Справа: № 2а-12284/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: костенко Д.А.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
"24" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Желтобрюх І.Л.,
суддів Безименної Н.В., Мамчура Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Бойка Олександра Миколайовича на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк»до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві про касування постанови від 22 липня 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, -
У серпні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк»звернулося до суду з позовом про скасування постанови відповідача від 22.07.2010р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 26.04.2010р Київський районним судом м.Донецька..
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 серпня 2010 року вказаний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 серпня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197, 41 КАС України.
Розглянувши наявні в справі матеріали та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Юристи Донбасу" від 15 березня 2010 року у справі № 7/87 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, Київським районним судом м. Донецька 26 квітня 2010 року видано Відкритому акціонер-ному товариству "Комерційний банк "Південкомбанк" (змінена назва - ПАТ "КБ "Південкомбанк"), виконавчий лист № 6-182/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 5569,07 доларів США - заборгова-ності по кредиту, 1587,28 доларів США - заборгованості по процентах, а також суму третейського збору 1000,00 грн.
Постановою державного виконавця ВДВС від 22 липня 2010 року ВП № 20403321, затвердженою начальником ВДВС відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження.
Свою відмову держаний виконавець мотивував тим, що у виконавчому документі не зазначено еквівалент зобов'язання, який має бути виражений у грошовій одиниці України - гривні, а також, тим, що ВДВС не має банківських рахунків відкритих в іноземній валюті.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження»визначений вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Пунктом 7 частини 1 цієї статті встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом , які виключають здійснення виконавчого провадження .
Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ст. 524 ЦК зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Тобто, положення Кодексу дозволяють сторонам зобов'язання виражати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, тобто зафіксувати суму зобов'язання в іноземній валюті. При цьому, у разі вираження зобов'язання в іноземній валюті, обов'язкове зазначення еквівалентної суми цього зобов'язання у національній валюті не вимагається, проте його виконання все одно має бути проведено в гривнях. Сума, що підлягає сплаті в гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти, встановленим Національним банком України, на день платежу або у іншому порядку, визначеному договором чи законодавством.
Наведене спростовує твердження апелянта про те, що п.2 ст. 524 ЦК не виключає можливість визначення суми боргу в іноземній валюті, але виключно як еквівалента зобов'язання, вираженого у гривнях.
Відповідно до положень ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Згідно із ст. 51 Закону звернення стягнення на майно та кошти боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті здійснюється у тому ж порядку, що й при обчисленні боргу у гривні.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначення у виконавчому листі суми заборгованості в іноземній валюті не є обставиною, яка виключає здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В апеляційній скарзі апелянт не навів обставин та не надав доказів та підтвердження того, що відсутність рахунків в іноземній валюті для зарахування стягнутих сум унеможливлюють виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права, а тому колегія суддів прийшла до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 серпня 2010 року -без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2010 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх
Судді: Н.В. Безименна
Я.С. Мамчур