Постанова від 24.02.2011 по справі 2а-131/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-131/10 Головуючий у 1-й інстанції: Тітов М.Б.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Глущенко Я.Б.,

суддів Мельничука В.П., Федотова І.В.,

при секретарі Світному Г.Г.,

за участю:

представника позивача -Сірика М.О.,

представника відповідача -Ведмеденко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромбудсервіс»до Відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство юстиція», про визнання незаконними дій та бездіяльності державного виконавця, за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 15 липня 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Спецпромбудсервіс»звернулося у суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції Київської області, треті особи: ТОВ «Українська експертна група», Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство юстиція», у якому просило визнати протиправними дії державного виконавця по організації та проведенні оцінки арештованого нерухомого майна, що належить позивачу, що призвели до неналежної його оцінки та до незаконного укладення між відповідачем та ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 15 липня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо непроведення переоцінки нерухомого арештованого майна та щодо невиконання вимог ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: неповідомлення про оцінку майна тринадцять осіб стягувачів у зведеному виконавчому провадженні, і невиконання вимог п. 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, а саме: неповідомлення про стягувачів у заявці державного виконавця про проведення прилюдних торгів, адресованій спеціалізованій організації ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція". Зобов'язано державного виконавця провести переоцінку арештованого нерухомого майна.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення позову без задоволення у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання державним виконавцем вимог чинного законодавства, яким врегульовано порядок ознайомлення сторін виконавчого провадження з оцінкою арештованого майна та яким врегульовано порядок організації прилюдних торгів з реалізації останнього, привело до порушень прав стягувачів у зведеному виконавчому провадженні та прав боржника, який має право на об'єктивну оцінку арештованого майна та його реалізацію по дійсній ціні на час продажу, щоб мати можливість розрахуватись із всіма стягувачами.

З таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів установлено, що у провадженні відповідача знаходиться зведене виконавче провадження, по якому боржником є ТОВ "Спецпромбудсервіс", а стягувачами -держава, управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі, Богуславський районний центр зайнятості, ДПІ у Богуславському районі, АППБ "Райфайзен банк Аваль", ТОВ "Сінтер" та дев'ять фізичних осіб.

12 червня 2008 року державним виконавцем відділу ДВС Богуславського районного управління юстиції Київської області накладено арешт на нерухоме майно, яке належить позивачу, -нежитлові будівлі, розташовані за адресою: вул. Озерна, 10/2, м. Богуслав, Київська область.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Богуславського районного управління юстиції Київської області від 26 червня 2008 року призначено експерта -суб'єкта оціночної діяльності Антонова В.О., яким складено висновок про вартість нежитлових будівель, з якого убачається, що початкова (стартова) ціна станом на 04 грудня 2008 року становить у загальній сумі 501227,00 грн.

06 травня 2009 року відповідачем на адресу ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція»надіслано заявку на організацію реалізації арештованого майна на аукціоні, із якої убачається, що мінімальною початковою ціною вище вказаного нерухомого майна є 501227,00 грн.

12 травня 2010 року на адресу позивача, відповідача та ВАТ «Райфайзен банк Аваль»від ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція»надійшов лист, яким указаних осіб проінформовано про те, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна відбудуться 02 червня 2010 року за початковою (стартовою) ціною - 501227,00 грн. без ПДВ.

Обговорюючи питання щодо правомірності дій відповідача, судова колегія зважає на таке.

У відповідності до положень ч.ч. 3, 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

За правилами ч.ч. 1, 3 ст. 61 вказаного Закону реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі коли в місячний строк після переоцінки майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна.

Згідно з п. 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування органу державної виконавчої служби; дату постанови про відкриття виконавчого провадження; повне найменування боржника та стягувача, їх адреси, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності (за його наявності) - для юридичних осіб, індивідуальний ідентифікаційний номер (за його наявності) - для фізичних осіб - платників податків; номер та дату акта опису й арешту майна; найменування майна, його кількість; початкову вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою; банківські реквізити органу державної виконавчої служби; перелік документів, що додаються до заявки; підпис начальника органу державної виконавчої служби.

Прилюдні торги мають бути проведені спеціалізованою організацією у двомісячний строк з дня одержання заявки державного виконавця на їх проведення.

Відповідно до п.п. 5.12.2 п. 5.12 зазначеної Інструкції якщо передане торговельним організаціям майно не буде продане протягом двох місяців, то воно підлягає переоцінці у термін не більше 10 днів. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників та в строк не більше 5 днів передає акт переоцінки майна торговельній організації. Неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна. Якщо в місячний строк після переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, то державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому визначитися щодо залишення за собою непроданого майна.

За приписами п.п. 5.12.5 п. 5.12 Інструкції державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис. У разі відмови боржника від прийняття копії звіту про оцінку майна державний виконавець складає про це акт у присутності понятих, після чого боржник вважається таким, що ознайомлений з оцінкою майна.

Як зазначалося вище позивач звернувся у суд з позовом про визнання протиправними дії державного виконавця по організації та проведенні оцінки арештованого нерухомого майна, що належить позивачу, що призвели до неналежної його оцінки та до незаконного укладення між відповідачем та ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

При прийнятті рішення по справі місцевий суд скористався правом виходу за межі позовних вимог у відповідності до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, судом першої інстанції не враховано, що вказане право направлено на захист порушених прав та оспорюваних інтересів позивача, який, ураховуючи специфіку адміністративного судочинства, може мати менші можливості щодо використання юридичних інструментів з метою аргументування власних вимог та належного захисту своїх порушених прав.

За таких обставин, визнаючи неправомірною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення про оцінку майна тринадцять осіб стягувачів у зведеному виконавчому провадженні та неповідомлення про стягувачів у заявці державного виконавця про проведення прилюдних торгів, адресованій спеціалізованій організації ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція", місцевим судом не враховано відсутність порушення у даному випадку прав позивача з огляду на те, що указана бездіяльність державного виконавця направлена на порушення прав стягувачів у виконавчому провадженні.

Окрім того, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи порушення відповідачем ч. 3 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не проведення переоцінки нерухомого майна протягом двох місяців з моменту передачі такого спеціалізованій організації.

Оцінка майна проведена станом на 04 грудня 2008 року, а передача його спеціалізованій організації відбулася 06 травня 2009 року згідно із заявкою на організацію реалізації арештованого майна на аукціоні.

Разом з тим, із контексту ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»убачається, що зобов'язання проводити переоцінку майна переданого на реалізацію пов'язано із настанням двох подій: передачі такого майна спеціалізованій організації та нереалізації його протягом двох місяців. Оскільки нерухоме майно передано на реалізацію 06 травня 2009 року, а прилюдні торги призначені на 02 червня 2010 року, то зобов'язання державного виконавця щодо проведення переоцінки виникає через два місяці з початку продажу такого майна, а не його передачі на реалізацію.

Також судом першої інстанції не прийнято до уваги особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, встановлені ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині строків подачі позовної заяви до суду.

Так, позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Позивач звернувся у суд 07 червня 2010 року з позовом про визнання протиправними дій державного виконавця по організації та проведенню оцінки майна, посилаючись на те, що про призначення прилюдних торгів йому стало відомо наприкінці травня 2010 року. Лист ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція», яким позивача повідомлено про проведення прилюдних торгів, датований 12 травня 2010 року. Доказів отримання вказаного листа позивачем до матеріалів справи не долучено.

Окрім того, поясненнями представників сторін у процесі апеляційного розгляду скарги підтверджено, що представник відповідача наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 181 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Ураховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції Київської області -задовольнити.

Постанову Богуславського районного суду Київської області від 15 липня 2010 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко

суддяВ.П. Мельничук

суддяІ.В. Федотов

Повний текст постанови складений 01 березня 2011 року.

Попередній документ
14355912
Наступний документ
14355914
Інформація про рішення:
№ рішення: 14355913
№ справи: 2а-131/10
Дата рішення: 24.02.2011
Дата публікації: 28.03.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: