Справа: №2а-26/11/1070 Головуючий у 1- й інстанції Спиридонова В.О.
Суддя - доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
24 лютого 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Федотова І.В.,
суддів -Глущенко Я.Б., Мельничука В.П.
при секретарі -Конюшенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду апеляційну скаргу Державного закладу «Білоцерківська міська санітарно-епідеміологічна станція»Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного закладу «Білоцерківська міська санітарно-епідеміологічна станція»Міністерства охорони здоров'я України до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»про визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно , -
Державний заклад «Білоцерківська міська санітарно-епідеміологічна станція»Міністерства охорони здоров'я України (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»про визнання недійсним і скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, здійснену відповідачем, від 20.12.2007р., реєстраційний номер 21507105, номер запису 76 в книзі 1, номер витягу 17132647 та запис про реєстрацію за типом об'єкту: нежитлові будівлі :літ «В»пл. 98,2 кв.м., літ «Г»пл. 235,6 кв.м., що знаходиться за адресою Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 7; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профілактична дезифекція»; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу №7 від 30.04.1996р. / Білоцерківський приватний нотаріус ОСОБА_2; форма власності -колективна, частка: 1/1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 06.01.2011р. у відкритті провадження за вказаним позовом -відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що для визначення правомірності або ж протиправності дій відповідача у даній справі необхідною умовою є дослідження та встановлення права власності на об'єкти нерухомого майна або за позивачем або ж за ТОВ «Профілактика дезінфекція», тобто в даному випадку вбачається спір про права, що не може бути предметом розгляду справи адміністративної юрисдикції.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, захист прав та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, спір за яким виник стосовно державної реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто, спір між сторонами виник з приводу реалізації компетенції відповідача як суб'єкта владних повноважень у сфері реєстрації права власності, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, дана справа відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи, під перелік публічно-правових справ, на які не поширюється компетенція адміністративних судів, встановлений ч. 2 ст. 17 КАС України, не підпадає, а тому у місцевого суду були відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з посиланням на те, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 160, 199, 202, 204, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного закладу «Білоцерківська міська санітарно-епідеміологічна станція»Міністерства охорони здоров'я України -задовольнити.
Ухвалу Київського адміністративного суду від 06 січня 2011 року, як таку що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: Я.Б. Глущенко
В.П. Мельничук
Повний текст ухвали виготовлено 28.02.2011 року.