відповідачів в добровільному порядку надати ці документи для огляду.
У відповідності до ст.73 КАС України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.
Відповідно до ст.75 КАС України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що позивачем не заявлено обґрунтованих припущень, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим. Крім того, позивачем не обґрунтовано взаємозв'язок доказів, які він просить забезпечити, з позовними вимогами, заявленими в суді першої інстанції, та не зазначено обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами, з огляду на те, що з пояснень апелянта вбачається, що виконавче провадження було витребувано судом першої інстанції.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування ухвали суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 09 березня 2011 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький